В Одесі на різних майданчиках пройшли Дні парламенту: майстер-класи, презентації, тренінги для команд народних депутатів України, уроки для школярів, лекції для студентів — цікавих подій було чимало.
Заходи відбувалися за участі колишньої депутатки Європарламенту, співголови делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ Ребекки Хармс, народних депутатів України, представників Апарату Верховної Ради, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування Одеси та Одеської області у рамках спільного проєкту Освітнього центру ВР, програми USAID «Рада» та проєкту «Україна в Європі».
В Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова було презентовано Освітній центр Верховної Ради України й відкрито експозицію «Рада Інфо».
Публічна дискусія «Європейські цінності та український парламентаризм», організована фондом «Східна Європа» у партнерстві з Центром ліберальної сучасності (Берлін) та програмою USAID «Рада», що проходила за участі Ребекки Хармс, народних депутатів Олексія Гончаренка та Павла Фролова, викликала жваве зацікавлення у присутніх — експертів, науковців, представників громадських організацій, органів місцевої влади, ЗМІ.
Ігор Когут, директор програми «Рада» запропонував до обговорення актуальні питання, а саме: нові реалії українського парламентаризму, формування довіри суспільства до українського парламенту, зворотний зв’язок і комунікація з виборцями та розвиток українського парламентаризму за кращими європейськими традиціями.
Під час дискусії Ребекка Хармс наголосила:
— Найважливіше для розвитку країни і демократії у ній — це питання довіри до парламенту. Для того, щоб збільшити цю довіру, має бути не лише діалог і пошук консенсусу між різними політичними силами, але й консультації та співпраця з іншими громадськими інститутами.
Ребекка Хармс зазначила, що для ефективної законодавчої роботи повинен відбуватися постійний діалог між депутатами і громадським сектором, професійними об’єднаннями. Комі-тети, які відповідають за законодавчий процес, мають залучати ці організації до дискусії та шукати оптимальні рішення. Такий шлях законодавства найбільш збалансований, виключає лобіювання й обмежує вплив зацікавлених груп.
Народний депутат, представник фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко, у свою чергу, зазначив:
— Великою загрозою для України є те, що нова влада не розуміє важливості інституцій. Держава ефективна лише тоді, коли має реально міцні інститути, одним з яких є парламент. Наразі ми спостерігаємо наступ на державні інституції: на місцеве самоврядування, на судову систему, на парламент. Я не думаю, що це свідомий шлях руйнування держави. Це — результат недосвідченості молодої команди. Ефективною є та влада, яка передає своїм наступникам кращі інститути, ніж вона їх отримала від попередників. Нинішній парламент значною мірою перетворений на нотаріальну контору, яка штампує все, що виходить з Офіса Президента. Це називають «турборежимом». Насправді ж це наступ на парламент і, певною мірою, його знищення як інституту, що приймає рішення.
Олексій Гончаренко, представник партії, яка нині в опозиції, висловив застереження щодо обмеження можливостей опозиції брати участь у формуванні законопроєктів. Водночас зауважив, що приклади ефективної співпраці опозиції та більшості все ж таки існують.
— Європейська цінність — це міцний парламент, і я сподіваюся, що колеги з правлячої партії змінять свої підходи. Це дрібничка, але вона показова. Коли розсаджували депутатів, «слуги народу» зайняли центральне місце, а всі інші опинилися на гальорці. Раніше такого не було. Кожен народний депутат представляє народ України. Є різні позиції, різні люди. Сила парламенту в тому, що він обраний усіма, і цю силу треба використовувати — наголосив Олексій Гончаренко.
Народний депутат від партії «Слуга народу», голова підкомі-тету Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Павло Фролов зазначив:
— Рік тому довіра до парламенту балансувала на рівні 3—4 %, сьогодні ж цей рівень зріс у 10 разів. Ще рік тому люди не вірили, що відбудеться зміна старих еліт. Але Верховна Рада оновилася на 80%. Ми прий-шли з новими цінностями, хоч без досвіду в політиці, але нині ми закладаємо основи того, що обіцяли, наприклад, зняття недоторканності. За минулої влади парламент був перетворений у клуб, де люди займалися своїми приватними справами, розповідаючи перед камерами, як вони турбуються про пересічного українця.
Павло Фролов звернув увагу на те, що «турборежим» необхі-дний для того, аби зміни відбувалися якомога швидше:
— Парламент почав працювати у високому темпі, але ми працювали над законопроєктами завчасу. Нам складно, однак довіра до парламенту зросла. Я не погоджуюся з тим, що ми штампуємо законопроєкти Президента — ми з колегами напрацьовуємо альтернативні, якісніші законопроєкти. Стосовно судової чи земельної реформи — ми відчуваємо негатив. Але скільки людей раніше довіряли суду? Попередня реформа не забезпечила захисту прав громадян. Дуже важливий законопроєкт був прийнятий щодо землі — і ми побачили в парламенті, як його перетворили на цирк. Будь-які стандарти політики нівелюються.
Народний депутат від «Слуги народу» висловив переконання, що для підвищення якості законопроєктів і підвищення рівня довіри до них, до їх підготовки мають бути залучені незалежні експерти: «Нам не вистачає незалежної експертизи. Тому в парламенті потрібно створити дослідницьку службу, яка допомагала б формувати якісніші, а головне — зрозуміліші людям законопроєкти».
Колишня депутатка Європарламенту Ребекка Хармс порадила новому українському парламенту:
— Потрібно трохи збавити темп, аби встигати опрацьовувати законопроєкти, адже «турборежим» може позначитися на якості ухвалених законів. Я погоджуюся, що задля ухвалення деяких законів справді було потрібно вмикати так званий «турборежим», однак усе ж таки вважаю, що для функціонування демократії необхідний сильний парламент, а сильний парламент вимагає достатньо часу, консультацій та дебатів.
На запитання про те, які інституційні речі важливі, щоб парламент не втрачав на якості, Павло Фролов відповів:
— Ми вже запровадили штрафи для депутатів, які не ходять на засідання. Своєю присутністю, своїм прикладом, коли 95% членів фракції працюють у комітетах і в сесійній залі, ми показуємо приклад, і наші колеги з інших фракцій також почали краще працювати. Ми відстоюємо думку про те, що парламент — місце для дискусій. Одне з важливих завдань парламенту — налагодити двосторонню комунікацію з виборцями, з громадським сектором, проводити роз’яснювальну роботу щодо законодавчого процесу, пояснювати виборцям сенс законів, які приймаються, а також налагоджувати тісну співпрацю з органами місцевого самоврядування.
Під час дискусії говорили про такі важливі речі, як інституції, процедури, депутатська етика, комунікації, консультації, про реалізацію представницьких функцій парламенту, і важливо те, що народні депутати і колишня депутатка Європарламенту обговорювали ці питання спільно з виборцями: науковцями, представниками громадськості, ЗМІ, місцевого самоврядування. То що, Верховна Рада наближається до людей?
Ольга ФІЛІППОВА.
ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ Й УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТАРИЗМ