Минулого тижня у Софії представники болгарських організацій обговорили хід реформи децентралізації в Україні, зокрема в Болградському районі Одеської області, де проживає чимало українців болгарського, гагаузького, албанського та російського походження.
Болградський район: три спроможні ОТГ чи особливий статус?
Учасники засідання ради з роботи із закордонними болгарами, в якому взяла участь віце-президент Республіки Болгарія Іліяна Йотова (на знімку), заявили про тривожні сигнали з Одещини і стурбованість щодо реформування адмінтерустрою, збереження компактності проживання болгарського населення, можливості вивчення болгарської мови і висловилися за надання Болградському району «особливого статусу».
Інформацію про це було навіть розміщено на офіційному сайті глави Республіки Болгарія. «В Україні триває адміністративно-територіальна реформа... Існує реальна небезпека розпаду Болградського району, де проживає населення переважно болгарського походження. Це загрожує компактності болгарської громади і може позбавити тисячі дітей болгарського походження можливості вивчати рідну мову. Болгарська громада наполягає на тому, щоб Болградському району було надано особливий статус», — сказано в повідомленні.
Тим часом 14 лютого Одеська облдержадміністрація наді-слала до Кабміну України доопрацьований проєкт «Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад Одещини», вироблений депутатами різних рівнів, керівниками й фахівцями профільних департаментів, головами місцевих рад та РДА, представниками громадськості, регіональними відділеннями асоціацій органів місцевого самоврядування та жителів територіальних громад.
За словами керівника управління регіонального розвитку Одеської ОДА Тетяни Мошинець, цим узгодженим документом передбачено «утворення, зокрема на території Болградського району, де проживають понад 60 тисяч жителів різних національностей, трьох об’єднаних територіальних громад: Болградської, Кубейської та Криничненської».
На прохання «Укрінформу» ситуацію прокоментували в Комітеті виборців України та Міністерстві закордонних справ.
Як використовують формулу «один район — одна громада»
Ось яку точку зору висловив щодо чергового інспірування на Одещині «болгарської» проблеми та вимоги «надання Болградському району особливого статусу» керівник Одеської обласної організації КВУ Анатолій Бойко:
— Жорсткий спротив реформі децентралізації — не дивина для деяких районів Одещини, керманичі яких за потурання очільників облдержадміністрації робили все, щоб не допустити формування об’єднаних територіальних громад на підконтрольних територіях. Роздмухували протиріччя та особисту неприязнь між сільськими головами, переконували, що адмінтерреформа буде швидко згорнута. Справа в тому, що децентралізація вибиває з-під їхніх ніг ключовий важіль контролю над селами — владу і кошти.
Цікавою формою мімікрії у протидії процесам децентралізації стала формула «один район — одна громада», коли всю територію якогось району пропонують неодмінно об’єднати в одну ОТГ. Іншими словами, в такий спосіб районні чиновники, їхні обласні покровителі, земельні магнати і народні депутати намагаються будь-що зберегти вплив й «законсервувати» владу в своїх руках — банально змінити табличку «районна рада» на «рада об’єднаної територіальної громади» зі збереженням всієї чинної системи відносин та ієрархії. Так застосовують схему консервації влади.
Болградський район — один із тих, де сільські голови й депутати не раз заявляли про бажання сформувати кілька ОТГ. І якраз тут противники децентралізації вирішили розіграти в своїх інтересах ще й етнічну карту, використавши наявні в них виходи на національний та міжнародний рівень, вважає Анатолій Бойко.
На думку експерта, створення на території Болградського району трьох ОТГ і включення їх до складу більшої адміністративної одиниці, району чи округу, що потенційно буде утворений на території придунайських районів, навряд чи може реально зашкодити етнічним інтересам будь-яких меншин. Адже головне завдання реформи децентралізації — створити сильні громади, які зможуть забезпечувати всі, зокрема й культурно-етнічні інтереси їхніх мешканців. До того ж, тепер для цього в руках самих громад буде більше можливостей, включно з бюджетними коштами.
«Я просто не уявляю, — наголошує Анатолій Бойко, — як у школах громад, які функціонують на території Болградського району, хтось посміє заборонити викладання, наприклад, болгарської мови чи плекання етнічної ідентичності в якийсь інший спосіб, якщо це справді буде важливо для громади чи самих болгар, котрі проживають у тому чи іншому населеному пункті».
Тож найкращою стратегією тих, хто справді хоче розвитку району, сіл та збереження етні-чної ідентичності — «не намагатися за будь-яку ціну зупинити реформу на території окремо взятого району, а подбати про те, щоб при створенні громад і нових районів інтереси всіх, зокрема і болгар, були враховані та забезпечені у майбутньому. А інструментів для цього є більш ніж достатньо, питання хіба що — у бажанні та щирості намірів», — резюмував авторитетний експерт.
МЗС: адмінтерреформа не матиме негативного впливу на права нацменшин
У МЗС України, куди ми також звернулися за коментарем щодо ситуації, акцентували увагу на тому, що «реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні здійснюється згідно з Планом заходів, затвердженим Кабміном України 23 січня 2019 року».
Планом передбачено, зокрема, «створення міжвідомчих регіональних робочих груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів областей; розроблення рекомендацій щодо сучасних вимог та європейських стандартів адмінтерустрою районного рівня, а також пропозицій щодо адмінтерустрою базового та районного рівнів областей згідно з рекомендаціями», — констатувала речниця МЗС Катерина Зеленко.
За її словами, «будь-які зміни відбуватимуться у повній відповідності до європейських стандартів адміністративно-територіального устрою, що означає повне дотримання принципів захисту прав усіх національних меншин».
«Таким чином, процес адміні-стративно-територіальної реформи не матиме негативного впливу на права національних меншин України, у тому числі болгарської. МЗС України проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу на різних рівнях, спрямовану на усунення занепокоєння офіційної Софії у цій сфері. Відповідне співробітництво розвивається також по лінії міністерств освіти і науки України та Болгарії», — резюмувала речниця МЗС України.
Михайло АКСАНЮК.
СТУРБОВАНІСТЬ СОФІЇ