АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 УКРАЇНЦІ І БРАТНІ НАРОДИ


19-03-2020, 12:00 |

Математики є однією з небагатьох категорій людей, які розв’язують свої суперечки олівцем на папері або крейдою на дошці. Сенс формул — у їх однозначності. Сенс рівнянь — у запрограмованості їх розв’язків після запису самих рівнянь. Більшість землян — це люди з гуманітарним світосприйняттям. Тому одні й ті самі слова вони сприймають по-різному, ті ж слова викликають у них різні асоціації, спонукають до різних дій. Поведінкою більшості звичайних людей можна керувати за допомогою саме відповідних слів. Маніпулятивності слова можна протиставити лише однозначність математики.

Сучасники, які ще пам’ятають радянське минуле, пам’ятають і скільки разів на догоду політичній доцільності різні народи світу, чи то в Африці, чи в Азії, чи в Латинській Америці, оголошувалися братніми. На етапі військового чи політичного конфлі-кту цей епітет зникав, а потім з’являвся щодо якогось іншого народу.

У повсякденному житті ми називаємо братами людей, що належать до однієї родини. Руда — це давня назва крові в українській мові. Звідси й родина. З цієї точки зору родичі — це люди однієї крові. Тобто тисячі років у міжлюдських стосунках люди ставили на перше місце приналежність до однієї крові. На цій основі впродовж тисячоліть існувала й династична передача влади у монархічних державах, й успадкування майна в родинах звичайних громадян.

Формальними маркерами крові є її групи. Серед багатьох різних способів визначення груп крові найпопулярніший — використання системи АВО. Тобто людина може мати першу групу крові О, другу — А, третю — В і четверту — АВ. Ця інформація життєво важлива при переливанні крові. Згодом до цих маркерів додали ще резус-фактор. У більшості людей у крові присутній антиген, який є і в крові макаки-резуса. У невеликого відсотку людей він відсутній. Цей антиген може зустрічатися у комбінації з будь-якою з вище названих груп крові. Отже, при врахуванні резус-фактора маємо вже вісім груп крові. Проте, на першому етапі оцінювання можна обмежитися розглядом груп крові без урахування резус-фактора.

Формула крові — це не єдине, що роз’єднує або об’єднує людей. Можна говорити про популярні нині гаплогрупи, врешті, про генотип у цілому. Геном людини вже розшифровано, і цілком продуктивно порівнювати набір генів конкретних людей, щоб встановити більшу або меншу їх спорідненість. Але нас у цій статті цікавить найпростіше порівняння народів за їх формулами крові. Далі можна безмежно поглиблювати рівень порівняння, що в жодному разі не заперечить висновків порівняння за формулою крові.

Для кожного народу характерна своя, властива лише йому, комбінація груп крові за частотами, з якими вони зустрічаються. Це — як відбитки пальців окремих людей. Розглянемо чотиривимірний простір, оберемо в ньому Декартову систему координат, а частоти, з якими зустрічаються чотири групи крові, відкладатимемо вздовж її осей. Кожному народу відповідатиме точка у цьому чотиривимірному просторі, координатами якої будуть якраз частоти відповідних чотирьох груп крові. Відстань між цими точками й визначатиме відстань між народами за групами крові. В аналітичній геометрії відстань між двома точками визначається як корінь квадратний із суми квадратів різниць відповідних координат. Саме цією формулою ми й скористаємося. При врахуванні резус-фактора простір уже буде восьмивимірним. При врахуванні гаплогруп його розмірність зросте настільки, скільки гаплогруп візьмемо до уваги.

Нижче наведена таблиця частот груп крові для великої кількості країн. Саме країн, а не народів. На основі цих даних можна встановити частоти груп крові й окремих етносів, що там мешкають, але для цього потрібно знати чисельність цих етносів у складі держави, як і чисельність населення самої держави. Для таких держав, як Китай і Північна Корея, цікавих для нашого дослідження, ми не маємо таких відомостей через їх закритість. Для такої країни, як Московія, деякі офіційні відомості є, але їх достовірність викликає великі сумніви. Так, за цими даними, в Московії практично нема українців, хоча ми добре знаємо, що це не так. Тому Московія у таблиці присутня в трьох рядках: у першому з них ми ігноруємо наявність українців, у другому, відповідно до різних оцінок, беремо їх мінімальний відсоток, у третьому — їх найімовірнішу кількість, утім, далеко не максимальну. Дані щодо частот груп крові у Московії ми почерпнули з іноземних джерел. Ці дані стосуються населення, саме населення, а не етносу, що мешкає на території Московії, яка не входить до складу автономних республік. Саме на цій території переважно проживають й українці. Відсоток московитів в Україні вважатимемо відомим точно, відповідно до офіційної української статистики.

Нижче наведена діаграма, яка визначає відстань за групами крові між населенням України і населенням Московії, без врахування в останній населення, що мешкає в автономних республіках. Фактор проживання українців у Московії і московитів в Україні тут ігнорується. Перший ряд відповідає Україні, другий — Московії.

Відстань за групами крові ми розбили на чотири інтервали: близькі родичі (0 — 0,5), не дуже далекі родичі (0,5 — 0,75), далекі родичі (0,75 — 1,0) і дуже далекі родичі, тобто, фактично, вже й не родичі (1 — ). Зауважимо, що до дуже далеких родичів можна віднести і все живе на Землі, оскільки навіть у кактуса половина геному збігається з геномом людини.

З діаграми видно, що для України відстань за групами крові до інших держав світу майже завжди у рази менша за відстань для Московії і тих же країн. Так, для Сербії, наших, відповідно до діаграми, най-ближчих родичів, ця відстань приблизно вчетверо менша для України, ніж для Московії. Серби для нас дуже близькі родичі, для московитів — дуже далекі родичі, точніше, взагалі не родичі. Щодо Сербії ситуація цілком зрозуміла, оскільки, відповідно до найпопулярнішої гіпотези, серби переселилися на Балканський півострів саме з центральної України.

Для населення України близькими родичами є також поляки, угорці, румуни і греки. Для московитів з названих народів далекими родичами є лише поляки, мабуть, через те, що частину поляків зараховують до східно-балтійської раси, як і частину московитів. Цікаво, що угорці є нашими близькими родичами за групами крові й жодним чином не за мовою. Тобто, захопивши свого часу силою землі нинішньої Угорщини, плем’я угрів змогло накинути свою мову населенню цієї території, генетично розчинившись серед захопленого народу, а народ цей від початку був надзвичайно спорідненим з українцями. Не дуже далекими родичами для населення України є і населення Австрії та Німеччини, тоді як для Московії ці народи взагалі не є родичами.

Цікавий феномен спостерігається щодо населення Франції. Населення і України, і Московії є дуже далеким за групами крові від населення Франції. Серед розглянутих народів ця відстань — максимальна. Можливо, правим був один з відомих європейських політиків, який називав Францію першою африканською країною на Європейському континенті.

Далекий родич українців і населення Ірану, що цілком логічно, оскільки українці є нащадками кіммерійців, скіфів, сарматів і роксолан — народів іранського походження. До речі, у середні віки одна з назв українців — саме роксолани. Можливо, сюди слід віднести й половців, безпосередні нащадки яких — сьогоднішні кримські татари.

Лише до трьох народів відстань за групами крові для московитів менша, ніж для українців. Це — турки, японці та корейці. При цьому турки і японці є близькими родичами, а корейці — дуже далекими, але значно ближчими до московитів, ніж до українців. Отже, ми не спостерігаємо близької спорідненості московитів із жодним європейським народом, зате бачимо їх близьку спорідненість з народами жовтої раси. На жаль, у нас нема можливості порівняти групи крові московитів і китайців. Відомі групи крові лише мешканців Гонконгу. Тут для українців і московитів спостерігається така ж картина, як у випадку з Південною Кореєю.

При врахуванні наявності українців серед московитів (15%) і московитів серед українців (19%) матимемо дещо іншу діаграму.

Тут перший ряд діаграми відповідає українцям, другий — московитам. З діаграми видно, що, як і очікувалося, відстань до більшості європейських народів для українців зменшилася, а до розглянутих азійських народів — суттєво зросла. Для московитів вона змінилася протилежним чином. Після вилучення із населення України московитів воно стає практично моноетнічним. Його вже з повним правом можна називати українцями. Змінився і порядок країн, найближчих до України. На друге місце після сербів вийшла Австрія, у розряд близьких родичів потрапила Швеція. Не дуже далеким родичем стала Німеччина. Цікаво, якою вона була б без багатомільйонної армії турків та арабів, що заполонили цю країну в останні десятиліття? Близька спорідненість за групами крові між українцями, населенням Сербії, Австрії, Греції, південними німцями цілком узгоджується з приналежністю народів цих країн до динарської європейської раси. Тож за спорідненістю за кров’ю існує і значно глибша спорідненість.

Цікавою для українців є їх доволі велика спорідненість за групами крові з турками. Отже, і цей наш сусід є нашим не дуже далеким родичем. Водночас, для московитів ця спорідненість — за межами родинних зв’язків.

Не менш цікавий і факт, що населення Фінляндії ближче до нас, ніж до московитів. За існуючою сьогодні парадигмою, московити є нащадками угро-фінських племен. Чому ж тоді не така аж надто висока спорідненість між московитами й фінами? Можливо, сучасні фіни — це не цілком фіни раннього Середньовіччя, а такі, що мають доволі великий домішок шведської крові, спорідненої для українців. Можливо, й те, що сучасні московити не цілком нащадки угро-фінських племен, а такі, що мають великий домішок чисто азійської крові.

Не дуже далекі родичі для українців болгари. Втім, там проживає доволі значна турецька меншина, що, безумовно, маскує справжню близькість груп крові болгар й українців.

До речі, виокремлення з московитського етносу української складової перевело населення Південної Кореї з категорії неродичів московитів у категорію їх далеких родичів.

Цікавим феноменом є Сполучені Штати Америки. Там мешкають переважно вихідці з Європи, тобто пересічний американець (білий) — це усереднений європеєць. Так-от, такі американці також є нашими далекими родичами і близько не є родичами московитів.

Ми розглянули два крайні варіанти частки українців у населенні Московії. Проміжний варі-ант щодо відсотку українців у складі московитів (7%) відповідає і проміжному варіанту щодо відстаней за групами крові, розглянутими вище. В різних джерелах можна інколи зустріти дещо різні значення частот груп крові для деяких народів. У цьому разі ми надавали пріоритет даним досліджень національних науковців.

ВИСНОВКИ.

  1. Не існує зв’язку між спорідненістю народів за групами крові і спорідненістю народів за мовою спілкування. Близькі родичі — угорці й українці — розмовляють абсолютно різними мовами. Взагалі неродичі болгари і московити розмовляють практично однією мовою, оскільки мова московитів штучна — вона утворена на основі однієї з мов, якою написана Біблія, а саме македонського діалекту староболгарської мови.
  2. Слід домовитися щодо терміну «слов’яни». Або вживати його лише як назву сукупності народів, що розмовляють близькими мовами, які умовно можна назвати слов’янськими, або стосовно етнічної спорідненості різних народів. В останньому разі українці, австрійці, греки, серби та угорці — це сло-в’яни.
  3. За групами крові українці є типовим європейським народом, і всі європейські народи, крім французів, є їх близькими або не дуже далекими родичами.
  4. За групами крові московити не є європейським народом. Етнічні корені цього народу, швидше за все, слід шукати в глибинах Азії.
  5. Українці й московити і близько не є одним народом, скільки б не волав про один народ президент сусідньої держави.
  6. У Другій світовій війні українці воювали переважно проти своїх найближчих родичів по крові: австрійців, угорців, німців, словаків, болгар на боці московитів, які взагалі не є нашими родичами. За роки цієї війни населення України зменшилося на 14 мільйонів. Чи це була наша війна? У чому полягав її сенс для нас? Чи вартим був цей сенс таких втрат?

Валерій ШВЕЦЬ,

доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук
вищої школи України.


Газета: Чорноморські новини
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.