Хочеш бути успішним — не спиняйся на досягнутому, рухайся вперед і самовдосконалюйся. Така, здавалося б, на перший погляд, проста істина нині, як ніколи, актуальна для будь-якої сфери нашого життя, й освіта — не виняток.
Про те, як сучасній школі стати успішною та затребуваною — наша розмова з директоркою ліцею «Фонтанський» Юлією Корябіною.
— Юліє Володимирівно, сьогодні система освіти активно реформується. Які зміни відбуваються у вашій школі?
— Світ стрімко змінюється, тож має змінюватися й освіта. Нова українська школа — це чимало інновацій, які запроваджуємо вже сьогодні. Одна з них передбачає перетворення шкіл у ліцеї.
Коли наш навчальний заклад став ліцеєм «Фонтанським», одразу відчули певні переваги. Ми обрали математичний профіль, і більшість батьків підтримали таке рішення, бо вже з наступного року ЗНО з цього предмета стане обов’язковим для всіх випускників. Як свідчать проведені дослі-дження, у сучасних школярів низький рівень підготовки саме з точних дисциплін. Тому, аби покращити знання наших учнів, вирішено акцентувати увагу на вивченні точних наук. Розроблено систему навчання, у рамках якої, починаючи з молодшої школи, діти на доступному для їхнього віку рівні вивчатимуть логіку, перейшовши до середньої школи, матимуть змогу дізнатися про історію математики на факультативах, а вже у старших класах — відвідуватимуть уроки викладачів розташованого неподалік Одеського державного екологічного університету, з яким ми уклали відповідний договір. Викладачі вишу детально зосереджуватимуть увагу учнів на тих вимогах, яким мають відповідати абітурієнти. Увесь цей комплекс заходів дозволить не лише покращити знання дітей, а й відкрити предмет з різних боків, майбутні ж випускники зможуть відчути себе студентами, а це дисциплінує та додає відповідальності.
— Ви нещодавно очолили навчальний заклад, а вже так активно втілюєте в життя ліцею цікаві напрацювання…
— Так, хоч і не так давно обіймаю посаду директора, та школа стала для мене рідною. Тут навчалася моя донька, тут відбулося моє професі-йне становлення: працювала секретарем і здобувала другу вищу освіту в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, отримавши диплом, викладала історію, потім стала заступником директора, а згодом — і директором. Пройшовши всі щаблі професійного зростання, знаю, що треба посилити, а що — зберегти незмінним.
Сьогодні розвиваємо співпрацю зі школами та ліцеями ближнього зарубіжжя. Є певні напрацювання з молдовськими навчальними закладами. Наші учні у рамках проєкту «Я — одесит» провадитимуть екскурсії Одесою для своїх ровесників, аби познайомити їх з нашим прекрасним містом, його пам’ятками архітектури, славетною історією. Наш ліцей розташований у мальовничому куточку Одеси. Тож особливо хочеться розповісти про вулиці й провулки Великого Фонтану, який славиться не лише чудовими морськими краєвидами, а й цікавими історичними подіями.
— Напевно, розташування ліцею є одним із ключових факторів для батьків, які прагнуть, аби їхні діти навчалися тут: свіже морське повітря, район, віддалений від транспортних магістралей…
— А невдовзі у нас ще й відкриється багатофункціональний сучасний спортмайданчик. Тут буде одразу кілька локацій, діти зможуть грати у футбол, баскетбол, волейбол, займатися на тренажерах. Передбачено й облаштування зони відпочинку.
Та не лише добра матеріальна база привертає увагу батьків. Наш ліцей — це велика дружня родина. Тут навчаються діти наших колишніх учнів, працюють учителями діти наших педагогів… Пишаємося тими, хто віддав школі 30, 40 і навіть 60 років звитяжної праці на освітянській ниві! Завдяки зусиллям педагогічного колективу вдалося створити усе те, чим ліцей може гордитися сьогодні. У нас проводяться (звісно, йдеться не про нинішні дні, коли всі ми живемо в умовах карантинних обмежень, а про звичайний робочий ритм. — Прим. С.П.) позакласні заняття, працюють різні гуртки: спортивні (баскетбол), танцювальні (сучасного танцю), образотворчого мистецтва «У світі фарб і ліній», наукових досліджень у фізиці, військово-патріотичного виховання, вокальні (фольклорний ансамбль дівчат «Джерело» та ансамбль «Хохотушки»). Вихованці танцювальних і вокальних гуртків неодноразово ставали переможцями обласного конкурсу «Таланти твої, Україно!». А ще ліцей славиться високими спортивними досягненнями, які відзначені дипломом та кубком управління з фізичної культури та спорту Одеської міської ради. Наші учні — переможці різних етапів олімпіад та конкурсів.
Ми розуміємо, наскільки важливо пробудити у дітей інтерес до навчання. Адже, ніде правди діти, стара школа вже не може дати тих результатів, яких прагнемо досягти. Та й учні вже зовсім інші — їх неможливо до чогось примусити, їх можна лише зацікавити. Тому варто багато чого змінити. Й основна робота із впровадження цих змін лягає на плечі вчителя. Від того, яким буде педагог, залежить й успіх його вихованців. Так, чимало нам допомагають батьки (завдяки їм у ліцеї є проєктори, інтерактивні дошки, відеоспостереження), але й педагог має встигати за прогресом: постійно самовдосконалюватися, опановувати нові форми та методи проведення уроків, вибудовувати довірливі стосунки з учнями, аби не втрачати з ними зв’язок та бути на одній хвилі. Тоді не виникатиме питання, як зацікавити навчанням: довіра та інноваційні підходи викладання стануть запорукою успіху. У цей момент украй важливо, аби була постійна взаємодопомога, такий собі зв’язок поколінь — між молодими та більш досвідченими педагогами: старше покоління вчителів має передати свої напрацювання, здобутки та знання молодшим колегам, а ті, у свою чергу, наповнять навчальний процес свіжими та креативними ідеями.
— Якби вам запропонували таку креативну ідею: намалювати школу майбутнього. Якою вона була б?
— Коли я брала участь у міжнародному семінарі в Ізраїлі, куди були запрошені директори шкіл, мене найбільше вразили стосунки між педагогами та учнями у цій країні — вони дуже відкриті, демократичні. Завдяки цьому діти почуваються як удома: зникає скутість, якийсь психологічний бар’єр між ними та педагогами. Для нас тамтешні учні проводили презентацію і не боялися допускати помилки — ніхто з учителів за це їх не сварив. На мою думку, українським школам можна було б запозичити досвід таких взаємин, адже довіра у стосунках учителя та учня — це найважливіше.
Сергій ПЕНЯЄВ.
ЮЛІЯ КОРЯБІНА: «ЗАПОРУКА УСПІХУ — ДОВІРА ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ»