3 лютого Верховна Рада України ухвалила постанову, відповідно до якої 14 травня (день, коли 1948 року було проголошено незалежність Ізраїлю) відзначатиметься День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Парламент рекомендує Міністерству культури та інформаційної політики із залученням Українського інституту національної пам’яті, Національної академії наук України створити список таких осіб; Міністерству освіти і науки — провести тематичні заходи, присвячені цьому дню, включити відповідні теми до переліку тем конкурсів Малої академії наук, рефератів, курсових та дипломних робіт.
Під час Другої світової війни окупована нацистами Україна стала одним із місць масових репресій проти євреїв: Бабин Яр у Києві, де впродовж 1941—1942 років було вбито понад 100 тисяч людей різного етнічного походження та віку, серед яких — більше 30 тисяч євреїв; Богданівка Миколаївської області, де знищено понад 55 тисяч євреїв; територія колишніх порохових складів на Люстдорфській дорозі в Одесі, де закатовано понад 22 тисячі євреїв; с. Дальник (понад 5 тисяч) та сотні інших місць.
Держава Ізраїль вшановує представників різних національностей, які з ризиком для себе і своїх родин рятували євреїв, почесним званням «Праведник народів світу». Згідно із законом таке звання надається Ізраїльським національним меморіалом Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем з 1953 року. На медалі, яку отримують Праведники, написана фраза з Талмуду: «Той, хто рятує одне життя, рятує увесь світ».
На 1 січня 2020-го у списку, що ведеться Яд Вашем, — понад 27000 Праведників народів світу із 44 країн. Україна є четвертою державою за кількістю таких людей.
Незважаючи на те, що фашис-ти жорстоко карали за порятунок євреїв, багато українців переховували своїх знайомих, сусідів чи й зовсім незнайомих від концтаборів і смерті.
Сама історія активного визнання українців Праведниками народів світу розпочалася лише із здобуттям Україною незалежності. На початку 1990-х на Алеї Праведників у Єрусалимі, де за традицією кожному героєві присвячується одне дерево, росло лише кілька сотень дерев з іменами українців. Зараз їх — 2659, і їх щорічно додається, бо до Яд Вашем надходять нові й нові факти про врятованих.
На Одещині виявленням тих, хто у воєнне лихоліття рятував євреїв, займається Регіональна асоціація колишніх в’язнів гетто і концтаборів під керівництвом Романа Марковича Шварцмана. За час діяльності асоціації встановлено 250 таких осіб. У пам’ять про кожного посаджене дерево у Прохоровському сквері Одеси, де найближчим часом планується будівництво оновленого музею пам’яті жертв Голокосту.
Одними з перших одеситів, удостоєних почесного звання «Праведник народів світу», стала сім’я Шевальова. Євген Олександрович, доктор наук, професор, у роки окупації завідував Одеською психіатричною лікарнею. Він урятував від смерті своїх пацієнтів, працівників лікарні та інших жителів міста, з-поміж яких було понад триста євреїв.
Визнання Державою Ізраїль «Праведником народів світу» обумовлене цілою низкою критеріїв, тому реальне число жителів України, які рятували євреїв від Голокосту, на думку представників єврейських організацій, є очевидно більшим. Ймовірно також, що не про всіх таких людей відомо на цей час.
Нагадаю, Європа відзначає День пам’яті Праведників народів світу 6 березня.
Ярослава РІЗНИКОВА.
«ТОЙ, ХТО РЯТУЄ ОДНЕ ЖИТТЯ, РЯТУЄ УВЕСЬ СВІТ»