АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 КАДРОВИЙ ГОЛОД В УКРАЇНІ: КОГО ЧЕКАЮТЬ РОБОТОДАВЦІ


20-09-2021, 13:00 |

Цьогоріч, за даними Міністерства освіти та науки України, найзатребуванішими спеціальностями стали філологія (більше 76 тисяч заявок), право (понад 67 тисяч), комп’ютерні науки (понад 66 тисяч), менеджмент (більше 62 тисяч) і середня освіта (понад 44 тисячі). Мінімальний конкурс був на ветеринарну медицину (1,2 особи на місце), хімічні технології, технології легкої промисловості (1,3), прикладну механіку, металургію, атомну енергетику і теплоенергетику (2 людини на місце).

 

На думку Лариси Онипко, керівниці проєкту «Премія HR-бренд Україна», експертки кадрового порталу grc.ua, нинішній вибір випускників — це мрія про майбутнє, яка не відповідає реальній ситуації на ринку праці. З цією думкою погоджується й Анна Адом, директорка з управління персоналом і побуту ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», група Ferrexpo: «Якщо ми подивимося на те, які спеціальності сьогодні є пріоритетними, перспективними й високооплачуваними, то вони на 80% не збігаються з цим рейтингом».

Основними причинами розбіжності очікувань роботодавців і вибору випускників HR-експерти називають зниження рівня профільної освіти, якості життя та здоров’я людей, а головне — загальне падіння інтересу до робітників і технічних спеціальностей.

«Якщо говорити про рівень технічної освіти в Україні, то він не відповідає сучасним вимогам. Технології стрімко розвиваються, а навчання (в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах) критично відстає від реальних запитів бізнесу. Уже не перший рік ми бачимо негативну тенденцію — молодим людям, на жаль, бракує базових технічних компетенцій і знань», — коментує Анна Адом. Експертка упевнена, що ситуація, яка склалася, вже в найближчому майбутньому призведе до кадрового голоду в профсферах, пов’язаних з виробництвом, промисловістю, технічними спеціальностями.

Цю думку підтримує й Лариса Онипко: «Уже зараз ми бачимо гострий брак технічних фахівців, інженерів, експертів сфери виробництва, технологів усіх напрямків — від сільського господарства до хімічної промисловості. Думаю, що в майбутньому кадровий голод у цих професійних сферах тільки посилиться».

Одним з варіантів вирішення кадрового питання HR-експерти називають співпрацю українських компаній з навчальними закладами: вишами, коледжами, училищами і школами. Так, компанія Ferrexpo вже кілька років активно проводить профорієнтаційну роботу серед учнів шкіл, орієнтуючи їх на вибір технічного напрямку. За словами Анни Адом, ще в 2017-у на базі локальної школи в м. Горішні Плавні було відкрито профільний клас: «Десяти- та одинадцятикласники разом зі шкільною програмою поглиблено вивчають предмети, які знадобляться їм для вступу до технічних вишів. При цьому, крім hard skill, ми розвиваємо і soft skill — креативність, здатність мислити без стереотипів (biasless), можливість сприймати і толерантно ставитися до культурних відмінностей тощо».

Схожу стратегію впроваджують й інші. Скажімо, фармацевтична компанія «Фармак» підписала меморандум про співпрацю з Малою академією наук України, ініціювавши окрему нагороду для студентів МАН, які захищають наукові роботи в галузі хімії, медицини і загальної біології. «Наша мета — підтримка талановитої молоді та підвищення наукового потенціалу України», — коментує Вікторія Кондрашихіна, HR-директорка «Фармаку».

Дехто вважає за краще навчати кадри самостійно. Так робить більшість великих українських IT-компаній. Власні навчальні центри є у SoftServe, EPAM, Luxoft та інших. За словами HR-експертів, подібні центри не лише підвищують рівень кваліфікації працівників, які отримують якісні знання в різних сферах (технологічні тренінги, курси анг-лійської мови, soft skills-тренінги), а й дозволяють сформувати сильний бренд роботодавця. «Для співробітників украй важливе розуміння, як вони можуть розвиватися в компанії. Прогресивні роботодавці вже давно йдуть у бік навчання і розвитку, побудови індивідуальних кар’єрних маршрутів, менторингу тощо. Усе це не тільки утримує людей, а й підвищує їхню залученість у бізнес-процеси», — коментує Лариса Онипко.

Приклад IT-компаній наслідують і в інших сферах. Так, навесні цього року банк ПУМБ відкрив власну Академію аналітики, що діє для всіх охочих. За результатами навчання найуспішніші студенти отримали роботу в банку. За словами представників ПУМБ, у цьому проєкті виграв як бізнес, так і українська молодь.

Деякі компанії готові піти ще далі. Наприклад, згадана вже компанія «Фармак» у 2023 році планує запуск нового власного R&D-центру, де розроблятимуться та випробуватимуться сучасні ліки. Там молоді вчені (не співробітники компанії) зможуть займатися науковою діяльністю. «Це поширена практика за кордоном, і ми хочемо впровадити подібний досвід і в Україні», — коментує Вікторія Кондрашихіна.

Корисні поради для пошукачів роботи

У багатьох офісних працівників після прийому на роботу стрес від співбесіди змінюється новим переживанням — страхом перед незнайомим колективом. Нічого поганого в таких переживаннях нема: влитися у нову компанію інколи навіть комунікабельній людині буває важко. А наші рекомендації допоможуть адаптуватися у новому колективі швидко й безболісно.

Не провокуйте конфлікти

Не пліткуйте і не конфліктуйте з новими співробітниками — ніхто не любить тих, хто привносить у давно сформоване офісне життя жменю скандалів. Так ви налаштуєте колег проти себе, не кажучи вже про те, що ризикуєте бути звільненим.

Ініціатива, але без надміру

Деякі новачки одразу починають генерувати масу пропозицій, які здаються їм доречними. Рекомендуємо спершу роззнайомитися з колегами, ретельно вивчити роботу компанії зсередини, і лише після цього пропонувати свої ініціативи. Цілком імовірно, ці ідеї вже розглядалися, тож надмірна ініціативність виглядатиме недоречно і квапливо.

Пам’ятайте про чужий монастир

Дуже бажано, щоб ви дотримувалися традицій, які усталилися в конкретному колективі. Намагайтеся відвідувати якомога більше позаробочих заходів, адже саме там формується кістяк колективу. Як ви думаєте, де більше шансів завести товариша — перед монітором у тихому офісі чи під час гри в пінг-понг на свіжому повітрі?

Не сприймайте жарти в штики

Зрозуміло, якщо вони не жорстокі, сексистські чи належать до інших малоприємних категорій. Якщо це невинне підсміювання, не ображайтеся. Всі люблять людей із самоіронією й хорошим почуттям гумору.

Кадровий портал grc.ua


 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.