АВТОРСЬКА КОЛОНКА

 
 

АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2022.
Top.Mail.Ru


 ПЛАЦИНДА — ЯК ПЛАЦЕНТА


27-11-2021, 17:00 |

Слово «плацинда» чи «плачинда» має давнє походження і перекладається з латині як корж чи млинець. Насправді плацинда — не лише шматок тіста. Це те, що, як і плацента, наче пуповиною, пов’язує нас з рідною землею, зі своїм корінням, предками.

 

На Півдні України, зокрема й на Одещині, плацинда — одна з найулюбленіших національних страв, яку готують чи не в кожному селі, й у кожної господині є свій рецепт, що передається у спадок від покоління до покоління.

Тому не дивно, що плацинда долини річки Фрумушика як одна з найпопулярніших страв місцевої кухні, яку тут смакують чи не щодня, подана на здобуття статусу нематеріальної культурної спадщини. Рішення про просвоєння цього статусу вже до кінця осені прийме комісія Національного реєстру України при Міністерстві культури та інформаційної політики, запевняють експерти еко-туристичного маршруту «Тарутинський степ».

Надання місцевій плацинді такого статусу допоможе Бородинській і Петропавлівській громадам залучати кошти на нові культурні проєкти, пов’язані з проведенням фестивалів, створенням сучасних мультикультурних продуктів, посприяє розвитку туризму та створенню робочих місць.

Традиція приготування і споживання плацинди на Одещині характерна не лише для етнічних молдован, вона у пошанівку і в українських, болгарських, гагаузьких родинах. Одне з малих українських сіл у Болградському районі навіть має таку назву — Плачинда.

Долина річки Фрумушика невелика за розмірами (її площа — близько 80 квадратних кілометрів) і включає чотири населені пункти — Фрумушику-Нову, Нові Каплани, Василівку та Семисотку, поєднуючи Болградський і Білгород-Дністровський райони південно-західної частини Одещини. Досліджуючи традиції, що побутують у цих селах, експерти відзначають подібність у догляді та утриманні овець, в обліку та розподілі молока, у технології виготовлення овечої бринзи, а також у приготуванні місцевими господинями гастрономічних страв. Відтак простежуються й особливі риси тутешньої плацинди як елемента щоденної гастрономічної спадщини, характерної для всієї долини Фрумушики.

Культура приготування бессарабської плацинди включає в себе кілька компонентів: рецептуру, технології, способи заготівлі та зберігання продуктів, що входять до її складу.

Найпоширеніший рецепт складається з таких етапів: замішування тіста (вода, борошно, яйце, сіль); відстоювання протягом 15-20 хвилин; приготування начинки.

Варіанти солоних начинок:

- бринзу (овечу чи коров’ячу) натирають на тертці (можна додати дрібно нарізаний кріп);

- капусту нарізають тонкими невеликими смужками й тушать на пательні під кришкою, додавши дрібно нарізану ріпчасту цибулю, сіль та столову ложку оцту;

- сиру картоплю та цибулю чистять, тоненько нарізають, додають чорний мелений перець та сіль.

Варіанти солодких начинок:

— яблука чистять від серединки, натирають (перед використанням додають цукор);

— з вишень видаляють кісточки, перед використанням зливають сік і додають цукор;

— гарбуз очищають від шкірки та насіння, дрібно нарізають чи труть на тертці, додають цукор.

Формування коржів: після відстоювання, тісто розділяють на однакові частини, отримані кульки почергово розкачують на коржі, які змащують з двох боків олією або розігрітим смальцем; складають один на одного й дають постояти 15 — 20 хвилин.

Витягування тіста: коржі по черзі починають розтягувати в руках, збільшуючи їх у розмірі, далі розтягнутий корж викладають на щедро змазану олією поверхню і продовжують його витягувати до напівпрозорого стану, приділяючи увагу краям.

Формування плацинди: розтягнутий корж змащують олією чи смальцем, складають навпіл, знову змазують, потім складають учетверо і на сформовану поверхню тіста викладають начинку. Діаметрально протилежні краї тіста по черзі притискають один до одного, накриваючи начинку. Наприкінці плацинді надають круглої форми, легко притискаючи масу до поверхні.

Смаження плацинди: на розігріту пательню щедро наливають олію, викладають плацинду, зменшують вогонь. Коли вона стане рум’яною (приблизно за 3 хвилини; з картоплею це може зайняти трошки більше часу), перевертають на інший бік.

Готову плацинду кладуть на вощений папір, щоб прибрати надлишки жиру.

Надбання плациндою статусу нематеріальної культурної спадщини відбувається у рамках проєкту «Створення та старт-розбудова екокультурного туристичного маршруту «Тарутинський степ» на засадах сталого розвитку», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду.


 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.