АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 ТРИ СКЛАДОВИХ ДЕМОКРАТІЇ: ДУМАЄМО, ДБАЄМО, ДІЄМО


24-05-2019, 13:00 |

Масштабна освітня реформа «Нова українська школа» торкнулася не лише першачків. Цього навчального року учні десятих класів почали вивчати новий предмет «Громадянська освіта», який презентує основи демократії й розбудови громадянського суспільства, а також навчає критичному мисленню та загальнолюдським цінностям.

Оскільки предмет новий, то у педагогів з різних куточків України виникає чимало запитань щодо викладання та оцінювання успіхів учнів з цієї навчальної дисципліни. Аби знайти відповіді на них та обмінятися досвідом з колегами, у готелі «Центральний» за сприяння Одеського методичного центру освітніх ініціатив відбувся семінар «Громадянська освіта у школі. 3D Демократії: Думаємо. Дбаємо. Діємо».

Про ключові засади викладання нового предмета у школі розповів координатор освітніх проектів Всеукраїнської асоціації викладачів історії «Нова доба» Петро КЕНД-ЗЬОР:

— Зважаючи на те, що у десятих класах було запроваджено викладання курсу «Громадянська освіта», ми активізували співпрацю з колегами у цьому напрямку. Новий предмет є цікавим для учнів, але це своєрідний виклик для вчителів. Курс, що навчає основам становлення громадянського суспі-льства, — особливий не лише за змістом, а й за підходами, за методичною організацією роботи. Та, попри всі складнощі, досвід цього навчального року, який ґрунтується на відгуках учнів та вчителів, свідчить, що маємо чимало успіхів.

Перебуваючи у постійному діалозі з колегами з різних куточків України, розуміємо, що певні тенденції спростовуються, натомість інші — посилюються. Наприклад, тематика уроків суспільних дисциплін (тієї ж історії) буває різною, залежно від регіону. Місія предмета «Громадянська освіта» — консолідувати та об’єднати суспільство. До його тематики позитивно ставляться педагоги та учні як у Краматорську, так і в Чернівцях. Адже він дає можливість зацікавити навчанням не лише відмінників. У його основі — теорія громадянськості, громадянської ідентичності. Уроки проходять у постійному діалозі вчителя та учнів. Діти навчаються не лише сприймати інформацію, а й дискутувати, відстоювати власну думку, аналізувати аргументи опонентів.

Й ось уже вчителі-новатори діляться своїми напрацюваннями, аби їхні колеги з інших регі-онів могли застосувати певний досвід у своїй роботі. Ми не оминули увагою й проблеми, з якими стикаються вчителі під час викладання нового курсу. Адже більшість шкільних предметів є знаннєво-орієнтованими, тобто вчитель розповідає певну інформацію, а учень наступного уроку переповідає її. Громадянська освіта вирізняється з-поміж основних дисциплін тим, що тут головне — практичні навички, навіть такі, здавалося б, дрібні, як не смітити, вміти вести коротку розмову, не залишати людину у важкій ситуації тощо. Усе це складає загальногромадянську компетентність та суспільну культуру, сприяє формуванню певних переконань у юнака чи юнки.

Спільними зусиллями ми шукали відповіді на нагальні питання, які треба вирішувати педагогам, аби покращити якість викладання, поліпшити сприйняття дітьми основних засад громадянської освіти, налагодити зворотний зв’язок між учнями і вчителями, адже важливо працювати у постійному діалозі, дискутувати щодо актуальних питань.

Оскільки в роботі семінару взяли участь освітяни з усієї країни, було цікаво почути їхні думки та враження.

Наталія ГОЛОСОВА, тренерка Асоціації викладачів суспільних наук «Нова доба» (м. Львів):

— Громадянською освітою займаюся з 2000 року і дуже тішуся з того, що цей курс став обов’язковим шкільним предметом. Такі семінари варто проводити постійно, адже тут вчителі з усіх куточків України розповідають про своє бачення викладання дової дисципліни. Чимало педагогів стикаються з проблемою оцінювання на уроці. Це, напевно, єдиний курс, де ми оцінюємо не знаннєвий фактор, а навички і, головне, вміння їх застосувати. Украй важливо зрозуміти глибинне значення цього предмета й директорам шкіл, бо саме він допомагає виховати соціально активного громадянина.

Наталія МАРКУСЬ, учителька історії та правознавства, тренерка Асоціації викладачів суспільних наук «Нова доба», співавторка підручника «Громадянська освіта» (смт Козова, Тернопільщина):

— Активними громадянами не народжуються, тож від того, як ми виховаємо підростаюче покоління, залежить наше майбутнє. Подібні заходи сприяють формуванню когорти людей, які складатимуть демократичне середовище, де плекатиметься активна життєва позиція наших дітей та культура демократії.

Тетяна КУПАР, учителька громадянської освіти ЗОШ №38 (м. Одеса):

— Громадянська освіта — дисципліна нова і дуже цікава, тож потрібно знати компетентності, методику її викладання. Виникає чимало питань щодо оцінювання, адже предмет творчий. Сьогодні, спілкуючись з колегами, маємо змогу проаналізувати наші здобутки та проблеми. Ці напрацювання втілюватимемо на практиці, уже на уроках.

Микола Попадюк, тренер Асоціації викладачів суспільних наук «Нова доба», вчитель історії, правознавства та громадянської освіти гімназії №3 (м. Чернівці):

— Участь у семінарі — дуже цікавий досвід щодо обміну думками, напрацюваннями з колегами. Тут генеруються нові ідеї та підходи, є база для подальшого самовдосконалення. Щодо питань, на які було важливо почути відповіді: як імплементувати в окремо взятому колективі ті чи інші вправи та засоби з кожного розділу предмета? Бо ж усе дуже індивідуально, залежно від національного складу, полікультурних особливостей регіону. Відтак завдання для нас, педагогів, — ураховуючи всі ці нюанси, знайти підхід до кожного учня.

Вікторія ГЕРАСИМЕНКО, вчителька громадянської освіти гімназії №8 (м. Одеса):

— Вважаю, що сам предмет «Громадянська освіта» — дуже важливий для консолідації української нації. Адже підростаюче покоління розбудовуватиме нашу державу, а громадянська освіта допоможе сконструювати громадянське суспільство в Україні. Сьогодні воно має викристалізуватися в якусь організаційну структуру. На мою думку, введення такого предмета до шкільного курсу було на часі вже давно, бо громадянське суспільство почало формуватися, коли Україна здобула незалежність. Нині перед освітянами постала амбітна мета — виховати покоління свідомих громадян з активною життєвою позицією. Переконана, що з таким важливим завданням ми гідно впораємося.

Сергій ПЄНЯЄВ.


Газета: Чорноморські новини
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.