Страшна доля спіткала «Фельдман екопарк» на Харківщині, який опинився в епіцентрі бойових дій. Окупанти обстрілювали його територію з мінометів та стрілецької зброї і фактично знищили. Дбаючи про тварин, загинули шестеро працівників звіринця та волонтерів, серед яких 15-літній хлопчик. За свідченнями засновника екопарку, сотні унікальних поселенців загинули або втекли із розбомблених вольєрів. Деяких вдалося евакуювати. Екопарк припинив своє існування.
У тимчасово окупованому Бердянську тварини в зоопарку «Сафарі» потерпають від нестачі кормів, яких катастрофічно бракує. Через проблеми із забезпеченням підзахисних повноцінним раціоном адміністрація установи просить про допомогу.
За понад чотири місяці війни у Миколаївський зоопарк, який вважається одним з найстаріших і найкращих в Україні, влучило з десяток ворожих ракет. Тут залишається проблема з питною водою, харчуванням. Щоб забезпечити тварин їжею, люди купували онлайн-квитки, хоча зоопарк залишався закритим. Попри труднощі, у травні він таки відкрився для відвідувачів на вихідні.
У чому винні тварини? Можливо, рашисти таким чином звільняють їх від бандерівців та проводять денацифікацію звіринців?
З директором Одеського зоопарку Ігорем Бєляковим спілкуємося у його робочому кабінеті. Тут усе, як і раніше, до війни. Лише розкладне ліжко нагадує про те, що директор днює і ночує на роботі.
— Як змінилося ваше життя із 24 лютого?
— Все змінилось від початку війни. Перші дні було стільки люті, хотілося на передову, знищувати орків, але потім зрозумів, що у кожного — своє завдання. І моя лінія фронту проходить через зоопарк. Увесь час треба бути в стані готовності до всього.
У перші ночі війни я взагалі не хотів звідси виїжджати. Думалося, не дай Боже, прилетить якась ракета, треба бути тут. Якщо вона прилетить уночі, я не доберуся через комендантську годину. Тварини можуть розбігтися, можуть бути поранені. Потрібно реагувати. Зараз ми влаштували чергування і ночуємо по черзі.
Якісь види нашої діяльності відпали зовсім, наприклад, польові експедиції. Працівники зоопарку чимало часу проводили в таких експедиціях. Тепер це заняття відпало, адже не відомо, де заміновано, де ні. Додалося багато роботи, якої раніше не було, скажімо, з тваринами, яких ми взяли. У перші дні тварини йшли суцільним потоком, телефон був червоний... Багато спілкуємося з волонтерами, з гуманітарними центрами, які нам допомагають.
— Як зоопарк переживає важкі часи? Чи вистачає кормів? Чи залишилися співробітники?
— Корми є, вистачає й персоналу. Тварини забезпечені всім необхідним. За день вони з’їдають близько 100 кілограмів м’яса, риби та сіна і 200 кілограмів фруктів, овочів. Найбільше їжі споживає слониха Венді, леви та тигри. Про всяк випадок привчаємо тварин до сухих кормів. Отримуємо допомогу від одеситів, з-за кордону. Допомагають кормами і європейські зоопарки.
— Як загалом постріли, вибухи, сирени позначаються на житті тварин, у тому числі ваших підопічних?
— Тваринам узагалі властиво боятися вибухів. Є види, які від природи дуже лякливі, нервові, наприклад, зебри, лані. Слониха може лякатися. Є дуже спокійні. Скажімо, верблюди мають на рідкість гіпертрофований рівень самозахисту. Все залежить від виду і досвіду.
Собачники знають: є собаки, які панічно бояться навіть феєрверків, а є такі, що не бояться нічого.
Коли тварина тривалий час живе у стресі, це позначається на стані її нервової системи. Це процес відновлюваний, але дуже неприємний. У дикій природі тварини бояться пожеж, вибухів…
Дельфіни можуть потерпати від вибухів, мін, від роботи засобів ехолокації, радіорозвідки, втрачати орієнтацію.
Війна не йде на користь ні людям, ні тваринам, ні дикій природі.
Наші тварини в зоопарку не налякані, вони не знають, що таке війна, не бояться навіть сирен, бо не можуть пов’язати сирену ні з чим негативним. А от леви, яких ми привезли з Харкова, перші тижні дуже боялися сирени, бо розуміли, що за сиреною може грянути щось страшне…
— Як відбувалася евакуація білих левів із «Фельдман екопарку» і як вони почуваються сьогодні в Одесі?
— У нашому зоопарку є вантажний «Форд», і ми з водієм та заступником директора втрьох вирушили в дорогу. Так склалося, що, на щастя, під обстріли не потрапляли. Завантажили левів і через блокпости, важко, довго, але ми їх довезли цілих і в доброму стані. Звірі були дуже налякані, поранені, коли металися від вибухів, билися об стінки своїх вольєрів. Носи кровоточили, були потертості на шкірі... нині вони вже відновилися — і фізично, і психологічно.
— Вам привозили домашніх тварин люди, які масово виїжджали з Одеси на початку воєнних дій? Яких саме і скільки?
— З перших же днів повномасштабного вторгнення ворога ми оголосили, що приймаємо на перетримку домашніх улюбленців, крім кішок і собак. По-перше, ми дали шанс цим тваринам вижити, не бути залишеними напризволяще у квартирі. По-друге, дали можливість евакуюватися тим, хто виїжджав з маленькими дітьми і не міх взяти цих тварин із собою. Відтак організували їх перетримку на базі зоопарку. Нам привезли близько 700 домашніх тварин: черепах, хамелеонів, папуг, шиншил, пацюків. Ми брали їх у їхніх же клітках, тераріумах. Просили привозити з невеликим запасом кормів.
Ведемо каталог господарів тварин, щоб розуміти, кому потім їх віддавати. До речі, люди почали повертатися і забирати своїх улюбленців. Переважну частину тварин ми роздали на перетримку одеситам, які нікуди не їхали і не їдуть.
— Чи є у зоопарку план дій на випадок погіршення ситуації? Чи можлива евакуація тварин із звіринця?
— У перші дні війни ми з колегами-директорами багато обговорювали доцільність евакуації і дійшли спільного висновку, що краще залишатися на місці. Евакуювати повністю Одеський зоопарк , де півтори тисячі тварин, — не реально. Це дуже великі ризики і непомірні кошти. Більше шансів зберегти їх живими та здоровими, залишаючись на місці. Є ризики обстрілів, але ризики евакуації, пов’язані з переїздами, — небезпечніші.
Європейська асоціація зоопарків прийшла до такого ж висновку: евакуювати недоцільно. Хоча кілька одеських зоозахисників підняли негативну інформаційну хвилю на тему евакуації нашого звіринця. На мене написали скарги у всі інстанції, й мені довелося давати відповіді.
Я вважаю, що воювати потрібно на позитиві. У воєнний час це злочинно — оприлюднювати свої нездорові фантазії, розводити паніку, як це зробили деякі зоозахисники.
— 26 березня Одеський зоопарк відкрився — і його одразу відвідало близько 4000 осіб…
— Тваринам не подобається, коли людей у зоопарку нема. Вони пам’ятають часи коронавірусу, коли тут було порожньо. Ми відкрили зоопарк, щоб дати і нашим тваринам, і містянам трішки радості, позитиву, впевненості в тому, що все буде добре. Ми хочемо, щоб дітям і дорослим було куди ходити, адже, тварини додають настрою. Усім сьогодні потрібен добрий настрій і впевненість у перемозі.
— Влітку цього року Одеський зоопарк готувався відзначити своє століття…
— Так, святкування мало бути масштабним, і хоча буде скромнішим, але ми все одно готуємося відзначати ювілей. Шкода, що тимчасово зупинилася реконструкція. Хотілося більше встигнути, більше зробити. Але свято все одно буде!
— Чи розмножуються тварини в зоопарку під час війни?
— Війна не може скасувати весну. Весна все одно прийшла, багато самок завагітніли. І зараз маємо літній бебі-бум. З’явилися на світ маленькі білі й плямисті лані, антилопи Нільгау, зелені мавпенята і багато козенят. Чекаємо на поповнення у птахів та рептилій. Сезон триває. Життя триває. Все буде добре. Все відновиться — і природа, і тварини, і люди… Головне, щоб війна не тривала надто довго.
Розпитувала
Ольга ФІЛІППОВА
Фото авторки
Матеріал підготовлений у рамках конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення рф впливає на довкілля України», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
Ігор БЄЛЯКОВ: «Війна не може скасувати весну»
