«Донор Одеса»: як волонтери здають кров та рятують життя українцям

З перших днів війни одеські медики, волонтери, місцеві мешканці та друзі міста займаються донорством крові. Так, у великому бажанні рятувати життя, народився волонтерський проєкт «Донор Одеса». За більш ніж рік роботи проєкту було зібрано понад 2000 літрів крові. Як це — бути донором крові та щодня рятувати життя, нам розповіла координатор проєкту Олена Вельможко.

Допомагати людям справжнє щастя

— Олена, з перших днів війни ви займаєтесь проєктом «Донор Одеса». Що ви відчуваєте, коли кожного дня, незважаючи ні на що, продовжуєте цю справу?

— Зараз, на мою думку, кожен має знайти ту справу, яка пришвидшить нашу перемогу.  Я свою знайшла. Коли іноді доводиться годинами шукати донорів, і врешті-решт потрібна кількість донорів набирається — відчувається щастя, бо людина, яка потребує крові, повертається до життя. Нещодавно проєкт «Донор Одеса» отримав нагороду від Асоціації міст України в конкурсі кращих прикладів незламності та співдії в громадах під час війни. Одеса відзначена в номінації «Згуртованість», тому що наш проєкт — це спільна справа! Він реалізується повністю на волонтерських засадах. Участь в ньому приймають різні департаменти Одеської міськради, волонтери та журналісти, які привертають увагу людей. Нас підтримують одеські діячі культури, які допомагали проводити фотовиставки та концерти на підтримку донорства. За час війни «Донор Одеса» виріс у великий волонтерський проєкт, який підтримують багато людей. Також ми маємо свій символ — це киця Соня. Її для нас намалювала відома одеська художниця Юлія Подмогіна. Соня допомагає військовим котикам, коли вони отримують поранення та потребують переливання крові. А донори на знак вдячності отримують у подарунок стікери з цією чудовою кицею.

Як виник проєкт «Донор Одеса»

— Хто автор волонтерського проєкту та як він працює?

— З перших днів війни медики розуміли, що потрібно створити банк крові всіх груп на випадок масових надходжень постраждалих. Міськздрав відразу розпочав активно долучати донорів. Спочатку у відділеннях переливання виникли великі черги — тож потрібно було організувати процес здачі крові більш раціонально. Систему з залучення донорів крові, я обмірковувала ще до війни. В перший день війни я написала в «Фейсбуці» пост про те, що в Одесі потрібні донори крові, а згодом був створений телеграм-канал «Донор Одеса», який працює таким чином:

• відділення переливання крові дають нам заявки у потребах донорської крові;
• ми публікуємо інформацію, скільки донорів та з якою групою крові потрібно; 
• бажаючі заповнюють реєстраційну форму та залишають свій телефон;
• волонтери дзвонять донорам, проводять підготовчу бесіду та реєстрацію.

Після того, як ми набрали потрібну кількість донорів, реєстрація закривається.

Зараз в день ми зазвичай викликаємо від десяти до п’ятдесяти донорів. Все залежить від потреб у крові. Кожна донація — це близько 450 мілілітрів крові, за час роботи проєкту таких донацій проведено понад 4800 разів.

Донорство об’єднує людей

—  Чи вразило вас щось під час роботи проєкту?

— Мені дуже приємно, що донорство крові розкриває людей з нового боку. Якось на донацію записалася людина, яка обіймає в Одесі дуже високу посаду: просто заповнила гугл-форму та прийшла з іншими донорами у призначений час. Нашим постійним донором є один з депутатів облради. Чоловіки приходять здати кров разом з жінками, чи дівчина зі своїм хлопцем. Для таких пар ми навіть робили на 14 лютого фотопроєкт: відомий одеський фотограф Борис Бухман знімав лавсторі у відділенні переливання крові. В мене є знайомий, який маючи певні перестороги щодо стану здоров’я, вже тричі здавав кров — лікар йому дозволив. Багато зворушливих історій, коли дзвонять люди, яким не можна бути донором. Якось до відділення переливання прийшла літня жінка, їй було 74 роки, та просила взяти її на донацію: «бо іде ж війна, і я хоч якось хочу допомогти нашим хлопчикам». Відмовляли зі сльозами на очах. Багато донорів з числа переселенців. Звичайно, особливе — це бачити людей, які були врятовані завдяки донорській крові, та чути від них щирі слова вдячності. Це дорогого варте.

Наша мужність рятує життя

— Чи можна якось зруйнувати психологічний бар’єр тим, хто має страх до крові?

— Наші медики роблять все, щоб донація крові була комфортною. Якщо є страх здавати кров, можна прийти з кимось із донорів та подивитися, як це роблять. З іншого боку, крісло для здачі крові комфортне і розташоване так, що на медичні маніпуляції можна не дивитися. Сьогодні потреба в донорській крові є стабільно високою. І коли ми здаємо кров для наших захисників — допомагаємо і собі. Тож я висловлюю велику вдячність кожному донору, та запрошую всіх бажаючих долучитися до великої донорської спільноти.

Як стати донором?

— Чим донорство крові корисне для людини?

Наукові дослідження кажуть, що здача донорської крові хоча б один раз на рік знижує ризик захворювань серця на 88%. У донорів рідше зустрічається підвищений рівень холестерину, вони рідше потерпають від тромбозів. Регулярне донорство допомагає попередити онкозахворювання, оновлює кровоносну систему та є зарядом бадьорості. В Україні існує звання «Почесний донор крові», яке можна отримати після здачі 40 доз цільної крові або 60 доз плазми. Воно дає право на доплати до пенсії та інші пільги.

— Яка група крові найчастіше потрібна, та яка буває в дефіциті?

Найчастіше потрібні донори з групою крові І(+), ІІ(+) або ІІІ(+). Люди з негативним резус-фактором, наприклад, група IV(-), зустрічаються рідше, але й донорів знайти важче. 

— Хто може стати донором крові?

Людина віком від 18 до 60 років, інколи можна в 61-62 роки, якщо стан здоров’я добрий. Не можна здавати кров людям з цукровим діабетом, онкохворобами, міопією понад -6, нирковою недостатністю, активним туберкульозом, псоріазом, екземою, епілепсією, психічними розладами, після трансплантації або видалення органів (виключення — видалення апендиксу чи жовчного міхура), людям з ВІЛ, хворим на гепатит В або С.

— Як підготуватись до процедури донорства?

Напередодні здачі крові слід виконати наступні рекомендації:

• виключити з раціону смажену, копчену, жирну їжу, яйця, молочні продукти, банани, горіхи, снеки та чипси, алкоголь не вживати щонайменше за дві доби перед донацією;
• при прийомі сильних знеболювальних та препаратів аспірину здача крові відтерміновується на 72 години, прийом гормональних ліків, за згодою лікаря, треба перервати хоча б на добу;
• перед здачею крові треба добре виспатися, зранку з’їсти легкий сніданок, наприклад, вівсяну чи гречану кашу, випити солодкий чай. 

Тим хто палить, донором бути можна, але рекомендовано не палити півтори-дві години до донації та годину після, бо це впливає на судини.

Де в Одесі можна здати кров?

Для зручності можна підписатися на телеграм-канал «Донор Одеса», там можна дізнатися, де потрібна наразі кров вашої групи. Або звернутися до відділень переливання крові Одеси, графік роботи можна дізнатися за телефонами відділень:

• Міська лікарня №11. Вулиця Академіка Воробйова, 5.
• Обласна станція переливання крові. Бісквітний провулок, 4.
• Обласна клінічна лікарня. Вулиця Академіка Заболотного, 26
• Обласна дитяча клінічна лікарня. Вулиця Академіка Воробйова, 3.
• Обласний клінічний медичний центр. Вулиця Суднобудівна, 1.

Анастасия Епурь