В Одесі перейменують проспект Гагаріна, сквер та ще 8 вулиць: нові назви

Одеса продовжує змінювати назви топонімічних об’єктів – вулиць, парків, пам’ятників. 28 березня 2024 року спеціальна комісія при міській раді погодила нові імена для проспекту Гагаріна, Червоного скверу та ще 8 вулиць. “Одеське Життя” розповідає, якими будуть їхні нові назви та походження нових імен.

Деколонізація та декомунізація в Одесі триває

Як повідомили “Одеському Життю” у топонімічній комісії при Одеській міській раді, нові назви будуть рекомендовані муніципальним депутатам, які, згідно із законом, ухвалюють остаточне рішення.

Необхідність перейменувати топонімічні об’єкти виникла у зв’язку із законами України про деколонізацію та декомунізацію. Країна позбавляється назв, що нав’язують російські імперські наративи та ідеологію тоталітарного радянського комуністичного режиму.

Десять старих та нових одеських назв

Рекомендовані такі варіанти перейменування вулиць, проспекту та провулків:

1. Гагаріна проспект – Незламних проспект
2. Червоний сквер – Десмета сквер
3. Магнітогорський 2-й провулок –  Параджановський провулок
4. Магнітогорський 3-й провулок – продовження Параджановського провулка
5. 1-й Орловський провулок – Беркевича провулок
6. 2-й Орловський провулок – Кононовича провулок
7. Восьмого Березня 4-а Лінія – Фахова вулиця
8. Пролетарський 3-й провулок – Географічний провулок
9. Ползунова вулиця – Буковинська вулиця
10. Повзуновий провулок – Хотинський провулок

Походження нових назв

Проспект Незламних. Названий – на честь людей, яких не можна побороти, підкорити, зламати тощо; непереможних. Слово означає щось дуже міцне, що не можна розбити, зігнути, зруйнувати тощо; Когось, кого не можна подолати, підкорити, зламати, бо він вірний своїм переконанням. Нині український народ виявляє якість незламності у боротьбі з російськими агресорами та окупантами.

Сквер Десмета. Жак-Луї Десме (Десмет) (1761-1839) – французький садівник, мер Сен-Дені у 1812-1814 роках. З 1818 р. на запрошення А. Ланжерона оселився в Одесі, де організував Ботанічний сад (територія між Семінарською, просп. Гагаріна, Канатною та Французьким бульваром), який мав стати розплідником дерев для всього регіону. Таку ж роль виконувала дача Десмета на Хаджибейському лимані, де було розбито парк, після смерті Десмета було викуплено для облаштування там грязелікарні. Займався завезенням до Одеси нових порід дерев і кущів, зробив значний внесок у озеленення міста.

Параджанівський провулок. Сергій Параджанов – це український та вірменський кінорежисер, сценарист, композитор. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». Найбільш відома його картина “Тіні забутих предків”. Вона посідає перше місце у списку 100 найкращих українських фільмів.

Провулок Беркевича. Леопольд Хомич Беркевич (1828–1897) – професор Одеського Новоросійського університету на кафедрі астрономії, засновник астрономічної освіти та астрономічних досліджень в Одесі, засновник та перший директор (1871–1880) університетської астрономії.

Провулок Кононовича. Олександр Костянтинович Кононович (1850–1910) – астроном, вчитель математики та фізики у Рішельєвській гімназії (1876–1881). З 1881 – другий директор університетської астрономічної обсерваторії, досяг її переоснащення. Щодо цього активно співпрацював з одеським винахідником І. Тимченком. З 1883 р. професор одеського Новоросійського університету на кафедрі астрономії.

Фахова вулиця (вулиця фахівців). Тут жили і працювали фахівці: професіонали своєї справи, майстри — люди, які мають спеціальні знання та навички у своїй галузі.

Географічний провулок. Названий на честь науки географії та однойменного напряму навчання.

Вулиця Буковинська. Північна Буковина – історико-географічний регіон України, історичним та адміністративним центром якого є місто Чернівці. Вулицю буковинську перетинатиме вулиця Чернівецька.

Хотинський провулок. Місто Хотин – історичне місто в Чернівецькій області, в ньому знаходиться відома історична пам’ятка – Хотинська фортеця, місце слави козацької зброї у Хотинській війні 1621 року.