Село живе, доки летять лелеки

- Це свято тих, хто тут народився і виріс, хто приїхав сюди колись і залишився тут назавжди, це свято з особливим баштанківським колоритом, традиціями, славною українською історією, - такими словами розпочав своє вітання з 250-річчям села Баштанківський сільський голова Віктор Прокопчук.

І не дивно, що свій ювілейний день народження село відзначало велелюддям. Адже це день, коли кожен відчув себе частинкою великої єдиної родини. Свято села стало своєрідним символом збереження і примноження звичаїв і традицій цієї місцини. Тут вшанували найкращих трудівників, старійшин, усіх, хто дбає про здобутки рідного села, хто плекає сьогодення, піклуючись про завтрашній день дітей і внуків.

І хлібом, і цвітом, 

і пращуром-дідом 

гріє душу село…

Локацією урочистостей став оновлений стадіон. У його центрі стояла святково оздоблена сцена, де затишно, по-родинному гостинно було і представникам громади всіх поколінь, і гостям. Розділити радість свята приїхали керівники району – голова РДА Геннадій Гладенький, заступник голови районної ради Олег Чернійчук, депутати Одеської обласної ради Микола Сорочан і Олександр Барський, сільські голови Михайло Сливінський, Сергій Женгал, Сергій Трегубчак, Віктор Доцуленко та інші.

Кожне село чи місто, як і людські долі, мають свій шлях, свої злети і свої падіння. Але місцина, яку населяють сильні духом люди, непідвладна волі часу. Так і Баштанків, незважаючи на все пережите, зумів розправити крила для злету. Здається, тут живуть звичайні люди, а придивишся – в кожному своя родзинка, кожен - неповторна особистість. Однак у баштанківців є одна вагома спільна риса - надзвичайна любов до свого краю. Тож рідне село для них по-особливому незрівнянне і неповторне. Саме такі нотки відслідковувались у кожному виступі чи то очільника громади, чи то вихідців із села, які давно вилетіли з батьківського гнізда і тепер повернулись до рідних пенат, чи то тих, котрі живуть і працюють тут, у рідному селі і на його благо.

- Рідне село насправді зігріває душу кожного із нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, немає нічого кращого на світі, як побачення із знайомими вулицями, батьківською хатою. Я пишаюсь тим, що належу до когорти Баштанкова, - сказав, зокрема, вітаючи громаду з ювілеєм, голова Кодимської райдержадміністрації Геннадій Гладенький.

Гості віншували жителів Баштан­кова та вручили їм грамоти і подарунки. Грамотами Одеської обласної ради нагороджено очільника громади Віктора Прокопчука, завідуючу клубом Галину Олійник, провізора аптеки Валентину Іванцову, завідувачку філії Баштан­ківського НВК І-ІІ ст. ДНЗ Аллу Бурла­ку, історика, краєзнавця Воло­димира Тереферу.

Моя історія жива

Відкрили святкову програму врученням почесним гостям пишних рум’яних короваїв на вишитих українських рушниках. Це свідчило про спадкоємність поколінь, про збереження у селі українських народних звичаїв, сакральної цінності хліба в українській народній культурі. 

Надзвичайно гарний іменинний торт піднесли сільському голові. Сам торт був оформлений у вигляді відкритої книги, що символізувала нове життя, інтелектуальність, ерудованість, а отже, і процвітання села. Думаю, таке уособлення не випадкове. Адже сільського голову Віктора Прокопчука у селі знає і малий, і великий. Віктор народився і виріс в селі Баштанків. Тут здобував ази науки. Потім з відзнакою закінчив Одеську державну академію технічного регулювання та якості. Коли село постало перед вибором сільського голови, баштанківці віддали перевагу молодому, перспективному, щирому 23-річному Віктору Васильовичу Прокопчуку.  

Віктор Прокопчук з легкістю не тільки переймає досвід від старших колег, а й при кожній нагоді відвідує курси підвищення кваліфікації. Наразі навчається в Одеському регіональному інституті державного управління.

Сьогодні Віктор Васильович – наймолодший сільський голова на Одещині.  І це не заважає, а навпаки дає снаги на навчання, на набуття досвіду з тим, щоб баштанківські краєвиди могли б слугувати еталоном краси українського села, а його люди – прикладом добрих господарів. Звичайно, і нині селом можна милуватися, якби не знати, через які проблеми йому довелося пройти, щоб зберегти своє сьогодення і майбутнє. Ось тут можна сказати, що Баштанкову пощастило, коли сільським головою  було обрано саме Віктора Прокопчука - людину рішучу і кмітливу, яка добре знає, як сучасне українське село живе, і чому саме селу так непросто, знає як воно повинно жити насправді. Він любить і шанує своє село, а тому село відповідає Віктору взаємністю. До того ж сільський голова не цурається ніякої роботи: береться за лопату, за лом, за граблі, допомагає щось піднести, подати, зробити, а тому тут і діло спориться.  

За покращення соціального статусу села взялися всі разом. Спочатку приводили в порядок територію: грейдерували вулиці, проводили ямковий ремонт центральних доріг, за рахунок сільської ради закупили і встановили 90 ліхтарів вуличного освітлення, а люди підключили їх до своїх лічильників, відремонтували сходи біля Будинку культури, замінили вікна та двері тут і в дитячому садочку, який працює в приміщені школи. Спільно з районним бюджетом закупили столики, стільчики, ліжечка та ігрові комплекси для дитячого  садочка. Спільними зусиллями облагородили та розмалювали сільський стадіон, оновили меморіал загиблим воїнам, замінили насоси на свердловинах, підремонтували та оздобили автобусні зупинки, привели до ладу криниці по селу. Наразі впорядковується парк відпочинку біля Будинку культури: вже встановлено лавочки та освітлення. 

Крім того, сільський бюджет щорічно виділяє кошти на підтримку загнітківської пожежної частини, на субвенції Кодимській районній лікарні, на підтримку Баштанківського ФАПу, школи, Будинку культури, на ремонт дороги, що за межами населеного пункту, на оплату громадських робіт. 

Значну допомогу село відчуває з боку керівництва району, сільгосптовариств, спонсорів. Про це йшлося у святковому, вдячному виступі сільського голови.

Село моє в пахучім світі слова

Родзинкою свята стала презентація книги історика та краєзнавця Володимира Терефери «Історія подільського села Баштанків». Це вже четверта книга автора. Першою була книга «Румунський окупаційний режим і радянський рух опору на Кодимщині та звільнення краю від ворога (1941-1944 рр.)».  Також вийшли друком  «Історія села Баштанків 1769-2017» і збірка поезій «Почуття обов’язку».

Історія села стала насправді дорогоцінним подарунком рідному Баштанкову. Її співавтором стала дочка краєзнавця, кандидат історичних наук Наталя Дейнек (Терефера). Володимир Терефера тут народився, в рідній школі викладав історію, працював директором Баштанківської школи, тут продовжує жити і творити для нащадків. Примірники були подаровані сільській бібліотеці, школі та почесним гостям. 

- Книга присвячена історії рідного села. Вона створена на основі великого обсягу матеріалу Державних архівів Вінниці, Одеси, архівного відділу Кодимської РДА, архівів відділу освіти, Баштанківської сільради та школи, документів та матеріалів колишнього місцевого колгоспу тощо, інших документів та матеріалів, аналізу наукових видань та літератури, - розповів автор Володимир Терефера, презентуючи власну книгу.

У книзі автор відслідковує зародження життя на землях Баштан­кового до появи самого поселення, розкриває процес заселення краю і виникнення села. В хронологічній послідовності аналізуються етапи становлення та розвитку села від найдавніших часів до сьогодення. Хіба може бути щось прекраснішим дарунком до ювілею, ніж вкарбована у слові епоха? 

Там, де музика лунала 

Село Баштанків є тим населеним пунктом Кодимщини, минуле якого багате і цікаве. По-перше, - це край партизанської слави, по-друге, традиції та звичаї предків тут передаються з покоління в покоління. Тому з таким трепетом і урочистістю йшлося про кожну подію, про кожну дату.

Святково, в національних кольорах одягнута молодь, оформлена сцена,  обладнані місця для різноманітних конкурсних виставок, тематичне музичне оформлення створили піднесено урочисту атмосферу. Звучали посвяти рідному селу, звеселяла душу розмаїта концертна програма, підготовлена працівниками районного Будинку культури під керівництвом начальника відділу культури РДА Людмили Басько, аматорами з Загніткова, Пиріжної, Писарівки, Баштанкова, Сербів та інших сіл краю.

Цінують у селі  Баштанків родинні традиції, шанують історію,  ветеранів війни та праці, а тому  ведучі свята згадали поіменно всіх, хто  творив минуле і творить сьогодення. В селі живуть  працьовиті і небайдужі люди, які є патріотами своєї землі, тому  подякували за працю усім, а тих,  кого із земляків  уже немає, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Олег Чернійчук  зауважив, що  на баштанківскій землі живуть надзвичайно працьовиті і щирі люди, в яких з діда-прадіда закладена любов до праці, до рідної землі. Просто неможливо не закохатися, не прикипіти серцем до цього  неповторного куточка Кодимщини, сповненого героїчних сторінок історії.  Але в усі віки безцінним скарбом села були люди, їх добрі справи і відкрите гостинне серце. Олег Анатолійович побажав усім міцного здоров’я,  веселого  настрою та гарного свята.   

 А який же ювілей без подарунків? Так, Микола Сорочан привітав мешканців села з ювілеєм. Дарунки від депутата отримали працівники освіти, сільської ради та інших організацій, що обслуговують населення села. А на розвиток соціальної інфраструктури села депутат обласної ради надав фінансову допомогу у сумі 20 тис. грн. Крім того, Микола Сорочан взяв активну участь в організації культурної програми заходу, надавши безкоштовно сцену для проведення свята, та профінансувавши виступ співака, композитора, Народного артиста України Миколи Янченка та співачки Тетяни Денисюк.

Олександр Барський вручив кращим людям села Почесні подяки Одеської обласної ради, подарував 1-му класу Баштанківської ЗОШ чергові стенди для якісного навчання. Також повідомив приємну новину - за його поданням незабаром Баштанківська сільська рада отримає субвенцію на соціально-економічний розвиток, зокрема, на придбання обладнання для ФАПу. 

Голова РДА Геннадій Гладенкий і заступник голови райради Олег Чернійчук нагородили грамотами передовиків села. Також керівники району подарували школі телевізор, а Будинку культури - радіомікрофони.

А брати Василь та Анатолій Шев­чуки подарували рідному селу мальовничий феєрверк.

Фінансово допомогли у проведенні свята агротовариство «Зернятко Південь» (керівник Оксана Бойко), депутат Одеської обласної ради Сергій Лупашко, депутат Кодимської районної ради Микола Лупашко, а також виходець з Баштанкова Веніамін Пігович.

Під час свята відбувались ігри та розваги для дітей і дорослих. Діяла  виїзна торгівля.

На завершення святкової програми Віктор Прокопчук подякував спонсорам, які  зажди активно долучаються до проведення свят.  

…Було далеко за північ, коли у небо знову злетіла заздоровна пісня. Святковий вечір, який зібрав за широким столом всю велику баштанківську родину, віддзвенів і залишився гарним спогадом. А село Баштанків, з найгостиннішими людьми, з неосяжним високим небом продовжує свій літопис на мирському шляху, з любов’ю до рідного краю, до отчого дому. Тож нехай летять сюди лелеки,  хай приносять діток із полів далеких...

Любов Кузьменко