Щоб поїзд прийшов за розкладом

Залізничник-зв’язківець Микола Бузюк затримав зі своїми колегами 15 крадіїв телефонного кабелю.

У Одеській дистанції сигналізації та зв’язку регіональної філії «Одеська залізниця» Микола Бузюк працює 13 років. З них половину – старшим електромеханіком дільниці кабельної групи. Виїжджаючи на місця пошкодження кабельної мережі, щоб зафіксувати факт та усунути відмову в роботі інфраструктури, нерідко затримує крадіїв телефонного кабелю.  

Злодії... на цвинтарі

Зустрітися з Миколою Бузюком було не просто. Обставини у його роботі змінюються, мов на фронті: сьогодні не знаєш, який  «сюрприз» і на якій ділянці піднесуть знахабнілі крадії завтра. На свій  промисел розкрадачі виходять у будні, у вихідні і на свята, вночі й удосвіта. І навіть серед білого дня. Та де б вони не скоїли злочин, у диспетчера та на мобільному телефоні Миколи Бузюка спрацьовує сигнал. І тоді до місця «пригоди» треба прибути якнайшвидше разом з воєнізованою охороною. 

Крадії намагаються хутко втекти з місця події. Проте сховати кінці у воду їм не завжди вдається: Микола навчився підмічати деталі недавньої присутності правопорушників. Наприклад, сліди кабелю на землі, за яким можна простежити шлях зловмисників. Звертає увагу на  підозрілих осіб неподалік  у «замурзаному» одязі. Одного разу затримав молодика  у білій рукавиці на лівій руці, з якої просочувалась кров (як виявилось, пошкодив секатором, відрізаючи кабель). Микола Бузюк показує підозрілим особам посвідчення і просить показати вміст сумки. А там – незаперечні  речові докази (ліхтарик, ріжучі предмети, рукавички та відрізаний кабель). Трапляються й співучасники, які відволікають увагу залізничника запитаннями «котра година?», «як дістатися автовокзалу?» або «пригостіть цигаркою», сподіваючись таким чином виграти час для втечі подільника. Та Микола разом зі своєю командою, як правило, наздоганяють утікача. 

Нещодавно крадіїв знайшли... на цвинтарі. «Коли ми прибули на місце події, злочинці встигли втекти, – розповідає Микола Бузюк. – Оглянувши територію в радіусі кілометра, ми не виявили підозрілих осіб. Інтуїція підказувала, що вони десь поруч. Не могли вони так швидко зникнути. У пошуках крадіїв ми зайшли на кладовище. Але там було тихо. Через деякий час я вловив ледь відчутний запах диму. Викликали місцеву поліцію і зробили засідку. Згодом на цвинтарі розгорівся вогонь: таким чином зловмисники намагались обпалити обмотку кабелю, щоб здати до пункту металобрухту чистий мідний провід».

Затримані особи (а це, як правило, безробітні, напідпитку чи в стані наркотичного сп’яніння) ведуть себе по-різному. Дехто зухвало, мовляв, мене все одно випустять, натякаючи, що сума збитків не тягне на статтю карного кодексу, а дехто й агресивно, погрожуючи сокирою, ножем тощо. Деякі віднікуються, мовляв, це не мої речі, сумку з кабелем та інструментом я знайшов, прогулюючись містом.

Крадіїв запросив до авто

У його смартфоні переважають не особисті селфі чи знімки його рідні, а … фототоматеріали з місць затримання. На одних – злодії лежать горілиць в очікуванні поліцейських, на інших – «джентльменський набір» крадія: секатори, рукавиці, мішки, ліхтарики. На третіх – скручений кабель, який не встигли винести з місця злочину… Кожний випадок – це окрема історія, яка відрізняється деталями.  

Микола розповідає, що якось він прибув на місце крадіжки черговим автотранспортом, при цьому крадії ще не встигли вилізти з колодязя зв’язку. Микола заблокував злодіїв в кабельній каналізації, але згодом надав змогу зловмисникам вилізти з колодязю. Невже пожалів злодіїв, щоб ті не змерзли? Та виявилося, що неподалік розважалася шумна компанія. Якщо це співучасники, вони могли б легко розправитися з Бузюком. А закривши в авто розкрадачів, які до того ж були під дією Бахуса і не пручались, можна було почуватися до приїзду правоохоронних органів у безпеці. 

Реалії життя

Микола Бузюк закінчив училище № 30 та Одеську академію зв’язку. Сформувався як зв’язківець. Хотів би підібрати надійну команду, та кадри не затримуються: відсутність перспектив на житло змушують новачків  шукати інше місце роботи. Тому в бригаді всього чотири працівники зі стажем (колись було 15). 

Прямий обов’язок Миколи, отримавши повідомлення, приїхати на місце події, зафіксувати факт пошкодження та вжити заходів для усунення поламки, утримувати кабельне господарство у справному стані. Проте вроджене почуття справедливості не дозволяє обмежуватись формальним виконанням роботи. Посилаючись на інтуїцію, спостережливість та використовуючи  природні здібності «слідчого» молодий чоловік (в дитинстві хотів стати міліціонером) докладає зусиль, щоб знайти винуватих та передати їх правоохоронцям. Каже, якби не ловили злодіїв, то ті різали б кабель щодня. А так після чергового затримання розкрадачів наступає затишшя на місяць-два, і цей час можна використати для профілактичної роботи. А її в напрямку від станції Одеса - Головна до станції Аккаржа, від Чорноморська до Митної площі в Одесі та на декількох об’єктах по місту (зона обслуговування)  вистачає вдосталь. 

Щодо затримання підозрілих осіб з речовими доказами (у тому числі -зрізаним кабелем) – це не що інше, як Сізіфів труд. Микола Бузюк разом зі своєю командою (разом з ним виїздять брати-водії Ігор або В’ячеслав Кушко, В’ячеслав Єлаш або Олександр Булавицький) затримує і передає правоохоронцям крадіїв. Але чинне законодавство не дозволяє кинути їх за грати, якщо сума збитку не перевищуватиме 192 грн. (що має місце у випадку відсутності факту крадіжки, але фактичному пошкодженні кабельної мережі).  

– Миколо, а чи можна покласти край втручанню крадіїв у роботу господарства сигналізації та зв’язку?

–  Закрити пункти прийому металобрухту,  –  жартує Микола. – Або заборонити прийом міді. Не будуть приймати мідний кабель, не будуть розкрадати.

А ось думка Олега Суханика,  начальника служби сигналізації та зв’язку регіональної філії «Одеська залізниця»:

«Протягом минулого року в межах регіональної філії «Одеська залізниця» зловмисники вирізали близько 2 км кабельної мережі господарства. Пошкодження (викрадення) кабельних магістралей одразу ж призводить до дезорганізації руху поїздів, стає неможливим здійснювати управління та контролю за станом стрілок і світлофорів роздільних пунктів залізниці, керувати роз’єднувачами ліній електропостачання та контактної мережі, зникає оперативно-технологічний зв’язок між працівниками руху.  

Незважаючи на значну роботу, що проводиться в господарстві, остаточно викорінити проблему крадіжок ще не вдається. Ймовірною причиною цього є розвинута діяльність пунктів прийому чорних та кольорових металів у державі, що є одною з форм наживи громадян, які вирішують отримати гроші легким шляхом. Проте, матеріальні збитки на відновлення викраденої інфраструктури господарства та забезпечення безперебійного руху залізничного транспорту складають в рази більше, ніж вартість кабельної продукції.

Наталія Кумайгородська