Відновлення без кордонів

Минулого року європейська програма Endangered Landscapes Programme (Ландшафти, що охороняються) виділила грант для «Rewilding Europe» та місцевих партнерів на серйозні відновлювальні роботи великих водно-болотяних угідь і степів у дельті Дунаю. В перспективі цей проект має принести величезну вигоду для трьох країн – Молдови, Румунії та України. Нашу державу у цій кооперації представляє громадська організація «Rewilding Ukraine». Вона працює над відновленням природних ландшафтів, поверненням диких тварин у природне середовище та сталим розвитком місцевих видів.

Проекти «Rewilding Ukraine» є одними з найбільш комплексних програм, які реалізовувалися не тільки в українському Придунав’ї, але і в дельті Дунаю загалом. Поряд з відновленням природних екосистем відбувається впровадження таких процесів як випас травоїдних тварин, заселення птахів, які раніше мешкали на цих територіях. Передбачається серйозна підтримка екологічно дружніх видів людської діяльності на території українського Придунав’я, дельти Дунаю та Дунайського біосферного заповідника зокрема. Це - українсько-румунський заповідник, унікальна ділянка землі, де можна показати, як людина і природа можуть співіснувати паралельно, як вони можуть разом розвиватися.

- Місто Вилкове, де ми проводимо серйозну роботу, сформувалося ще задовго до того, як з’явилася дельта Кілійського рукава, - каже експерт з відновлення екосистем організації «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков. -  Місто зростало разом з нею та розвивалося в гармонії з навколишнім середовищем. Завдяки цьому, в зокрема і завдяки людській діяльності зі створення єриків, що підтримували необхідну проточність,  загалом-то сформувалося те біологічне різноманіття, яке ми можемо спостерігати сьогодні.

Де взяти кошти на природу?

Дунайський біосферний заповідник став базою проживання для сотні видів птахів. На його українській частині нараховано 299 видів, але їх цілком може бути більше, бо україно-румунська дельта Дунаю загалом є домівкою 320 видам птахів. Для порівняння, на всій території України проживає трохи більше 400 видів пернатих. Але крім птахів є ще й чимала кількість ссавців, риби, рептилій…Кожен любитель природи знайде для себе той вид, за яким хоче поспостерігати. Однак, щоб природне різноманіття зберігалось і надалі, треба проводити серйозну роботу. В ній туристам відведена значна роль, бо без їхніх коштів розвиток заповідника був би неможливим.

Одна з перешкод для відновлення екосистеми Дунайського біосферного заповідника полягає в нестачі фінансування. Проекти розвитку, які фінансуються Європейським Союзом, у більшості випадків вимагають, щоб 20 відсотків коштів на реалізацію тієї чи іншої програми виділялося на місцях. Тому, незважаючи на те, що Україна та Румунія володіють спільним заповідником, вони поставлені в різні умови. У наших сусідів є цілий штат працівників, що займається виключно написання грантових заявок, після затвердження яких їм автоматично надходять гроші для співфінансування. В нашій державі, на жаль, немає такої цільової державної підтримки, тому ці гроші працівники заповіднику шукають самостійно.

Від степу до річок

Територія півдня Одеської області має значний потенціал для того, щоб розвивати на ній зелений туризм. Так, в країнах Європейського Союзу цей вид дозвілля з кожним роком стає дедалі популярнішим. Тож є всі шанси, що туристи з ЄС, їдучи до Румунії, можуть завітати й до нас. Для відвідування України віза не потрібна, запуск порому через Дунай «Ісакча-Орлівка» значно спростить перетин кордону й дозволить в перспективі організовувати комплексні екскурсії до двох країн водночас. До речі, вже в Орлівці розташований екопарк «Картал», де можна помилуватися водяними буйволами. При тому, що це не єдиний населений пункт Придунав’я, який може зацікавити гостей Одеського регіону. 

У проекті «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю» великий комплекс робіт присвячений тому, щоб розвивати екологічний туризм. У Придунав’ї вистачає збережених місць, які можна презентувати любителям дикої природи. Планується створення чотирьох нових екопарків і допомога вже існуючим, підтримка розвитку екологічного туризму з малою інфраструктурою. Є  ідея створення екопарку на Жебріянській гряді. Цей об’єкт не можна минути дорогою до Вилкового і біосферного заповідника зокрема, адже Жебріянська гряда - це своєрідні ворота до дельти Дунаю. 

В гармонії з природою

Також планується розвивати туристичний потенціал Тарутинського степу. Довелося докласти чималих зусиль, щоб в рамках програми із загрозливих ландшафтів отримати фінансування на розвиток екологічного туризму цих територій. Адже Тарутинський степ хоч і не є складовою заповідника, лишається невід’ємною частиною регіону, розташованого в суббасейні дельти Дунаю. Розвиток зеленого туризму не вимагає тут дороговартісної інфраструктури. Потрібні спостережні вежі, туристичні стежки, інформаційні стенди… Ці речі, з одного боку, не чинять негативного впливу на навколишнє середовище, а з іншого -  дозволяють людині побачити всю красу природи.

- Кожна тварина по своєму впливає на біологічне різноманіття, - пояснює директор Дунайського біосферного заповіднику Олександр Волошкевич. – Те, що ми випускаємо різні біологічні види дає можливість регулювати пасовищне навантаження. Припустимо, польські коники, на відміну від корів, далеко заходять в воду і виїдають зовсім інші види рослин, формуючи своє різноманіття. Коники для нас важливі тим, що вони максимально близькі до тарпану - вимерлого дикого коня. А після того, як до заповідника завезли тих же буйволів, надходить маса дзвінків, коли можна вже приїхати і подивитися на них.

 За допомогою ботанічних досліджень можна прослідкувати, який йде відгук від екосистеми. Якщо спостерігається перевипас - навантаження треба зменшити, якщо десь треба більше - туди навпаки завозиться поголів’я худоби. Завдяки цьому «Rewilding Ukraine» планує створити невелике біологічне різноманіття, яке можуть сформувати тільки травоїдні, що замінять зниклих диких копитних. Ну а самі тварини стануть додатковим об’єктом інтересу для любителів дикої природи.

Марія Шевчук