Про небезпечні відходи і закони, які не працюють – світ, в якому нам належить жити

Знайомство з текстом Закону «Про управління відходами» залишило у мене дивне відчуття цілковитої невизначеності.

Я так і не зрозуміла, яким буде механізм сортування, переробки різних видів відходів, яких в умовах війни стає дедалі більше. А що думають з цього приводу фахівці?

Що саме потрібно робити?

В умовах війни особливе занепокоєння викликають небезпечні відходи. Закон лише декларує максимально повну їх переробку. Але подібне вимагає сучасних технологій на таких же сучасних підприємствах, будівництво яких коштує чималих грошей.

– В Законі справді немає переліку конкретних заходів, спрямованих на переробку різних видів відходів, – говорить виконувачка обов’язків першого заступника директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міськради Валентина Дацюк. – На мій погляд, зміни до Закону передбачають ухвалення Державної програми поводження з відходами, якою має бути визначено, з бюджетів яких рівнів фінансуватимуться всі заходи. А йдеться про дуже великі фінансові витрати. Окрім будівництва сміттєпереробних підприємств, вимагають рекультивації закриті й функціонуючі полігони. Необхідно стимулювати розвиток виробництва з вторинної сировини, що утворюється під час сортування, створювати підприємства з утилізації непридатних для використання відходів.

– Сьогодні, коли доводиться максимально економити бюджетні кошти, дуже важливо розуміти, на що вони підуть.

– Про це я й говорю. Потрібно чітко визначитися, які заходи ми здійснюємо, скільки це коштує і які бюджети їх фінансують. Повертаємося до необхідності Державної програми, Національні стратегія та план поводження з відходами не розглядають бюджет і джерела фінансування зазначених заходів.

Відходи спалюємо чи переробляємо?

Наприклад, досі на державному рівні немає визначеності з шляхами управління відходами: ми їх спалюватимемо чи перероблятимемо? Як еколог, я категорично проти спалювання. Тим більш що правильне поводження з відходами забезпечує чималі доходи. Це економічно вигідно. Якщо йти європейським шляхом, то мова має йти якраз про переробку. Відходи там збирають, сортують, переробляють. На жаль, лихо, яке прийшло до нас у вигляді війни, поламало навіть ту недосконалу систему поводження, зокрема, з небезпечними відходами.

Навіщо собі на збиток збагачуємо інших?

– Мені цікаво, а куди йдуть на переробку використані батарейки?

– Це дуже добрий приклад. Людей закликають не викидати батарейки у сміття, а здавати в пункти прийому, потім їх складують і відправляють на переробку, зокрема, до Польщі та інших країн. Тільки навіщо в цьому випадку ми створюємо додаткові склади небезпечних відходів, концентруємо їх там, а потім забезпечуємо отримання доданої вартості не нашій країні, а іншим?

Де і як борються зі сміттям?

Поки держава не дала точних орієнтирів у роботі з відходами, на місцях реалізуються ініціативні проекти, що дозволяють не втрачати час і все-таки знаходити шляхи утилізації різних відходів, що залишаються після бомбардувань міст.

Київська область

Для переробки відходів, що утворилися внаслідок бойових дій, у Київській області працюватимуть 3 лінії – одна стаціонарна у Бородянці та дві мобільні. Спеціальну техніку надає Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Основна мета – сортувати, переробляти і повторно використовувати придатний матеріал.

Чернігівщина і Харков

На Чернігівщині комунальні підприємства використовують будівельні відходи для зміцнення схилів сміттєзвалищ, мощення ґрунтових доріг, підсипання території біля різних інфраструктурних об’єктів замість звичного гравію. Аналогічно роблять і в Харкові, щоб допомогти місту впоратися з результатами постійних обстрілів.

Світлана Комісаренко