Кременя звільнено. Хто може стати новим мовним омбудсменом

Кремінь посів свою посаду у 2020 році – через рік після її заснування

Кабмін звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмена Про це повідомляє «Главком» із посиланням на представника уряду у Раді Тараса Мельничука.

«Кабінетом Міністрів України звільнено Кременя Тараса Дмитровича з посади Уповноваженого із захисту державної мови з 08.07.2025 у зв’язку з закінченням строку призначення на посаду», – йдеться у повідомленні.

«Главком» повідомляв, що 8 липня добігає кінця каденція урядового уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя. Він посів свою посаду у 2020 році – через рік після її заснування. Перебування Кременя у кріслі мовного омбудсмена могло б бути продовжено, але у списку претендентів його немає. Цілий ряд відомих діячів культури та освіти закликали уряд залишити Кременя на посаді. Офіційної відповіді на їхню відозву поки немає.

За законом, пропонувати кандидатури мовного уповноваженого мають право три інституції: міністерство культури, міністерство юстиції та уповноважений Верховної Ради з прав людини. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець запропонував викладачку Олену Івановську, міністр культури Микола Точицький – історика Павла Полянського, а Мін’юст в особі своєї очільниці Ольги Стефанишиної хоче віддати це крісло актору Олександру Завальському.

Раніше «Главком» інформував, що українська письменниця Ліна Костенко та її донька Оксана Пахльовська, завідувачка кафедри україністики Римського університету Sapienza заявили про підтримку та долучили свої підписи до відкритого звернення понад 30 українських культурних та громадських діячів із закликом щодо повторного призначення Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. 

Також «Главком» повідомляв, що наприкінці квітня 2025 року активісти заявили про спроби уряду послабити інституцію мовного омбудсмена. Вони обурилися, що на посаду пропонували кандидатів без досвіду у сфері правозахисту чи захисту української мови.

Також Тарас Кремінь коментує мовний скандал із Віркою Сердючкою, а точніше, із виконанням Андрієм Данилком російськомовних пісень:

Я дякую всім за увагу до цієї події – це важливо, бо донедавна на мову культури звертали замало уваги. І до 2021 року ця сфера не була охоплена мовним законом. Ми ж пам’ятаємо, як раніше значна кількість виконавців гастролювала за кордоном, виконувала пісні російською, і нас сприймали як народ, котрий, вочевидь, має слабку мовну свідомість. Потім закон запрацював, але процес, так би мовити «самоукраїнізації» розпочався на повну силу після повномасштабного вторгнення.

Саме тоді наші артисти перейшли на виступи українською і розпочали збори кошти для ЗСУ. Допомагає нашим Збройним силам і народний артист Андрій Данилко, котрий, до речі, перебуває під санкціями Росії. Так, на превеликий жаль, у його репертуарі залишилися російськомовні пісні. Це не заборонено законом, бо закон каже таке: «Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Положення цієї частини статті не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм».

(Зауважимо, 19 червня 2022 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора». Він забороняє використання контенту, виготовленого в Росії. Його положення не поширюються на російськомовні твори громадян України – «Главком»).

Але оскільки після виступу Данилка на мою адресу надійшли скарги, я ухвалив рішення провести заходи державного контролю. І заслухати сторону як скаржників, так і організаторів цього виступу. Такі заходи триватимуть місяць, але вже зараз можна сказати, що порушень під час відтворення пісень громадянином України не було, бо його дії не заборонені законом. Можуть бути натомість запитання до організаторів виступу – щодо мови, якою оголошували назви пісень, надавали довідкову інформацію, випускали квитки, афіши тощо.

До слова, «Главком» писав: Тарас Кремінь заявив, що уряд не захотів висунути його на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики.

Джерело