"Реформування – складний процес": освітня омбудсменка відреагувала на петицію про призупинення НУШ

Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що відкладення реформи Нової української школи (НУШ) матиме негативні наслідки для держави. Раніше петиція до Кабінету міністрів щодо призупинення її реалізації набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів.

Втім, Уповноважена визнала, що в процесі реалізації реформи профільної освіти виникли проблеми, які не передбачили заздалегідь.

Зокрема школи не можуть забезпечити право на повну загальну середню освіту тих дітей, які найближчі два роки навчатимуться у 10-х та 11-х класах. За її словами, "це нормальний процес, адже реформування освіти зачіпає права та інтереси багатьох осіб".

Чому батьки вимагають зупинити реформу?

Авторка петиції Оксана Качур від імені батьків учнів просила Кабмін призупинити впровадження освітньої реформи на період воєнного стану, адже учні втрачають право на рівний доступ до освіти.

Крім того, вона звернула увагу на те, що теперішні дев'ятикласники, які не починали навчання за НУШ, не можуть продовжити навчання у старших класах своїх шкіл.

"Наразі батьки масово звертаються до освітнього омбудсмена та до органів управління освітою з проханням завершити навчання у "своєму" закладі освіти, де дитина розпочинала навчання", – зауважила омбудсменка.

Як пояснила Надія Лещик, це пов'язано з тим, що місцеві влади затвердили плани формування мережі закладів освіти, за якою до 1 вересня 2027 року мають утворити ліцеї для здобуття профільної освіти старшокласниками.

"Фактично плани формування мережі закладів освіти вже були затверджені, частина їх уже виконана. Тому зараз їх складно змінювати й необхідно виконувати. Більшість громад здійснює поступову реалізацію формування мережі закладів освіти, частина її завершила, частина очікує", – зауважила омбудсменка.

Однак учні, які зараз перебувають у 9-х класах, не навчаються за стандартами НУШ. Вони здобувають освіту за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженою наказом МОН від 20 квітня 2018 року.

Цей державний стандарт втрачає свою чинність 1 вересня 2026-го, тож для десяти- та одинадцятикласників не розробили стандарт та програму на 2026/27 та 2027/28 навчальні роки.

Яке вирішення пропонує омбудсменка?

За словами Лещик, у такому разі слід розглядати ситуацію, за якої у громадах рік або два існуватимуть два типи ліцеїв:

• ліцеї, які навчатимуть за дворічним Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти 2011 року (10-й та 11-й клас);
• ліцеї, які навчатимуть за новим Державним стандартом профільної середньої освіти 2024 року.

"Таке навчання може бути як в межах одного закладу, так і в різних закладах освіти, для того, щоб дати змогу завершити навчання дітям.

Тому виходом може бути прийняття зараз громадами рішення про реорганізацію ліцеїв у гімназії з 01.09.2028 року. Це покращить впровадження реформи, видачу документів про повну загальну середню освіту та забезпечить права дітей", – наголосила омбудсменка.

Зокрема вона рекомендує Міносвіти продовжити дію Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти до 30 червня 2028 року, а також надати рекомендації щодо забезпечення права на повну загальну середню освіту учням 10-х та 11-х класів, які не йдуть за НУШ, аби вирішити проблему.

Також Лещик закликає відомство здійснювати більш гнучкий підхід у формуванні мережі ліцеїв і запровадити перехідний період.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року розпочнеться пілотний етап "профільної" реформи старшої школи. Її випробують на 150 закладах освіти по всій країні.

Джерело