Висока трава або "голі" газони? Чи потрібно відмовлятися від зрізання рослинності у містах

"Голі" газони чи висока трава з кліщами? Це питання щоліта стає приводом для суперечок серед мешканців українських міст.

При цьому під час літнього сезону вони все рідше бачать зелені галявини з різноманітною рослинністю. Замість них землю прикрашають випалені плями, що залишаються після скошування трави.

Містяни у соцмережах обурюються подібним методам догляду за рослинністю і закликають владу переглянути практику утримання міських газонів та зелених зон.

Через скошування "під нуль" страждають не лише рослини, а й тварини, які втрачають домівки. Крім того, відсутність рослинного покриву сприяє більш сильному нагріванню територій.

Водночас деякі люди вважають, що через "зарослі газони" збільшується кількість кліщів та бур'янів, тож від скошування, на їхню думку, відмовлятися не можна.

Що не так зі скошуванням газонів, чи варто відмовлятися від нього і коли цей процес може бути корисним, "УП. Життя" розповіли голова правління громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк та голова правління громадської організації "Плато" Анжеліка Зозуля.

Яка ситуація зі скошуванням трави в містах?

У 2023 році влада Києва розпочала експеримент з часткової відмови від косіння трави у місті.

За рік у додатку "Київ Цифровий" провели опитування щодо ставлення киян до "зарослих газонів". 66% мешканців столиці виступили проти скошування різнотрав'я на більшій кількості ділянок.

У 2026 році влада Києва вирішила не чіпати траву на 119 різних ділянках, загальна площа яких становить 251 гектар, повідомили у "Київзеленбуді" у відповідь на запит "УП.Життя".

Найбільші за площею ділянки без скошування трави розташовані в Оболонському, Голосіївському та Святошинському районах Києва.

У "Київзеленбуді" кажуть, що повна відмова від скошування трави у місті наразі неможлива.

"Утримання об'єктів благоустрою потребує системного догляду за зеленими зонами для забезпечення їхнього належного санітарного та естетичного стану, безпеки відвідувачів, запобігання поширенню карантинних та інвазійних видів рослин, а також недопущення накопичення сухої рослинності, що може створювати додаткову пожежну небезпеку", – йдеться у відповіді на запит.

Після скошування за необхідності працівники комунальних підприємств поливають газони. Особливо це важливо у періоди тривалої спеки та посухи.

"У Києві застосовується диференційований підхід до утримання зелених зон, який передбачає поєднання традиційного догляду за газонами, створення ділянок із режимом нескошування трав'яного покриву та декоративних луків з метою збереження біорізноманіття та підвищення екологічної стійкості міського середовища. Загальна площа декоративних луків становить два гектари (29 локацій)", – повідомили у "Київзеленбуді".

У 2024 році також частково відмовились від скошування рослинності у Львові. Керівниця управління екології та природних ресурсів Галина Микітчак розповіла "УП. Життя", що у парках та лісопарках міста є природні луки, де рослини скошують лише раз на 2-3 роки. Проте в управлінні повідомили, що не мають інформації про загальну площу та кількість подібних ділянок.

Також від скошування відмовляються на кілька тижнів навесні, коли квітнуть рослини.

"Якщо зовсім не скошувати ділянки, то вони можуть заліснитися – почнуть рости верби, горіхи та інші дерева. Кожен тип газону має свою висоту скошування та період, коли це варто робити, проте ми відмовляємось від цього процесу під час посухи та не косимо "під нуль", – каже Галина Микітчак.

Вона розповідає, що ділянки без скошування впливають і на якість повітря та температуру у місті – рослинність зберігає вологу, покращує терморегуляцію та затримує пил.

"Ми не можемо відмовитись від викошування рослинності на кільцевих розв'язках на дорогах, бо висока трава може бути небезпечною, адже погіршує видимість. На таких ділянках варто скошувати або використовувати низькорослі трави, як-от конюшину – вона не розростається та фактично не потребує скошування", – розповідає керівниця управління екології та природних ресурсів.

Проте думки мешканців міста щодо скошування різняться, зазначає Микітчак.

"Потрібно змінювати ставлення людей, бо для багатьох низький газон – це гарно, а різнотрав'я – ні. Треба пояснювати, що питання не лише в естетичності, а й екологічності.

Деякі мешканці називають спеціально посаджені злакові трави бур'янами та закликають їх скосити. Тоді ми пояснюємо, що таку рослинність не треба ні в якому разі скошувати. Це питання потребує також еколого-просвітницької роботи", – каже керівниця управління.

Чому варто відмовлятися від скошування трави?

Нескошування трави на окремих ділянках має як переваги, так і недоліки.

З позитивного – таке рішення допомагає зберегти та підтримати біорізноманіття, створити сприятливі умови для комах-запилювачів та інших представників міської фауни. Завдяки рослинності у ґрунті краще утримується волога, через що зменшується перегрівання територій у спекотний період. Також нескошування трави сприяє формуванню стійких природних екосистем у міському середовищі.

При цьому неправильне скошування може призвести до втрати потенціалу конкретної зеленої зони, яка не зможе надавати свої екосистемні послуги, каже співзасновниця, голова громадської екологічної організації "Плато" Анжеліка Зозуля.

"Уявімо вулицю з шаленим трафіком та 4-6 смугами. Повітря забруднюється викидами авто, а у спеку через перегрівання асфальту виникає тепловий острів. Узбіччя і розділювальні смуги 8-10 разів на сезон викошує бригада косарів.

Їхнє обладнання також працює на бензині, і це ще більше забруднює повітря. Травʼяний покрив викошують на рівні "сірникової коробочки" (а інколи і нижче), що створює ефект випаленого жовтого килиму", – каже голова "Плато".

За таких умов рослини більше не можуть перехоплювати дрібнодисперсні частки з повітря та покращувати його якість. Крім того, вони не продукують кисень, не випаровують вологу та не можуть прихистити чи нагодувати комах.

"Коренева система рослин ослаблена та не здатна затримувати надлишок дощової води, ґрунт стає схильним до пересихання та ерозії.", – наголошує Анжеліка Зозуля.

Голова правління громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк вважає, що питання скошування потребує наукового підходу.

"Наявність трав'яного покриву, тобто не викошеної голої землі значно сприяє охолодженню простору. Рослини дуже гарно пристосовані до відбиття сонячних променів, тож територія, суцільно вкрита трав'яним покривом, менше прогрівається. Найгірше, що можна зробити у період аномальної спеки – викосити траву", – каже природоохоронець.

Він уточнює, що у спекотну погоду трава після скошування не зможе відновитися. Через високу температуру страждатиме і коріння та насіння рослин, що залишилось в ґрунті.

"На місці нашої пригніченої рослинності будуть за лічені дні проростати небезпечні інвазійні види рослин, які в побуті називають бур'янами. Першочергово йдеться про амброзію та злинку канадську. Чим більше ми викошуємо, тим менше стає наших видів рослин", – заяважує еколог.

Скошування у містах також негативно впливає на життя тварин.

"Для тварин це катастрофа. Рослини все ж мають корені під землею, що дає їм шанс відновитися, якщо будуть дощі, а не спека. За високої температури все, що скошується, загине, а газони стануть пустелею", – наголошує еколог.

Газонокосарки розривають жуків, метеликів, личинки різних комах, що харчуються на рослинності. Більш крупні тварини хоч і не гинуть, але втрачають домівки.

"Наприклад, у Києві є ящірки, зокрема зелена, що занесена до Червоної книги. Вона ховається десь у кущах, маскується під траву, щоб її не зʼїли птахи, харчується там. Якщо ж все викосити, зникає ніша для життя комахи і всіх, хто на неї полює. Нам подобається спів пташок, але ми знищуємо умови для їхнього існування та харчування", – зауважив Олексій Василюк.

Водночас Василюк зазначає, що відсутність рослинності не впливає на наявність кліщів.

"Дехто знищує траву, бо боїться кліщів, хоча їхня наявність залежить не від рослин, а від того, чи йде людина у місцевість, де живуть ці паразити. Вони цілком можуть бути і на землі, по якій ми ходимо, тож скошування через кліщів це скоріше виправдання. Від відсутності трави кліщі не зникнуть", – пояснює еколог.

Натомість Олексій Василюк зазначає, що скошування рослин, коли вони не перебувають в активній фазі, їм не зашкодить.

"Якби рослини викошували взимку, це б їм не зашкодило. Зараз скошені ділянки заповнюються чужорідними рослинами, бо ті більш посухостійкі. Крім того, відновлення газонів та прородних ділянок потребує коштів", – каже еколог.

Коли скошування рослин може бути корисним?

Скошування рослин може приносити користь для луків та степів, коли воно замінює природній випас тварин.

"Степи і луки історично є винятково пасовищними екосистемами, тобто вони повинні постійно випасатися дикими або свійськими тваринами. В минулому було дуже багато диких копитних, які регулювали всі степові простори. Зараз їх стало менше, люди почали вирощувати свійську худобу", – розповідає Василюк.

Він додає, що степи та луки – найбагатші на види рослин екосистеми.

"Найбільше видів рослин в степах і луках. На півдні України на одному квадратному метрі степу можуть рости до сотні видів. Вони змінюють одне одного та стають більш активними залежно від сезону, і це все підтримувалося тисячоліттями випасу, якого тепер немає. Через це степові та лучні екосистеми починають заростати кущами та деревами. Не маючи випасу, вони зникають", – наголошує еколог.

За словами Василюка, третина Червоної книги України – це види рослин та тварин зі степу. Одна п'ята – види з луків. Для збереження рідкісних видів фахівці викошують рослинність на територіях, де мешкають останні популяції. Таким чином вони імітують випас тварин, розповідає природоохоронець.

"У нас ледь не половина видів з Червоної книги – це представники степів та лугів. У правильний сезон скошування рослин на територіях, де немає випасу, дійсно необхідне.

Проте такі імітації випасів не відбуваються як роздирання землі газонокосаркою. Рослинність залишається низькою, завдяки чому тварини мають широке поле зору та можуть помітити хижаків, або ж харчуватися різними рослинами", – розповідає еколог.

Василюк уточнює, що для корисного викошування також потрібно обрати правильний період.

"Точно не варто скошувати так, як у містах в спеку. У степах рослини мають закінчити своє розмноження, відквітувати, висіяти насіння, і лише тоді їх можна викошувати. Якщо ж скосити квіти однорічних рослин, це їх знищить", – каже природоохоронець.

Як має відбуватися безпечне скошування?

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачають, що максимальна висота травостою має бути пʼять сантиметрів на партерних газонах, 10 – на звичайних та 15-20 сантиметрів на лучних, розповідає Анжеліка Зозуля.

Рівень зрізу, вибір обладнання та частота скошування залежать від типу газону.

Партерний газон потребує частого низького викошування, але лише за умови правильно догляду, зокрема крапельного зрошення. Замість разового приїзду машини зі шлангом має відбуватись системний полив, каже Зозуля.

"Лучний газон косити потрібно рідше, в деяких закордонних методичках радять вичікувати терміну дозрівання насіння, після чого потрібно застосовувати спеціальні сінокосарки, або навіть ручні коси", – розповідає голова "Плато".

Анжеліка Зозуля зазначає, що косити траву не варто у:

• спекотну погоду;
• періоди затяжних опадів;
• період гніздування птахів;
• квітні-травні, коли ще мало квітучих рослин і газони "працюють як основна "їдальня" для комах-запилювачів".

Експертка додає, що підхід до скошування залежить від того, хто у цьому процесі головний – люди, чи рослини.

"Безпечне викошування – поняття відносне. Якщо у центрі питання людина – то потрібно обирати акумуляторну техніку, яка більш легка, працює тихіше та не має викидів. Водночас для обслуговування зелених зон громади це рішення не буде практичним через вартість обладнання, потужність, складність у експлуатації тощо", – зауважує експертка.

Якщо скошувати з урахуванням потреб рослин та їхньої спроможності надавати екосистемні послуги – то в такому випадку єдиним правильним виходом буде більш потужна професійна техніка, каже Зозуля.

"Для догляду за рослинами варто обирати самохідні косарки та райдери, ефективність та якість роботи яких буде в рази вищою, ніж ручного тримера. Але для цього і ділянки мають бути готові: сміття й нерівності ламають таку техніку так само гарно, як звичка косити все підряд і будь-коли ламає наші екосистеми", – уточнює Анжеліка Зозуля.

Наразі фахівці спостерігають дзеркально протилежні рішення у догляді за рослинами у містах – рослинність скошують надто часто (10-16 разів) за сезон, або замало чи не роблять цього взагалі.

Які є альтернативи скошуванню?

Нині частка травʼяного покриву в українських громадах може становити понад 50% від усіх зелених насаджень, розповідає Анжеліка Зозуля.

"Часто нам здається, що проблема саме у скошуванні. Але насправді вона в тому, що ми досі мислимо категорією газону там, де варто мислити категорією функціонального озеленення. Як тільки ми це усвідомлюємо, питання "як косити" заміщується питанням "навіщо нам тут газон", – каже Зозуля.

В "Плато" радять розвивати багатоярусне, багаторічне та біорізноманітне озеленення, що складатиметься з дерев, кущів, ліан та ґрунтопокривних рослин. За словами Зозулі, газон у цій ієрархії – найнижча сходинка.

Перш за все фахівці мають провести інвентаризацію зелених насаджень та проаналізувати просторові виклики на кожній конкретній локації, каже голова організації.

"Якщо ми бачимо багато щільних поверхонь і, як наслідок, "тепловий острів" (явище, при якому певна ділянка нагрівається сильніше, ніж навколишні території – ред.), або якщо на ділянці затримується дощова вода, спостерігається інтенсивний трафік чи є питання до якості повітря – працюємо з природоорієнтованими рішеннями (дощові садки, живоплоти, зелені стіни)", – зазначає Анжеліка Зозуля.

На її думку, найбільш сталим і ефективним рішенням для рослинності буде травник із місцевих видів (конюшина, деревій, злакові), який зазвичай називають "різнотрав'ям".

"Його не потрібно створювати з нуля: достатньо зменшити кратність викошування та, можливо, частково підсіяти певні види. Аборигенні рослини замість завезених сумішей набагато краще витримують посуху, підтримують місцеве біорізноманіття, і водночас такий травник дешевший в утриманні та доволі естетичний", – каже голова "Плато".

Вона наголошує, що травник не варто плутати з різнобарвною квітучою лукою.

"Створення такої луки – складний процес, що часто вимагає зняття дернини (поверхневого шару ґрунту), підбору дороговартісної суміші насіння, постійного прополювання та ретельного догляду, допоки вона повністю не приживеться", – пояснює Анжеліка Зозуля.

Газони можуть бути різними, а не лише звичною для нас "ідеальною травичкою із серіалів чи рекламних відео", наголошує експертка.

"Газони такого плану без косіння не можуть – така їх природа. Але догляд за ним не може зводитися суто до викошування. Це регулярний полив, підживлення, аерація та підсівання. В наших кліматичних умовах із затяжною літньою спекою та браком вологи це надто дорого й нестало", – каже Зозуля.

На її думку, фахівці мають знизити кратність косіння та "дати природі трохи свободи".

"Це не про занедбаність, а про прийняття інакшості. Як результат, з'являться аборигенні види рослин, оживе екосистема і виникне реальна економія", – зазначає голова громадської організації.

Ксенія Пушко, "Українська правда. Життя"

Джерело