«Біля моря Перлина». Одеса в барвах: мистецтво, що зберігає пам’ять про місто

В Одесі, вул. Грецька, 20, відкрилася Обласна художня виставка, «Біля моря Перлина», присвячена улюбленому місту. Свої твори представили автори, які працюють у різних жанрах і техніках. Живопис, графіка, колажі та аплікації по-своєму розкривають тему Одеси, її архітектури, моря, вулиць і неповторної атмосфери.

Особливість експозиції полягає в тому, що вона сприймається не лише як мистецька подія, а й як своєрідний документ часу. «Ця виставка не тільки художня, але, скоріше за все, навіть історична», — сказала на відкритті Наталія Будурацька.

Багато творів присвячено архітектурі міста, а кожна робота зберігає певний образ Одеси — немов кадр із її історії.

Виставка традиційно проходить у період святкування дня народження міста. Для художників це можливість знову звернутися до теми Одеси та побачити її очима різних авторів. В експозиції сусідять відомі майстри та молоді художники, для яких участь у подібних проєктах стає важливою частиною творчого шляху, — додала Олена Аль-Хадж.

Особливе місце у представлених роботах посідає мирний образ міста. Море, дворики, мости, архітектура та вулиці нагадують про те, що становить емоційну основу Одеси. В умовах воєнного часу ця тема набуває особливого значення.

«Нам треба якби зберігати цей мирний настрій», — зазначив під час відкриття художник Анатолій Кравченко, підкресливши, що мистецтво допомагає зберегти внутрішню здатність міста жити, творити й сподіватися. Картини стають своєрідним простором, у якому зберігаються тепло та позитивна енергія Одеси.

Говорили на відкритті й про те, що неможливо по-справжньому передати характер міста, не відчуваючи до нього любові. Одеса для багатьох — не просто місце проживання. Одні народилися тут, інші приїхали й з часом відчули себе одеситами. Саме це емоційне ставлення, на думку учасників, дає змогу художникові побачити й передати те, що неможливо описати лише архітектурними деталями.

«Не можна таке намалювати, не люблячи це місце», — прозвучала ще одна важлива думка. У роботах справді присутнє не лише зображення міста, а й особисте переживання авторів.

Одеса розкривається на виставці як місто з особливим характером. Її впізнаваними рисами залишаються море, старовинна архітектура, затишні дворики, своєрідна міська мова і, звичайно, гумор. Саме здатність зберігати почуття гумору та позитивне ставлення до життя учасники називають однією з характерних рис одеситів.

Не менш важливою темою стала багатонаціональність міста. «Історично Одеса формувалася як місце зустрічі різних культур, мов і традицій», — зазначив художник Георгій Хундукян.

У виступах підкреслювалося, що місто завжди відрізнялося відкритістю та здатністю приймати людей незалежно від їхнього походження.

Окремі слова вдячності прозвучали на адресу організаторів виставки та художників, які продовжують працювати попри складні обставини. Особливу увагу було приділено молодим авторам — їм побажали не зупинятися, вдосконалювати майстерність і якомога активніше брати участь у виставковому житті.

Для художника творчість — не просто професія чи захоплення, а спосіб виразити себе. «Творчість — це наша єдина спрямованість, якою ми можемо допомогти собі виразити себе», — сказала художниця Світлана Василенко.

Саме тому виставка стає чимось більшим, ніж зібрання картин. Це розмова художників зі своїм містом, спроба зберегти його сьогоднішні риси та передати майбутнім поколінням те, яким його бачать люди, котрі його люблять.

А ще — це можливість на мить зупинитися, подивитися на знайомі вулиці та море очима іншої людини й відчути той самий одеський настрій, який неможливо повністю пояснити словами.

Історія Одеси — в образах

«Вперше я представив свою картину на виставці Спілки художників, присвяченій Дню міста Одеси «Біля моря Перлина». Робота виконана в історичному жанрі та присвячена чорноморським козакам, які брали участь у боротьбі з Османською імперією та визволенні цих земель.

Їх по праву можна назвати одними із співзасновників нашого міста. На жаль, історія не зберегла імен більшості цих людей — за рідкісним винятком, наприклад отамана Антона Головатого. Але їхня роль у становленні Одеси, безумовно, заслуговує на пам’ять і повагу.

Особливе місце в композиції займає образ кобзаря. Для мене це не просто історичний персонаж — у його образі я зобразив Максима Трубникова, лідера гурту «Друже музика» та заслуженого вчителя. Таким чином, у картині переплітаються історія Одеси та її сучасне культурне життя», — зазначив художник Ігор Назаренко.

«Щоб кожного разу, коли ви приходили на таку виставку, ви виходили з неї добрішими, світлішими, радіснішими», — побажали відвідувачам Наталія Будурацька та Олена Аль-Хадж.

У цьому, мабуть, і полягає головний сенс експозиції: доки художники продовжують бачити красу міста й говорити про неї мовою мистецтва, Одеса продовжує жити — у картинах, спогадах, почуттях і надії на мир.