Одна з умов ЄС для переговорів щодо членства України - скасування "правок Лозового", - Шабунін

Жовтень 2017-го. Верховна Рада проголосувала за судову реформу. Зокрема внесли зміни до Кримінального процесуального кодексу, серед яких була пропозиція №109 від народного депутата «Радикальної партії Олега Ляшка» Андрія Лозового. Зробили це з порушенням регламенту й попри думку громадськості.

«Правки Лозового» почали діяти в березні 2018 року. За той рік, як аналізувала Рада громадського контролю при НАБУ, строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях були «катастрофічно» скорочені.

Також слідчі судді тепер могли скасовувати підозру після двох місяців із дня її оголошення. Експертизи в кримінальному провадженні стали проводити лише за рішенням слідчого судді, а займатися цим могли виключно державні установи. 

Усе це сприяло збільшенню ризиків корупції. Бо вибір зменшується, а ймовірність незаконного впливу на установу зростає.

Практика перших місяців дії правок виявила, що вони були несистемними та створювали певний хаос, зазначив у коментарі hromadske юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько. У 2019 році новий парламент скасував частину правок, хоча й обіцяв прибрати їх усі. 

Наприклад, обмеження строку розслідування у фактових справах, де ще немає підозрюваних, залишили до 18 місяців. Хоча раніше йшлося про роки.

— зауважив Валько.

Закон дозволяв продовжити ці 18 місяців через рішення слідчого судді, але завжди залишався ризик відмови. Фактично, це була штучна підстава обмежити слідство, наголосив юрист.

Вадим Валько навів найпоказовіший кейс із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, якого підозрювали в хабарництві.

— розповів юрист.

Із часом у багатьох справах, щодо корупції теж, старі провадження об’єднувалися з новими, відкритими вже після появи «правок». Але за законом, днем початку розслідування в об’єднаному провадженні вважається день початку розслідування провадження, яке відкрили раніше.

До таких справ, що об’єднали, «правки» не мали б застосовуватися. Зокрема, не треба було просити слідчого суддю про продовження строків слідства. Так і було якийсь час.

Однак наприкінці 2022 року Верховний Суд зробив висновок, після якого починають закривати навіть старі справи, відкриті до «правок Лозового».

«Центр протидії корупції» заявив, що нині вимальовується тенденція до закриття справ із використанням «правок Лозового». Так, у жовтні 2023 року ВАКС закрив справу щодо «короля контрабанди» — одеського бізнесмена Вадима Альперіна. До цього за тією ж схемою закрили перший епізод справи «Роттердам+». 

Застосування «правок» юристи помітили й у справі Ігоря Коломойського. 

Ще в серпні 2019 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №1009, в якому була пропозиція скасувати «правки Лозового». А втім, частина з них залишилася й після другого читання.

Цьогоріч у серпні Рада скасувала «правки Лозового». Щоправда, тільки для воєнних злочинів. За цими статтями правоохоронці розслідують уже майже 100 тисяч справ із початку великої війни, казали автори законопроєкту. Це потребує багато часу, якого б не могло бути, якби зміни не ухвалили.

Вадим Валько припустив, що якщо правки повністю не скасують, буде «справопад», коли провадження закриватимуть у суді одне за одним. Це буде щось схоже з тим, як закривали справи про брехню в деклараціях і незаконне збагачення після рішення Конституційного Суду у 2020 році, додав юрист.

Зараз є шанс, що «правки Лозового» все-таки приберуть із законодавства. Зокрема, у Верховній Раді зареєстрований відповідний законопроєкт №10100, який подала група депутатів на чолі з Давидом Арахамією. 

Заступниця голови депутатської фракції «Слуга Народу» Євгенія Кравчук теж є однією з ініціаторів цього законопроєкту. У коментарі hromadske вона зазначила, що їй наразі складно оцінити, чи є нині підтримка цього законопроєкту серед депутатів.

— сказала вона. 

Депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко зазначив, що йому складно сказати за всю Раду. А його колега Ірина Геращенко підкреслила, що ще не було дискусії, тож вона не знає, чи є серед парламентарів підтримка законопроєкту.