АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 Варшава йде на загострення. Як польський урядовець зірвав компроміс з Україною


29-03-2024, 11:00 |

28 березня у Варшаві відбулися польсько-українські міжурядові консультації.

На ці переговори в Києві покладали чималі сподівання. Нагадаємо, що на додачу до вже наявних обмежень щодо українського агроімпорту в польському уряді вже анонсували розширення переліку заборон.

Зокрема, у перелік забороненої продукції пропонується додати яйця, курятину, мед, яблучний сік та заморожені фрукти (насамперед малину).

 Неадекватна поведінка польського заступника міністра стала темою обговорення прем'єрів Дональда Туска та Дениса Шмигаля

А головне – після консультацій із протестуючими фермерами в уряді Польщі заявили про підтримку ідеї повної заборони транзиту українського зерна, кукурудзи та соняшнику. Мовляв, після того як ці товари пересікають польську територію, вони нібито "повертаються назад" і реалізуються на польському ринку.

Зазначимо, що про абсурдність подібних звинувачень заявили не лише українські урядовці, але навіть польські аграрні експерти. Проте польських фермерів це не переконало, а уряд Польщі напередодні місцевих виборів не став із ними сперечатися.

Усі ці обставини показують, наскільки важливою стала зустріч глав урядів.

Проте одночасно – і те, що шансів на проривні домовленості було не так вже й багато.

Так воно й вийшло. У схваленій двома урядами спільній заяві йдеться лише про те, що сторони "підтвердили, що заходи з лібералізації торгівлі повинні бути сформовані таким чином, щоб мати позитивний вплив на економіку Республіки Польща та інших держав-членів ЄС, а також України, при цьому не дестабілізуючи їхні ринки, і що спільно розроблені механізми повинні контролювати стабільність торгівлі, враховуючи зміну безпекової ситуації в Україні".

При цьому український прем’єр Денис Шмигаль вкотре запропонував вирішити проблему з доступом на польський ринок забороненого українського зерна, кукурудзи та соняшнику шляхом механізму верифікації та ліцензування.

Цей механізм, по суті, дає польській стороні можливість самостійно визначати, який обсяг цих товарів вона готова допустити на цей ринок. Тож не дивно, що такий механізм Київ вже почав застосовувати у торгівлі з іншими країнам, що раніше вводили ембарго щодо українського зерна.

Втім, і цього разу офіційна Варшава не дала принципової згоди на цей механізм. Джерела "ЄвроПравди" припускають, що це вже скоріш політичне питання, а тому відповідна згода буде дана або після завершення місцевих виборів, які пройдуть у квітні, або вже після червневих виборів до Європарламенту.

Попри це українські учасники переговорів загалом оцінюють зустріч у Варшаві радше позитивно.

"Добре, що ця зустріч нарешті відбулася. Погано, що вона не відбулася раніше", – зазначає міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Днем раніше він брав участь у більш ніж п'ятигодинних консультаціях із представниками сільського господарства Польщі та польськими агровиробниками. "Ми стали вдвічі ближчими до компромісу з Польщею в більшості аграрних питань, аніж були до цих переговорів",

– зазначає він.

Зокрема, за результатами консультацій вдалося зняти претензії з польського боку до українського меду та курятини.

Щодо інших груп, насамперед цукру та малини, сторони домовилися продовжувати консультації, а новий раунд пройде вже наступного тижня.

Микола Сольський визнає, що досягненню порозуміння сприяли новини з Брюсселя. Вже 29 березня має бути остаточно схвалено продовження дії автономних преференцій для України, але з додатковими обмеженнями.

Польща була ключовим лобістом цих обмежень, а тому рішення Брюсселя її в цілому задовольнило.

Нагадаємо, як очікується, буде розширено перелік товарів, щодо яких можливе оперативне впровадження захисних заходів. Окрім яєць, курятини та цукру, як пропонувалося раніше, туди буде додано овес, кукурудзу, ячмінну крупу, а також оброблене зерно зернових культур.

А головне, буде розширено період, який береться за розрахунок. Якщо раніше можливість введення захисних заходів наставала у разі, якщо поставки українських товарів перевищать середній показник імпорту у 2022-23 роках, то тепер туди додано й другу половину 2021 року.

Українська сторона виступала категорично проти цього розширення – очевидно, що таке рішення Варшава вже записує у свої перемоги.


Втім, за інформацією "ЄвроПравди", такий крок негативно вплине на поставки в ЄС лише курятини, цукру та яєць. Зокрема, середній річний показник для імпорту цукру знизиться з 324 до 262 тис. тонн, яєць – з 28 до 23 тис. тонн, а курятини – зі 146 до 136 тис. тонн.

По решті позицій український експорт до ЄС був високим і в 2021 році, а тому розширення періоду не має вплинути на нові обсяги.

Більш того, за даними "ЄвроПравди", були високі шанси досягти компромісу й у питанні транзиту. Українська сторона пропонувала добровільне обмеження українськими компаніями транзиту через Польщу в цьому році, за умови збереження транзиту для продукції за вже підписаними контрактами.

Втім, за даними учасників переговорів, цей компроміс заблокував заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак.

"Його поведінка була настільки неадекватною, що тепер просто незручно критикувати українських урядовців.

Складалося враження, що він перебуває під дією певних речовин: він постійно вибігав із зали, а коли повертався – починав атакувати нас із новою силою", –

розповідає президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса, який брав участь у переговорах.

Зазначимо, що аналогічні оцінки "ЄвроПравда" чула і від інших учасників переговорів з українського боку. 

"Колодзейчак постійно зривав обговорення, вимагаючи від інших присутніх не допустити, щоб українці захопили польські землі. А коли ми почали говорити, що наші фермери знаходяться в інших умовах, аніж польські, він заявив, що не треба намагатися розчулити його війною, йому це не цікаво.

А під кінець переговорів він зробив величезний спіч чомусь про Гадяцьку унію (1658 року. – Ред.), а потім раптом заявив, що якщо ми не погодимося на польські умови, то нехай нас завоює Путін, бо так нам і треба",

– описує перебіг переговорів Алекс Ліссітса.

 

Перебіг українсько-польських аграрних переговорів. Міхал Колодзейчак – крайній праворуч

Ще один учасник переговорів зазначає, що неадекватна поведінка Колодейчака стала темою обговорення прем'єрів Туска та Шмигаля.

"Зважаючи на те, що шокований був навіть польський аграрний міністр, є шанс, що Колодзейчака відсторонять від переговорів з Україною. Принаймні, якщо цього не станеться, ми матимемо розуміння, що польська сторона просто не хоче домовлятися з нами",

– розповідає співрозмовник "ЄвроПравди".

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"


Газета: Слово
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.