АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 Нереалізований проект


14-08-2022, 15:00 |

Жевахова гора, розташована на Пересипу, відома всім одеситам.Дві з половиною тисячі років тому на ній розташовувалося давньогрецьке поселення з античним святилищем.Тоді Куяльницький і Хаджибейський лимани були пов'язані з морем.А на самій горі не було поселень.У ХІХ столітті там видобували глину для цегельних заводів, а люди селилися біля підніжжя гори.

 Листівка «Куяльницький курорт, 1987 рік»

І ось у першій половині 1960-х років колективом архітектурно-планувальної майстерні Одеської філії «Гіпрограду» було розроблено проект планування житлового масиву на Жеваховій горі та курорту Куяльник. Авторський колектив складався з архітекторів Г. В. Топуза, В. М. Очаковського, Н. І. Герасимовської, І. В. Подолянського та Л. К. Медянової.

Будівництво нового району передбачалося розпочати 1964 року і завершити 1970-го. Транспортні магістралі мали поділити територію (400 гектарів) на вісім мікрорайонів. Планувалося звести будинки загальною житловою площею 820 тисяч квадратних метрів. Оселитися тут мали близько 100 тисяч людей. Плато Жевахової гори планували забудувати 9- та 15–16-поверховими будинками.

У будинки баштового типу хотіли заселити малосімейних. На перших поверхах мали розмістити приміщення для торгівлі та для громадського обслуговування мешканців. Крім того, у планах було звести Будинок культури, кінотеатр, адміністративну будівлю, готель, магазин, розбити парк та між Куяльницьким та Хаджибейським лиманами прокласти бульвар. Проектом передбачалося розширення автобусних та трамвайних ліній.

Передбачалася реконструкція курорту Куяльник. За проектом тут збиралися спорудити чотири спальних корпуси цілорічного функціонування на 450 осіб кожен, адміністративно-приймальний корпус, корпуси літнього типу на 200 осіб кожен, шістнадцятиповерховий готель на 1000 місць із рестораном, а також кемпінг на 200 місць. Крім того, планувалося спорудження клубу, зимового кінотеатру, їдальні, кафе-мороженого, літнього театру, бюветів, критого басейну та човнової станції. На східному березі взагалі збиралися зводити новий санаторний комплекс на 3000 путівок, що лікуються, і 2000 місць для тих, хто проходитиме лікування з курсівок.

 

Але житловий масив на Жеваховій горі так і не був збудований, як і новий санаторій «Куяльник-2» на протилежному березі лиману. Причиною невиконання проекту стала відсутність фінансування з боку держави. На старому курорті пізніше все-таки почалося будівництво. На жаль, тоді було знищено багато старовинних будівель дореволюційних дач. Надалі, згідно з генеральним планом розвитку курортів, до 1984 року «Куяльник» мав перетворитися на курорт міжнародного класу.

Буклет «Куяльник» від 1975 року говорив:

«Сьогодні вся західна частина території оздоровниці – величезний будівельний майданчик. 1967 року тут розпочато спорудження комплексу санаторних пансіонатів на 4 тисячі осіб».

А у довіднику «Курорти Одеси» за 1976 рік можна прочитати:

«Велике будівництво ведеться на Куяльнику. Тут споруджуються нові шістнадцятиповерхові корпуси, курортна поліклініка, розрахована на 4000 відвідувань на день, культурний центр, басейн, кафе, ресторани. Буде реконструйовано пляж лиману, збудовано набережну, розбито новий парк. На завершення будівництва здравниця зможе прийняти близько 50 тисяч людей на рік».

І вже у 1970-і роки було збудовано три з чотирьох запланованих шістнадцятиповерхових спальних корпуси, будівлю поліклініки та курзалу з кінотеатром (нині — це будівля Палацу культури). Будівлю літнього театру було розібрано через непотрібність, а поруч із ДК ще в 1960-ті роки було збудовано новий завод з виробництва мінеральної води «Куяльник». Майже все це збереглося і працює до цього дня.

 

Закінчуючи, треба згадати про своєрідний «музей тростини і милиць», який знаходився на території санаторію. Багато хто, що вилікувався від хвороб, твердо встав на ноги, викинувши милиці за непотрібністю. Це і є головним свідченням цілющих властивостей Куяльницького лиману. Андрій КРАНТОВ


Газета: Вечерняя Одесса
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.