Гамівська астрономічна конференція

В Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова з 22 по 26 серпня проходила XXII щорічна Міжнародна Гамівська астрономічна конференція «Астрономія на стику наук: астрофізика, космологія, радіоастрономія та астробіологія».

Нагадаю, що вперше Гамівські конференції в Одесі відбулися 1994 року, у рік 90-річчя від дня народження видатного вченого. Цього ж року в Одесі вийшла в перекладі книга Георгія Гамова «Моя світова лінія», видана в Нью-Йорку 1970 року. Можна з упевненістю сказати, що саме після цих подій розпочалося повернення імені Гамова до його рідної Одеси.

Феноменальним досягненням Георгія Гамова стало розшифрування генетичного коду, що стало основою розвитку сучасної генетики. У кожному відкритті Гамова завжди був одеський оригінальний похід до вирішення складних проблем. Взагалі, науковий стиль Гамова полягав у тому, що наукові завдання потрібно вирішувати методом мозкового штурму в невимушеній атмосфері і з одеським гумором.

Георгій Гамов завдяки своїм визначним відкриттям входить до плеяди видатних фізиків ХХ століття, також як Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Ернест Резерфорд, Фредерік Жоліо-Кюрі, Лев Ландау.

Програма конференції відображала сучасний стан досліджень у галузі астрофізики, космології, радіоастрономії, астробіології та молекулярної біології — у всіх галузях науки, де успішно працював Гамов. Цього року конференція змушена працювати в режимі он-лайн, у її роботі, окрім представників провідних наукових центрів України, взяли участь відомі вчені із 14 країн.

Професор Кембриджського університету Саймон Міттон із Великобританії розповів про своє бачення життя та наукову діяльність Георгія Гамова, наголосивши на особливій привабливості особистості Гамова у наші дні. На біологічній секції з доповіддю про Гамова та відкриття ним генетичного коду виступив професор Д. Сегре з Пенсільванського університету США. На Меморіальній сесії були також доповіді про знаменні ювілеї наукових відкриттів (проф. О. Жук), розвиток наукового спрямування з астроспектроскопії в Одеській обсерваторії (Т. Мішеніна) та 30-річчя Одеського астрономічного товариства (М. Рябов).

Загалом на конференції було зареєстровано близько 120 учасників. Працювали шість наукових секцій: з космології, астрофізики, дослідження сонячної системи, сонячної активності та сонячно земних зв'язків, радіоастрономії та молекулярної біології.

Кожна гамівська конференція залишала певний слід в історії нашого міста. Після першої конференції рішенням Одеської міської ради колишній сквер Моїсеєнко став носити ім'я Гамова. Сподіваємося, що з настанням мирних днів вдасться встановити у цьому чудовому сквері меморіальний знак чи експозицію, присвячену Георгію Гамову.

Михайло Рябов. Заступник голови оргкомітету Гамівської конференції