Політ фантастичної вулканічної комети Понса Брукса

Науковою сенсацією поточних днів стало наближення до Сонця незвичайної комети-вулкану з діаметром ядра 17 км.Її вже назвали «кометою диявола».Наукова назва – комета Понса-Брукса.Диявольською її назвали через незвичайну форму.

Це небесне тіло відкрив 12 липня 1812 року французький астроном Жан-Луї Понс.1883 року її перевідкрив Вільям Роберт Брукс — американський астроном.Дещо пізніше дослідники встановили, що період звернення цієї яскравої криовулканічної комети навколо Сонця — близько 70 років.Вибухонебезпечною цю комету називають через те, що коли вона наближається до Сонця, з поверхні її ядра відбуваються інтенсивні «викиди» матеріалу (кріомагми).Причому відбувається це з різних місць поверхні, коли тиск в ядрі комети збільшується, і азот і оксид вуглецю, що в ньому є, вибухають, викидаючи назовні крижані пил і уламки.

Найбільш потужні багаторазові викиди відбулися восени минулого року.Щоразу під час викидів комета збільшувала свою яскравість у 100 разів, а загальний вигляд її ставав «рогатим».Звідси і з'явилася назва «комета диявола, чи рогата комета».Однак на початку поточного року комета набула належного їй вигляду з «головою» і довгим хвостом.Проте, нещодавно дослідники виявили, що «комета диявола» має прихований спіральний вихор навколо свого «крижаного серця», який можна побачити лише після спеціальної обробки (редагування) знімків.На думку дослідників, спіральну форму можуть викликати невеликі гейзери на поверхні, які «викачують» потоки кріомагми, а також обертанням небесного тіла — тоді крижані струмені буквально закручуються в спіраль.

За історію спостережень комета повертається у внутрішню частину Сонячної системи вже вчетверте.Попередній її візит відбувся 1954 року.Середній період звернення комети Понса-Брукса довкола Сонця становить 71 рік.У перигелії вона підходить до Сонця ближче, ніж Земля (але трохи не дістає до орбіти Венери), а в афелії йде за орбіту Нептуна.Це робить орбіту комети схожою орбіту комети Галлея.Астрономи і класифікують комету Понса-Брукса, як комету типу комети Галлея.

Сама собою комета досить яскрава.Але при проходженні перигелію цього року буде видно погано.21 квітня комета опиниться на відстані півтори астрономічні одиниці від Землі — це дуже далеко, що не дозволяє побачити комету.І хоча максимальна яскравість комети очікується на рівні 4-ї зіркової величини (що можна порівняти з яскравістю Туманності Оріону або галактики Андромеди), близькість комети до Сонця не дозволить спостерігати її на темному небі — лише в сутінках.У північній півкулі Землі комета на той час сильно опуститься під екліптику і перестане бути видимою взагалі.Тому можливий час спостереження комети лише до кінця березня.30, 31 березня комета розташовуватиметься поблизу зірки Альфи Овна.

Слід зазначити, що комета може зробити сюрприз.У разі виверження криовулкана її яскравість може сильно зрости.Ще одне незабутнє видовище відбудеться під час повного сонячного затемнення 8 квітня, коли комету можна буде бачити поряд із Сонцем.Сьогодні Сонце перебуває у активній фазі.Наприкінці березня помітно зросла сонячна та геомагнітна активність.По диску Сонця проходять дві великі групи плям.Одна у північній півкулі, а інша у південній.Група в північній півкулі має пляму розміром із Землю, а в групі південної півкулі переважає велика кількість дрібних плям.Цікаво, що найактивнішою виявилася група південної півкулі.У ній лише 24 березня сталося 17 потужних спалахів.У той же час у цей день найпотужніший протонний спалах стався у групі північної півкулі.Вона супроводжувалася швидкісним викидом великої хмари плазми, яка досягла Землі 25 березня.

Смуга повного сонячного затемнення пройде територією Північної Америки, в Україні його спостерігати не вдасться.Однак НАСА готує запис сонячного затемнення і на сеансі Одеського планетарію в суботу 13 квітня його продемонструють з поясненням усіх сюрпризів, які відбудуться цього дня.Не виключено, що під час затемнення вдасться побачити відрив хвоста комети під час сильних спалахів на Сонці.Інформація про програми Одеського планетарію в інтернеті: https://www.facebook.com/planetarium.odessa, https://www.instagram.com/planetarium_odessa/

Михайло РЯБОВ.Голова Одеського астрономічного товариства