Ще у 2022 році Державна податкова служба заборонила інтернет-провайдерам працювати на спрощеній системі оподаткування. Дедлайн переходу на загальну систему — 20 вересня 2024-го, інакше реєстрацію погрожують анулювати. Податок зросте від 5% на оборот до 18% від прибутку та 20% ПДВ. Деякі провайдери вже отримали листи від ДПС про те, що вони не мають права працювати на спрощеній системі оподаткування, а дехто навіть рішення про зняття їх зі спрощеної системи.
За даними телеком-регулятора НКЕК, на червень цього року в Україні працювали 3883 компанії, які надають доступ до фіксованого інтернету. За підрахунками експертів, третина ринку фіксованого інтернету — це фізичні особи-підприємці. Утім спрощену систему оподаткування використовують не тільки малі підприємці, регіональні провайдери, а й великі компанії, які таким чином зменшують сплату податків і при цьому мають у рази вищі прибутки, ніж їх колеги, що працюють по-білому.
За «круглим столом» в облдержадміністрації зібралися представники телекомунікаційної галузі Одещини, керівники компаній-провайдерів інтернет-послуг, щоб спільно з головою ОВА Олегом Кіпером та іншими представниками влади обговорити ситуацію, що склалася, і знайти компроміс.
Як уже мовилося, 1 жовтня має відбутися перехід на загальну систему оподаткування, а отже — зростання тарифів на інтернет. Учасники ринку комунікаційних послуг вбачають у цьому рішенні спробу монополізації галузі.
Виконавча директорка групи компаній «Мій провайдер» Людмила КОКОРОВЕЦЬ вважає:
— Не лише ФОПи, а й малі товариства з обмеженою відповідальністю, які займаються інтернет-бізнесом у невеликих населених пунктах та селах, втрачають право бути на спрощеній системі оподаткування. При зміні статусу платника податку дуже ускладниться адміністрування, тобто доведеться взяти на роботу бухгалтера, юриста і створити цілий відділ, який керуватиме витратами, з чим до того спокійно могли впоратися самі провайдери-ФОПи. Це все впаде на плечі кінцевого споживача, який платив 300 гривень за інтернет-послуги, а тепер йому доведеться віддавати 1300 гривень. Особливо це стосується віддалених населених пунктів, зокрема у сільській місцевості. Загалом це призведе до різкого стрибка цін на інтернет.
Ми всі знаємо про безконкурентне середовище у Європі, як, наприклад, у Німеччині, де на ринку телекомунікаційних послуг працюють лише п’ять провайдерів. Там інтернет підключають через два місяці після подання заяви та оплати. І якість послуг не на такому високому рівні, як в Україні.
У нас, в Одесі — 18 провайдерів. І ми конкуруємо не ціною, а сервісом, таким чином утримуючи рівновагу на ринку.
— Ми намагаємося знайти вихід з-під тиску ДПС, — каже керівник компанії «Айті-каркас» Роман ПЕРУН, який нещодавно повернувся з фронту. — Зараз — війна, й айті-ринок реально допомагає фронту, не кажучи вже про те, що інтернет-послуги сьогодні, під час війни, — одна з критично важливих галузей, яка забезпечує зв’язком. Конкуренція, що панує на ринку провайдерів, стимулює компанії контролювати якість послуг та утримувати прийнятні ціни. Сьогодні наш ринок надавачів інтернет-послуг вразливий. Він унікальний, такого ринку нема ніде в світі, і наше завдання — його зберегти.
Ми впевнені, що великі компанії хочуть зруйнувати нас, щоб вийти на п’ять компаній, які надаватимуть послуги по всій Україні. У підсумку в такому випадку ми можемо прогнозувати погіршення сервісу, подорожчання інтернету, поглиблення цифрового розриву. Бо чим далі населений пункт, тим важче його обслуговувати, тим більша затратна частина. ФОП — це людина, яка найближче знаходяться до споживача. Те, що вибудувалася така мережа інтернет-послуг без допомоги і без коштів держави, — це завдяки їм, ФОПам. Швидкість реагування, якість — завдяки їм. Вони вмотивовані, зацікавлені. Це унікальна атмосфера, яку потрібно зберегти. Наш український досвід унікальний, адже галузь витримує значні виклики. А це відбувається завдяки великій кількості дрібних операторів.
Юрій КАРГАПОЛОВ, голова правління міжнародної компанії ISOC Ukraine Chapter, наголошує:
— Це критична інфраструктура країни, і ми не маємо права проводити експерименти під час війни з тим, що працює, і працює добре. Мої європейські колеги підкреслюють, що в даній ситуації не можна експериментувати. Консенсус має бути знайдений без зміни позиції на ринку. Сотні, тисячі працівників можуть залишитися без роботи, а мільйони споживачів — без послуг.
Голова Одеської ОВА Олег КІПЕР уважно вислухав інтернет-провайдерів і запропонував створити робочу групу за участі представників бізнесу, влади, ДПС, щоб систематизувати наявні пропозиції й напрацювати точний план дій.
— У країні гостро стоїть питання наповнення бюджету. Весь бюджет сьогодні йде на війну. І ми зацікавлені, щоб ви працювали і платили податки. Одеса не може автономно щось змінити. Але ми можемо чітко і виважено висловити свої пропозиції. Потрібно звертатися до центральних органів влади, виробити спільну позицію і добиватись якогось результату. Ми порушимо це питання з урахуванням і державних інтересів, й інтересів бізнесу.
Очільник ОВА пообіцяв підприємцям, що у рамках своїх повноважень зробить усе, аби влада почула людей.
Під час «круглого столу» заступник голови ОВА з питань цифрового розвитку Сергій КРОПИВА запевнив присутніх, що на Одещині будуть створені спеціальні аварійно-рятувальні групи. А ще додав:
— Ми розмістимо цю інформацію у нас на сайті, надамо перелік документів, відповідно до яких кожен інтернет-провайдер з нашої області зможе забронювати понад 50% своїх працівників.
Ольга ФІЛІППОВА
Інтернет, провайдери і податки