Соцмережами одразу почали ширитися меми та аналогії з «Юліною тисячею», коли у 2008 році тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко пообіцяла по 1000 гривень усім вкладникам «Сбербанка» СРСР, які втратили свої кошти після розвалу «совка», але гроші в бюджеті швидко закінчилися й обіцяну тисячу отримати змогли не всі, а шалені бюджетні витрати призвели до девальвації гривні та зростання інфляції. Згадали й «ковідну тисячу» (або першу «тисячу Зеленського»), яку виплачували в 2021-у тим, хто вакцинувався від коронавірусу. І загалом реакція на цю ініціативу була несхвальною — як в економістів, так і в громадян, яких обурило розкидання грошима під час війни та за критичної ситуації на фронті.
УНІАН розбирався, чим обґрунтований такий «атракціон небаченої щедрості», чи можна було спрямувати ці кошти на нагальніші потреби і як усе ж таки працюватиме цей механізм.
«Єдність за тисячу»
Про ініціативу роздачі коштів оголосив Президент Володимир Зеленський в одному зі своїх традиційних вечірніх звернень. Він доручив Кабінету Міністрів запровадити з 1 грудня нову програму, відповідно до якої кожен українець отримає 1000 гривень, що має підтримати дорослих і дітей.
Глава держави повідомив, що гроші можна буде витратити на оплату українських товарів, комунальних послуг, квитків «Укрзалізниці», українських лікарських засобів, книжок та культурних послуг.
«Можна донатити на військових — волонтерам, на дрони. Усі деталі має визначити Кабмін і представити все це людям. Я чекаю цього найближчим часом. Першого грудня гроші мають бути у людей», — сказав Президент.
Яка мета ініціативи? За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, програма переслідує три основні цілі. Перша — матеріально підтримати українські родини, адже через війну збільшилась кількість соціально вразливих громадян. «Зима — якраз той період, коли вони зіштовхнуться з новими труднощами. Тому даємо їм додатковий ресурс, який можна витратити на оплату послуг, зокрема комунальних, та на оплату деяких товарів, серед яких — ліки», — зазначив прем’єр.
Другою метою є активізація внутрішнього попиту на українські послуги. А третя — вкотре продемонструвати «єдність українського суспільства для нашої стійкості та перемоги». «Один із варіантів, як витратити кошти за програмою єПідтримка до зими, — задонатити на українську армію. Або на офіційні рахунки: United24, Міноборони, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України, або ж на рахунок того волонтерського фонду, якому ви довіряєте», — наголосив Шмигаль.
До пояснень, навіщо з’явилася ця ініціатива і де шукатимуть кошти, із голосними заявами долучилися й народні депутати.
«Виникла ця ідея у зв’язку з тим, що ми не розраховували, але отримали зарубіжну допомогу нашому бюджету. У нас з’явилися кошти, які ми можемо розподілити серед населення... На сім’ю це буде в середньому десь п’ять тисяч гривень. Це не багато, але й не мало», — поділилася оптимізмом народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, виокремлювати якусь певну категорію осіб для виплат не стали, оскільки це було б дуже складно адмініструвати.
Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев, у свою чергу, додав, що це не нові кошти, а гроші, які є в існуючих програмах. «Ми переспрямовуємо з тих програм Мінекономіки та інших міністерств, з яких виділені кошти на цей рік не встигають освоїти до кінця року. Ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки», — сказав він.
Тобто посадовці пояснюють, що з коштів, які Україна отримує від іноземних партнерів, залишилися невикористані суми у певних бюджетних програмах. Міжнародну фінансову допомогу не можна витрачати на воєнні цілі, тому альтернативою підвищенню податків, з яких фінансують саме оборону, ці «зайві» гроші стати нібито не могли.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що країни G7 прийняли рішення про виділення Україні 50 мільярдів доларів. «Це дозволяє з упевненістю говорити, що ми наступний рік повністю проходимо, ще й залишається. І відразу після цього з’явилася ця ініціатива. Формально вона буде забезпечена грошима, які проходили за програмами на цей рік, але ці програми не були профінансовані до кінця. Так відбувається кожного року — є безліч програм, які прописані як видатки, але їх не затверджують, і ці гроші просто переходять на наступний рік», — пояснив есперт.
Він наголосив, що підвищення податків було пов’язане саме з тим, що видатки на оборону були значно вищими, аніж закладено в бюджеті, тому до податків цю історію прив’язувати не можна. «Але в головах людей воно все одно прив’язується, і це комунікаційний провал влади 100%, але за фактом це різні «казани»: є «казан» соціальних витрат на все, крім оборони, за гроші партнерів, а є гроші, які Україна заробляє сама, які якраз ідуть на оборону», — пояснив Сергій Фурса.
Як працюватиме програма
Нова ініціатива прив’язана до вже працюючої програми «Національний кешбек», яка, до речі, також досі викликає багато питань щодо своєї доцільності. Для отримання кешбеку з покупки українських товарів громадяни відкривають в обраному банку спеціальну картку, яка підтягується в «Дії». На цю картку і буде взимку зарахована обіцяна нова «Вовина тисяча».
За словами прем’єра Шмигаля, заявку на отримання допомоги можна буде подати через «Дію» протягом зими. Виплати надійдуть на карту «Національного кешбеку», і людина зможе ви-тратити ці кошти протягом 2025 року.
Зазначається, що програма стосується не лише дорослих, а й дітей. Один із батьків зможе замовити виплату на свій рахунок для кожної своєї дитини.
Витратити ці гроші громадяни зможуть на: оплату комуналки (світло, вода, опалення); купівлю квитків на поїзди «Укрзалізниці»; придбання ліків, книг; відвідування культурних заходів; оплату тарифів операторів мобільного зв’язку; донати на потреби ЗСУ.
Проте, попри гучні популістичні заяви чиновників, експерти критикують такий механізм надання допомоги, адже він є доволі складним для тих категорій населення, які найбільше потребують такої підтримки — осіб старшого віку.
«Для того, щоб отримати ці гроші, треба мати смартфон, на якому встановлена «Дія» і відкрита віртуальна картка відповідного банку. Це картка з обмеженим використанням на цільові речі. Але це достатньо складний процес для простого українця, який не настільки цифровізований, як молода частина українського суспільства», — каже економіст Олег Пендзин.
Він наголошує, що механізм програми точно не розрахований для використання малозабезпеченими верствами населення: «У нас 10,3 мільйона пенсіонерів, які потребують грошей. Чи багато з них є людьми, які активно користуються просунутими смартфонами, мають «Дію» і картку кешбеку? Якщо ні, то навіщо роздачу грошей прив’язувати до віртуальної картки? А це якраз ті люди, що потребують грошей».
Справді, далеко не всі пенсіонери мають родичів, які можуть допомогти їм з цим механізмом, а ще не у всіх є смартфони — кнопкові телефони теж в ходу серед літніх та малозабезпечених людей. Тому якраз саме ті, кому б не завадила додаткова підтримка з бюджету «задля проходження складної зими», можуть залишитися без допомоги.
«Мій дідусь має смартфон, але він досі складно йому дається. І я розумію, що можу встановити йому «Дію», можу допомогти відкрити цифрову картку. Але він все одно не зможе нею користуватися. Отримуючи пенсію, він знімає усю суму у банкоматі й використовує готівку, бо цифрові кошти — то не його стихія. І чого влада домагається, запроваджуючи таку ініціативу? Показати, «як ми про вас турбуємося цією зимою», а на ділі — просто в черговий раз викинути мільярди на вітер? Заради чого? Мені, наприклад, та тисяча нічим не допоможе, як і більшості інших працюючих людей, які отримують зарплату. А якщо ця роздача призведе до розгону інфляції, то, навпаки, тільки зашкодить», — ділиться емоціями житомирянка Наталія.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса підтверджує страхи українки — інфляція внаслідок такого розкидання грошей справді може прискоритися. «Як кешбек, так і це — популізм, і нічого воно не стимулює. Вплив на економіку підрахувати важко, але він десь близький до нуля, позитивний вплив. Так само буде незначний вплив негативний, але вплив через розгін інфляції, адже зараз у нас зростає інфляція, а коли роздаються гроші, то це зазвичай стимулює інфляційні процеси. Тож це буде здебільшого негативний вплив на інфляцію», — зазначає експерт.
Що ще раз повертає нас до питання — навіщо знадобилося таке рішення і чи були йому достойніші альтернативи?
Найгірший варіант
Найбільше питань в українців викликало саме цільове використання «зайвих» коштів.
Одна з ідей, яка об’єднала багатьох людей, що обговорюють програму, полягає у тому, аби задонатити отриману тисячу гривень на ЗСУ. Це дозволить обійти заборону партнерів на використання коштів на військові цілі. Однак це буде помітно, якщо так зробить багато українців. Враховуючи скрутний матеріальний стан чималої кількості людей, багато хто спрямує додаткові кошти на більш прозаїчні цілі — комуналку чи ліки.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначає, що лише незначна частина цих коштів потрапить до армії у вигляді донатів чи податків, бо ця виплата просто збільшить дохід, яким розпоряджаються українці, на тисячу гривень. Частина піде в заощадження, а решта буде ви-трачена так, як витрачається звичний дохід. Він підкреслює: якщо це соціальна допомога, то вона має бути адресною для тих, хто реально цього потребує — для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім — це одне з найгірших рішень.
«Для багатьох людей це виглядатиме як непослідовність уряду. Спочатку бюджету бракує коштів і потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків — тільки для тих, хто працює «в білу». І навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає це так: забираємо у тих, хто чесно працює й платить податки, щоб потім роздати всім. Це справді є найгіршим сигналом, який держава може послати громадянам під час війни», — вважає Юрій Гайдай.
Економіст Олег Пендзин погоджується, що подібні виплати повинні мати адресне спрямування: «У нас є багаті і бідні люди, люди, які дуже потерпають, і ті, які більш-менш спокійно переживають ці часи. В усьому цивілізованому світі державна допомога є максимально адресною, тобто є чітко визначені категорії людей, є чітко визначені соціальні групи, які справді потребують цих коштів».
Він нагадав, що, згідно з проєктом держбюджету, на наступний рік будуть заморожені со-ціальні стандарти, тобто не зміняться ані прожитковий мінімум, ані мінімальна зарплата.
«Весь світ сьогодні діє за принципом адресної допомоги. Є соціально незахищені верстви населення, тобто люди, які вкрай потребують грошей. А є люди з непоганим рівнем доходу. Як на мене, слід не роздавати всім по тисячі гривень, а зробити адресну грошову допомогу малозабезпеченим українцям», — наголошує експерт.
А ще зазначає, що можливість зробити донат на ЗСУ легітимізує переведення коштів міжнародних партнерів у живі гроші для безпеки й оборони. Але у будь-якому випадку, якщо «тисяча Зеленського» є таким собі «креативним» шляхом обходу даного обмеження, то треба цю ініціативу так і комуні кувати. «Логічно це було б зробити так (зробити донат. — Прим. УНІАН), для кого ця тисяча не буде важливою. Але є й ті, для кого це важливо. Треба зрозуміти мету. Якщо мета допомогти ЗСУ, то кажіть це прямим текстом, якщо підтримати малозабезпечених — то це точно не роздати всім по тисячі», — зауважив Олег Пендзин.
Куди могли б піти гроші
Інвестиційний банкір Сергій Фурса у своєму дописі назвав цю ініціативу «печерним популізмом» і намаганням задобрити суспільство після скандалів з МСЕК та прокурорами-інвалідами. При цьому він зазначив: якщо ці гроші можна витратити лише на соціалку, то слід не розкидатися ними, а фінансувати лише конкретні адресні програми. «У нас точно є набагато важливіші потреби, наприклад, щодо ВПО. Це люди, які втратили все через агресію рф і точно потребують підтримки», — підкреслив експерт.
Справді, гостра проблема з вимушеними переселенцями за майже три роки великої війни ніяк не вирішується, більше того — для більшості ВПО скасували допомогу по дві тисячі гривень і наразі виплачують лише тим, хто підпадає під певні критерії. І при цьому чиновники бідкаються, що дедалі більше переселенців повертаються на окуповані території.
«Станом на зараз ситуація погіршується — у нас зменшується кількість ВПО, адже вони повертаються на тимчасово окуповані території та в прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на новому місці. Це викликає серйозне занепокоєння», — зазначає омбудсмен Дмитро Лубінець.
Утім, занепокоєння посадовців не допоможе знедоленим людям, що втратили житло, роботу і все майно, дах над головою та перспективи для нормального життя. При цьому, за словами очільниці партії «Слуга народу» Олени Шуляк, на тимчасово окупованих територіях окупаційна влада пропонує виплати компенсацій у розмірі 45 тисяч рублів за квадратний метр зруйнованого житла, аби українці поверталися в окупацію.
Знайти більш нагальні цілі, аніж бездумна виплата всім підряд громадянам (авжеж, одіозні прокурори з інвалідністю та «бідні» голови МСЕК зможуть серед інших отримати цю виплату, маючи останні айфони зі встановленою «Дією»), було б більш ніж можливо. Підтримка ВПО, разова доплата пенсіонерам, що отримують невеликі пенсії, спрямування коштів на гідну реабілітацію поранених ветеранів — це лише те, що першим спадає на думку.
Однак наші можновладці вирішили інакше. Залишається сподіватися, що значна частина свідомих українців, для яких ця тисяча не стане відчутним поповненням сімейного бюджету, підтримає армію додатковим донатом.
Катерина ЖИРІЙ
«Тисяча Зеленського»: свято популізму чи потужна підтримка?
