Найцінніша з екосистем

Ключове значення для життя людей і планети

Економічна цінність послуг водно-болотних угідь набагато перевищує аналогічну цінність наземних екосистем. Зокрема, внутрішні водно-болотні угіддя мають загальну економічну цінність, що вп’ятеро перевищує цінність тропічних лісів — найціннішого з наземних біотопів.

«Йдеться не лише про рибальство та видобуток продуктів харчування — водно-болотні угід-дя забезпечують нас чистою питною водою, мінералами, біохімічними речовинами для фармацевтичної промисловості, енергетичними ресурсами та будівельними матеріалами. Вони пом’якшують негативні наслідки зміни клімату. А також надають нам рекреаційні послуги», — пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Аналіз втрати екосистемних послуг у період із 1997-го по 2011 рік, спричиненої зміною площі різних біомів (ліси, луки, савани тощо), включаючи водно-болотні угіддя, дозволив оці-нити приблизну вартість цих втрат: 7,2 трильйона доларів США — через скорочення площ приливних боліт і мангрових лісів, 2,7 трильйона доларів — через зникнення боліт і заплав, 11,9 трильйона доларів — через втрати коралових рифів.

Ці оцінки лише орієнтовно відображають масштаб еконо-мічних збитків, спричинених деградацією одних з ключових екосистем.

Чому важливо зберігати та відновлювати водно-болотні угіддя?

1. Водно-болотні угіддя — серед лідерів за біологічним різноманіттям.

Захищаючи їх, ми також захищаємо третину всіх зникаючих видів у світі!

Водно-болотні угіддя забезпечують існування 40% видів нашої планети, попри те, що займають лише близько 6% суходолу Землі.

Понад 25% рослин і тварин, що мешкають у них, перебувають під загрозою зникнення.

Ці угіддя є важливими місцями зупинки для мільйонів перелітних птахів, забезпечуючи їх їжею, притулком та місцями для розмноження вздовж міграційних шляхів.

2. Відіграють важливу роль у регулюванні клімату.

Водно-болотні угіддя зберігають понад 20% всього вуглецю, що поглинається екосистемами в усьому світі. Вони допомагають зменшити кількість парникових газів в атмосфері.

Торфовища здатні зберігати вдвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу разом узяті. Значну кількість вуглецю зберігають і солончакові болота, морські трав’яні луки та мангрові ліси.

Водночас водно-болотні угіддя є джерелом 20—25% світових викидів метану. Через зростання температури внаслідок зміни клімату очікується збільшення обсягів викидів парникових газів із цих угідь, особливо у регіонах вічної мерзлоти. Навіть уже осушені болота продовжують бути джерелом емісії вуглецю.

3. Діють як природна система фільтрації.

«Однією із найважливіших функцій водно-болотних угідь є очищення води. Вони діють як природний фільтр, поглинаючи забруднювачі, важкі метали та надлишкові поживні речовини. Це допомагає запобігти забрудненню річок, озер і підземних вод. Крім того, вони поглинають пестициди та добрива, які потрапляють у воду з полів, зменшуючи шкоду, завдану хімічними речовинами», — зазначає Оксана Коноваленко.

4. Захищають від екстремальних погодних явищ.

Водно-болотні угіддя діють як природні губки, поглинаючи надлишкову воду під час дощів і паводків, запобігаючи руйнівним наслідкам повеней. Під час посушливих періодів поступово вивільняють накопичену вологу, захищаючи від посух. Один гектар водно-болотних угідь може накопичувати від 3,78 до 5,68 мільйона літрів повеневої води, слугуючи природним бар’єром під час штормових приливів і зменшуючи руйнівні наслідки екстремальних погодних явищ.

Що робити?

Міжнародні експерти наголошують на важливості створення ефективних планів управління водно-болотними угіддями та їх інтеграції в національні стратегії сталого розвитку, боротьби з наслідками зміни клімату та інші ключові програми. Значний внесок у ці процеси можуть зробити знання та досвід місцевих громад, а також участь громадських активістів, які є цінним джерелом інформації про стан водно-болотних угідь.

Країнам, зокрема й Україні, необхідні точніші дані про площі водно-болотних угідь та їх інвентаризацію, щоб визначити пріоритетні території для відновлення.

Про стан водно-болотних угідь в Україні

На території нашої держави є різні типи водно-болотних угідь.

Полісся: характеризується великими масивами боліт, заплавних луків та лісів. Це най-більший болотний регіон України. Вік українських боліт сягає 5—12 тисяч років.

Заплави річок: заплави Дніпра, Дністра, Десни, Сіверського Дінця та інших річок є важливими місцями нересту риб, гніздування птахів та зростання вологолюбних рослин.

Дельта Дунаю — одна із найбільших дельт Європи, що є важливим місцем гніздування та зимівлі багатьох видів птахів.

Приморські водно-болотні угіддя: лимани, озера і прибережні зони Чорного та Азовського морів. Вони відіграють важливу роль у підтримці популяцій водоплавних птахів та риб.

Гірські болота: зустрічаються в Карпатах та Кримських горах.

На жаль, водно-болотні угіддя України зазнали і продовжують зазнавати значного антропогенного тиску, що призводить до їх деградації та втрати. Основні проблеми:

Осушення і видобуток торфу. Протягом багатьох років в Україні проводилося осушення боліт для сільськогосподарських потреб та видобутку торфу. Це призвело до значного скорочення площі цих екосистем та порушення їх екологічних функцій.

Забруднення. Стічні води, сільськогосподарські стоки та промислові викиди забруднюють ці унікальні екосистеми, що негативно впливає на біорізноманіття та якість води.

Урбанізація. Будівництво доріг, житлових і промислових об’єктів на колишніх територіях водно-болотних угідь призводить до їх знищення та фрагментації.

Законодавчі проблеми. Відсутність ефективного законодавства та контролю за до-триманням природоохоронних норм призводить до порушень і незаконної діяльності на територіях водно-болотних угідь.

Війна в Україні зумовила додаткові загрози для цих угідь, такі як руйнування екосистем внаслідок бойових дій, забруднення територій, ускладнення доступу для моніторингу й охорони.

Низька обізнаність населення та профільних фахівців. Недостатня інформація серед громадян про значення водно-болотних угідь призводить до недооцінки їхньої ролі в екосистемі та відсутності належного ставлення до їх збереження.

Для збереження водно-болотних угідь України необхідно: розробити та впровадити програми з відновлення деградованих територій; забезпечити контроль за забрудненням і нелегальним їх використанням; інтегрувати питання захисту водно-болотних угідь у національні стратегії сталого розвитку та кліматичної адаптації; залучати місцеві громади до процесів збереження таких угідь через просвітницькі програми; посилити фінансування природоохоронних ініціатив і співпрацю з міжнародними організаціями.

Тетяна ТУРЛІК’ЯН,
спеціалістка з комунікацій напряму «Вода» WWF-Україна.