На початку липня астрономи виявили таємничий космічний об’єкт, який на великій швидкості наближається до Сонячної системи. Йому дали назву 3I/ATLAS. Це космічне тіло, вік якого значно більший за Сонце, прибуде до нас із міжзоряного простору. Прямої загрози для Землі об’єкт не становить. Його орбіта не перетинається з орбітою нашої планети. Гість з глибин галактики наблизиться до Землі на мінімальну відстань — приблизно 270 млн км — на початку грудня. А потім назавжди покине Сонячну систему.
Очевидно, 3I/ATLAS є кометою. Хоча й має деякі нетипові властивості. Вони й стали підставою припущень про гіпотетичне штучне походження цього об’єкта. Основним джерелом інформації про те, що 3I/ATLAS може бути замаскованим космічним кораблем прибульців, є ізраїльсько-американський астрофізик Аві Лоеб, який працює в Гарвардському університеті. Науковець звертає увагу на кілька деталей. Діаметр космічного гостя, який мчить до нас зі швидкістю понад 210 тисяч кілометрів за годину, оцінюють у 15—20 км. Це робить його доволі великим і масивним. А ще нетиповим для міжзоряного небесного тіла. Для порівняння: перший схожий об’єкт Оумуамуа, проліт якого крізь Сонячну систему зафіксували 19 жовтня 2017 року, був у 200 разів менший за 3I/ATLAS.
Також вченого непокоїть висока яскравість 3I/ATLAS і специфічний напрямок руху — повз Юпітер, Марс і Венеру, що віддалено нагадує гравітаційні маневри. Лоеб звертає увагу, що орбіта небесного тіла має нахил лише 5 градусів до площини земної орбіти. Вірогідність такого збігу мізерна і становить близько 0,2%. Усе це змусило астрофізика висунути скандальне припущення: 3I/ATLAS може бути космічним кораблем, який інопланетяни скерували вивчати нашу планету.
Однак більшість учених украй скептично ставляться до такої думки колеги. І переконані: об’єкт не демонструє аномальних ознак, які могли б свідчити про його штучне походження. Хоча його орбіта справді дещо незвична. Коли 3I/ATLAS наблизиться, то з допомогою потужних телескопів можна буде отримати більше інформації про його фізико-хімічні характеристики. Також варто відзначити: Аві Лоеб і раніше поширював сенсаційні гіпотези. У 2018-у він стверджував, що міжзоряний об’єкт Оумуамуа може бути штучним тонким сонячним вітрилом, яке прискорюється тиском сонячного випромінювання. Подальші спостереження спростували цю думку.
Попри нетипові характеристики космічного тіла і нестандартну траєкторію руху, ймовірність, що 3I/ATLAS є космічним кораблем прибульців вкрай незначна. Насправді в контексті гіпотетичної інопланетної загрози людство зараз має турбувати дещо інше: як пояснити парадокс Фермі?
Ще в 1950 році фізик Енріко Фермі під час дискусії про поширеність розумних цивілізацій у космосі сформулював знамените питання: «То де ж вони всі?». Наш Всесвіт достатньо великий і достатньо старий, щоб у ньому могли виникнути і розвинутися безліч розумних цивілізацій. Його вік становить приблизно 13,8 млрд років. Тоді як нашому Сонцю лише 4,6 млрд років. Тільки в галактиці Чумацький Шлях від 100 до 400 млрд зірок. Кількість планет — ще більша.
Потенційно в галактиці можуть існувати мільярди світів, придатних для зародження й еволюції життя. Багато зоряних систем старіші за нашу. А це означає, що в інопланетян було вдосталь часу, щоб досягти необхідного технологічного рівня розвитку, вийти в міжзоряний простір і почати колонізацію галактики. Але ми не бачимо ніяких переконливих ознак існування інших цивілізацій. Чи хоча б артефактів, які ці цивілізації по собі залишили. Пошуки радіосигналів чи інших ознак діяльності інопланетян у космосі, на зразок сфери Дайсона навколо материнської зірки, теж нічого не дали.
Є кілька гіпотез, чому людство досі не виявило інопланетних цивілізацій. Частина пояснює невдачі в пошуках недосконалістю наших технологій і величезними відстанями між розумними цивілізаціями. Можливо, розумне життя — це надзвичайна рідкість. І його виникнення — майже фантастичний збіг низки обставин. Розумні цивілізації десь існують. Але сигнали від них ще не дійшли до нас. Також цілком можливо, що іно-планетяни використовують інші технології, які ми не здатні виявити й правильно інтерпретувати. Або ж вони дотримуються концепції зоопарку і воліють уникати контакту, не втручатися в наш природний розвиток.
Але існують інші пояснення загадкового мовчання космосу. Вони значно песимістичніші для людства і викликають тривогу. Можливо, в космосі насправді не існує розумних цивілізацій, оскільки є певний Великий фільтр, через який дуже складно пройти, щоб життя не лише виникло, а й розвинулося в розумні форми та розпочало освоєння галактики. Наразі це одна з найпопулярніших гіпотез, яка пояснює мовчання космосу.
Великий фільтр може лежати позаду нас. Ним може бути зародження життя, поява еукаріотів (організмів з клітинним ядром), поява багатоклітинних форм життя, виникнення інтелекту й зародження технологічної цивілізації. Можливо, людство — виняток, першопрохідці, які успішно змогли подолати майже нездоланні бар’єри. Але що як Великий фільтр лежить попереду? Що як фільтром є нездатність цивілізації забезпечити сталий розвиток після досягнення певного рівня технологічного прогресу? Можливо, у космосі нема ніяких інопланетян тому, що вони знищили себе, здобувши доступ до зброї масового ураження або втративши контроль над штучним інтелектом.
Або ж є щось інше, якась нездоланна перешкода, яка не дозволяє цивілізаціям вийти за межі власної зоряної системи. Це може бути що завгодно: від фізичних обмежень дальніх космічних подорожей до наявності у Всесвіті так званого космічного хижака — надцивілізації, яка сканує космічний простір на наявність розумних форм життя і знищує потенційних конкурентів.
Якщо Великий фільтр лежить попереду нас, це означає, що людство теж може бути приречене. Цим і пояснюється загадкове мовчання космосу. Просто цивілізації не здатні пройти через певний етап, за яким розпочинається освоєння міжзоряного простору. І зникають ще до нього. Можливо, ми вже наблизилися до цього відрізку часу.
Але є й інші, екзотичніші теорії. Гіпотеза дрімучого лісу стверджує, що космос мовчить, бо ніхто не ризикує бути почутим. Ніколи точно не можеш знати наміри чужої цивілізації, тому ліпше не ризикувати. Про небезпеку активного транслювання своєї присутності попереджав Стівен Гокінг. Адже якщо нас почує значно розвиненіша цивілізація і захоче завітати в гості, це може бути схожим на зустріч індіанців з Колумбом.
Ми не знаємо відповіді на питання, чи існують у Всесвіті розумні цивілізації і наскільки вони поширені. Як і того, які в них можуть бути наміри та світо-глядні установки. Усі гіпотези науковців є лише припущеннями, хоча й доволі цікавими. Але наразі більшу загрозу для виживання людства становлять не прибульці з глибин космосу, а самі люди.
Петро ГЕРАСИМЕНКО
Джерело
Чи загрожує людству атака інопланетян?
