ТЕАТРАЛЬНІ ВЕЧОРИ З ЕДІГНОЮ І РОКСОЛАНОЮ

Цими днями у камерному залі Одеського культурного центру Київський національний університет культури і мистецтв показав виставу «Святі» за новелами Василя Стефаника.

Нагадаємо, саме ця робота була удостоєна головного призу фестивалю театрів «Молоко» 2019 року як найкраща постановка на камерній сцені. А режисерка та виконавиця однієї з ролей Ірина Панів отримала відзнаку «За кращу жіночу роль».

Звернення до такого складного матеріалу, як новели Василя Стефаника, якого Іван Франко називав «абсолютним паном форми», зобов’язує і покладає відповідальність. Автор володів надзвичайним умінням вкладати у короткі тексти максимум виразності. Його вважали творцем та засновником напрямку експресіонізму, який передбачає зображення внутрішніх глибинних процесів через зовнішнє.

На сцені — трійко героїв: старенька бабця, молода жінка та її чоловік. Їхні буденні історії, їхні біди та гріхи чіпляють за живе. Їхні трагічні монологи та діалоги й складають основу вистави. Троє дівчат у віночках, що, скоріше, нагадують німби, створюють звуковий супровід постановки, а це не лише народні, ритуальні пісні — вони майстерно передають звуки навколишньої природи, занурюючи глядачів в атмосферу сценічного дійства. А воно — про важливі, універсальні аспекти людського буття: любов, долю, війну, батьківщину, життя та смерть.

Постановка, стримана за формою, загострює трагічне світосприйняття героїв і виглядає наче їхні сповіді. Новели Василя Стефаника у талановитому виконанні київських акторів стають сучасними й актуальними у нинішніх реаліях, коли вічні теми загострилися через те, що йде війна…

Одеський культурний центр часто радує глядачів театральними родзинками. От і 1 листопада о 19.00 тут буде показаний історичний перформанс «Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І. Початок славного служіння» за драматичною поемою Олександра Іранця.

Історія внучки Ярослава Мудрого — надзвичайна, насичена і карколомними пригодами, і яскравими легендами, що нагромадилися за століття. Подейкують, що Едігна дуже хотіла втекти з Парижа, її вабило місто діда — Київ. Живучи у Франції, внучка князя Ярослава і донька короля Генріха І отримала чудову освіту, але відмовилася від примусового шлюбу і все-таки втекла. За легендою, Едігна, подорожуючи, поселилася в дуплі старої липи і провела там майже три десятиліття, як черниця в келії. Вона навчала дітей, лікувала місцевий люд, навертала до християнської віри. Ще за життя Едігни вдячні селяни збудували на її честь храм, у яковому й похоронили свою смиренну навчительку-рятувальницю, навіть не здогадуючись про її справжнє походження. У 1600 році римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною. Вшановує її і греко-католицька церква.

У виставі-перформансі задіяні знані митці — Євген Нищук, Федір Стригун, Остап Ступка, Олексій Березнюк, Тарас Компаніченко. Режисер-постановник та продюсер проєкту Федір Баландін. Головні ролі виконують Ірма Вітовська (Анни Ярославна) та Анастасія Блажчук (Едігна).

А в суботу, 2 листопада, до Одеси з виставою «Роксолана» завітає київ-ський театр тіней «Папасоні» Історична драма «Роксолана» у їх виконанні (початок о 18.00)., поза сумнівом, надовго залишить яскравий спогад у пам’яті тих, хто її побачить.

Актори, майстерно поєднуючи драматургію, пластику та гру світла і тіні, занурять глядачів у світ напівтонів та емоцій. В основі вистави — знаменита історія української дівчини, яка втратила сім’ю та батьківщину, але не зламалася і навіть у ворожому оточенні зуміла завоювати любов і владу… Режисер — керівник театру «Папасоні» Андрій Лелюх.

Одеський культурний центр запрошує всіх на чудові театральні вечори 1 та 2 листопада за адресою: вул. Василя Стуса, 2а.

Ольга ФІЛІПППОВА.