Природа, що лікує: в Одесі визначили нові перспективи розвитку курортів України

Відпочинок на лоні природи — це не просто приємна перерва в повсякденних турботах. Це можливість відновити сили, повернути душевну рівновагу, зміцнити здоров’я та знову відчути радість життя. Цілюще повітря лісів, мінеральні джерела, лікувальні грязі, морське узбережжя й мальовничі гірські краєвиди здавна допомагали людям долати втому, відновлювати працездатність і знаходити гармонію з навколишнім світом. Сьогодні природні багатства України набувають особливого значення, адже потреба в оздоровленні, реабілітації та повноцінному відпочинку людей стала одним із важливих завдань суспільства.

Саме цим питанням була присвячена ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Природні лікувальні активи, реабілітація та курорти: нові перспективи розвитку курортної економіки України», перший день якої відбувся 22 жовтня 2026 року. Науковий захід об’єднав фахівців, які працюють над збереженням природних лікувальних ресурсів, розвитком санаторно-курортної справи та пошуком сучасних моделей оздоровлення населення.

Організаторами конференції виступили Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» та Державне некомерційне товариство «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України».

Учасників привітали директор Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Борис Буркинський; директор Українського науково-дослідного інституту реабілітації та курортології МОЗ України, доктор медичних наук, професор Костянтин Бабов; академік-секретар Відділення економіки НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Валерій Геєць.

У своїх виступах науковці наголосили на важливості міждисциплінарної співпраці, наукового обґрунтування використання природних лікувальних чинників і формування нових підходів до розвитку курортної галузі в умовах європейської інтеграції України.

Природні багатства — на службу здоров’ю

Однією з центральних тем конференції стало використання природних лікувальних ресурсів у системі доказової медицини. У доповіді «Природні лікувальні ресурси та санаторно-курортний потенціал у системі доказової медицини» Костянтин Бабов розглянув значення науково обґрунтованого застосування природних чинників для оздоровлення та реабілітації.

Мінеральні води, лікувальні грязі, сприятливі кліматичні умови та інші природні ресурси можуть бути важливою складовою комплексних оздоровчих програм. Водночас їх використання потребує належного наукового супроводу, оцінювання ефективності, дотримання медичних рекомендацій і відповідального ставлення до довкілля.

Міжнародний досвід представила професорка, докторка медицини Лоліта Раполєнє — генеральна секретарка Міжнародного товариства медичної гідрології та кліматології, доцентка Клайпедського університету (Литва). Її доповідь «Гармонізувати методику, а не ресурс: узгодження європейських норм щодо лікувальних вод і пелоїдів» порушила питання наближення європейських підходів до оцінювання та використання лікувальних вод і грязей.

Для України, яка прагне інтегруватися до європейського наукового й нормативного простору, така співпраця має особливу вагу. Йдеться не лише про узгодження стандартів, а й про створення умов, за яких унікальні природні ресурси зможуть ефективніше працювати на здоров’я людей та економічний розвиток регіонів.

Важливий законодавчий аспект порушила Ніна Хумарова — заступниця директора з наукової роботи ДУ «ІРЕЕД НАН України», член-кореспондент НАН України, докторка економічних наук, професорка. У своїй доповіді вона обґрунтувала необхідність внесення змін до Закону України «Про курорти», наголосивши на потребі оновлення правових засад функціонування галузі відповідно до сучасних викликів і перспектив розвитку.

Стратегія до 2030 року: спільні рішення для курортних територій

Особливе місце в програмі першого дня посів круглий стіл, присвячений підготовці пропозицій до Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2030 року й удосконаленню законодавства України про курорти.

Модераторами дискусії виступили Ніна Хумарова, кандидатка географічних наук, старша наукова співробітниця Оксана Цуркан та докторка медичних наук, професорка Ірина Бабова.

До обговорення долучилися представники Державного агентства розвитку туризму України, Тернопільської та Херсонської обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування Трускавця, Сергіївки, Миргорода й Східниці, а також керівники та фахівці санаторно-курортних установ, зокрема «Укрпрофоздоровниці», «Хмільника», «Миргородкурорту» та Знам’янської обласної бальнеологічної лікарні.

Представники науки, влади й курортної сфери обговорили шляхи вдосконалення управління природними лікувальними ресурсами, залучення інвестицій, розвитку оздоровчої інфраструктури та розширення можливостей реабілітації.

Адже успішний курорт — це не лише лікувальне джерело чи мальовничий ландшафт. Це сучасна інфраструктура, кваліфіковані фахівці, якісні послуги, належна екологічна безпека та ефективна взаємодія держави, територіальних громад і підприємницького сектору.

Для курортних громад розвиток цієї сфери відкриває перспективи створення робочих місць, підтримки місцевого бізнесу, збереження культурної спадщини та підвищення привабливості територій. А для громадян — можливість отримувати доступніші й різноманітніші послуги оздоровлення та відновлення.

Наукові дослідження для майбутнього України

Під час пленарного засідання науковці ДУ «ІРЕЕД НАН України» та фахівці Українського науково-дослідного інституту реабілітації та курортології представили результати й напрями досліджень, спрямованих на модернізацію курортної економіки.

Серед порушених питань — удосконалення системи показників використання природних лікувальних активів та впровадження європейських підходів, фінансові інструменти активізації лікувальних ресурсів з урахуванням потреб реабілітації, створення реєстру санаторно-курортних закладів і вивчення німецького досвіду.

Учасники також розглянули збереження цінних природних лікувальних ресурсів у межах національних природних парків, резервування таких активів для задоволення сучасних реабілітаційних потреб, розвиток локальних ринків крафтової продукції та рекреаційної інфраструктури Українського Придунав’я, а також використання природно-заповідних об’єктів Чорноморського регіону для розвитку туризму.

Ці напрями демонструють, наскільки тісно пов’язані економіка, медицина, екологія та регіональне планування. Раціональне використання природних багатств передбачає не тільки отримання економічного ефекту, а й збереження їх для наступних поколінь. Саме тому науковий підхід, екологічна відповідальність і довгострокове планування мають стати основою розвитку курортних територій.

Відновлення людей — інвестиція в майбутнє

В умовах війни та майбутньої повоєнної відбудови питання реабілітації, оздоровлення й відновлення фізичних та емоційних сил населення набувають особливого суспільного значення. Потреба у відновленні здоров’я стосується військових і ветеранів, людей, які пережили травматичні події, працівників різних галузей, чиє повсякденне життя проходить у складних умовах, а також усіх, хто потребує якісного відпочинку та медичної підтримки.

Розвинена курортна сфера може стати важливою складовою системи реабілітаційних послуг, сприяти поверненню людей до активного життя та підтримувати економічну стійкість регіонів. Водночас такі можливості потребують належного фінансування, сучасних медичних підходів, підготовлених кадрів і доступної інфраструктури.

ІІ Міжнародна науково-практична конференція стала майданчиком для професійного діалогу між науковцями, представниками органів влади, місцевого самоврядування та практиками курортної галузі. Обговорені пропозиції й дослідницькі напрацювання спрямовані на пошук дієвих моделей розвитку туризму та курортів, удосконалення законодавства й збереження природних лікувальних активів України.

Природа щедро наділила нашу країну цілющими джерелами, лікувальними грязями, лісами, горами та морським узбережжям. Завдання сучасної науки, держави й територіальних громад — зберегти це багатство та перетворити його на реальну можливість для оздоровлення людей, відновлення працездатності й підвищення якості життя.

Адже турбота про здоров’я громадян — це не лише соціальний обов’язок, а й важлива передумова відновлення країни, її економічного розвитку та впевненого руху до європейського майбутнього.