Для географічного зазначення «Херсонський кавун» створили власний логотип, у якому поєдналися вода й сонце, повідомляє аналітична платформа Еast-fruit.
«Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви «Херсонський кавун», ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси й концепція про поєднання у знаку води і сонця Херсонщини», — розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.
Логотип «Херсонського кавуна» містить кілька значень-символів. Спіраль — стилізований хвостик кавуна, а водночас і солярний знак, який вказує на географічне розташування — пів-день. Також спіраль — головний елемент територіального логотипу херсонського регіону — «Скіфське сонце», символ якого взято з орнаментів народів, що населяли південь України. Хвилясті смуги — це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, Дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів). М’які плавні форми — традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різь-блення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.
Нагадаємо, 20 вересня минулого року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень». Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту й засві-дчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий зв’язок з територією, де його виробляють.
Із 1 січня 2020-го набрав чинності Закон України «Про правову охорону географічних за-значень», який є новою редакцією колишнього закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів», гармонізо-ваною із законодавством Єв-ропейського Союзу.
Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк», тому зараз для цього нашого продукту шукають інше наймення. А ще українським виробникам із 2023-го доведеться відмовитися від назви сиру — фета.
Торік для реєстрації географіч-ного зазначення були обрані перші десять українських продуктів. Це сир «Гуцульська ове-ча бриндзя», «Херсонський кавун», «Мелітопольська череш-ня», «Карпатський мед» і вина — захищені назви походження «Шабський», «Ялпуг», «Закарпаття», «Білгород-Дністровський».
Процедуру реєстрації здій-снює проєкт Європейського Союзу «Географічні зазначення в Україні», який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017—2020 років.
У грудні 2019-го Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару — сир «Гуцульська овеча бриндзя».
СОНЯЧНА ЯГОДА ХЕРСОНСЬКИХ СТЕПІВ