АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 СЬОГОДНІ МИ НЕ НА ПАРАДІ — НА ПЕРЕДВИБОРНІМ ШЛЯХУ


17-07-2019, 14:30 |

У чорнобильській 30-кілометровій зоні відчуження людей практично нема, а корупція є. Під дахом тих, хто зобов’язаний охороняти нас від невидимої небезпеки, відбуваються цікаві справи. Безконтрольно вивозиться металобрухт, незаконно використовуються природні ресурси, за відвідування зони з туристів деруть непомірні хабарі, вводяться безпідставні обмеження і заборони навіть на роботу дослідників.

ПОЗИТИВНІ НОВИНИ

Втім, держава цьому неподобству скоро покладе край. 10 липня на церемонії передачі Україні НБК — Нового Безпечного Конфайнмента (оболонки укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС) — Президент Володимир Зеленський повідомив, що підписав указ «Про деякі питання розвитку територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Серед питань, наприклад, перетворення зони в туристичний об’єкт, організація безпечних маршрутів у вигляді «Зеленого коридору», поліпшення засобів зв’язку і таке інше. Корупції серед поліпшень, хотілося б вірити, не вдасться вижити. Але є сумніви. Тому що слово «розвиток» у нас міцно пов’язане з можливістю щось поцупити. А зона, на відміну від решти України, ще не до кінця розграбована. Для рук, які нічого не крали, зі зняттям безпідставних заборон та обмежень відкривається маса можливостей.

Ще більше можливостей для таких рук відкривається після успішного для нашої держави завершення саміту Україна — ЄС. Він пройшов з великою помпою 8 липня в парадних залах Маріїнського палацу Києва. І завершився не тільки підписанням політичної декларації зі звичним для останнього часу змістом, а й цілої низки практичних угод (щодо підтримки децентралізації, боротьби з корупцією, системи державного управління, зміцнення громадянського суспільства, культури тощо), кожна з яких підкріплена зобов’язанням інвестицій на десятки мільйонів євро.

Щедрість керівництва Євросоюзу пояснюється просто. Давати гроші платників податків країн ЄС Україні з кінця 2019 року будуть уже не вони, а ті, хто прийде їм на зміну. І контролювати використання цих коштів доведеться новому керівництву Європейської Комісії та Європейської Ради.

Згаданий саміт, до речі, планувалося провести восени цього року, перед черговими виборами до Верховної Ради, нібито для підтримки української демократії. Але вибори у нас позачергові, і відбудуться на три місяці раніше. Саміт теж перенесли на літо. У результаті підтримка з боку ЄС надана не стільки українській демократії загалом, скільки Президентові Зеленському особисто і його політичній силі «Слуга народу». Яка з кінця червня почала втрачати електоральний рейтинг. Зараз кажуть про втрату майже в десять відсотків. Але до виборів ще тиждень, процес може продовжитися.

Невизначеність з вибором українських виборців не подобається нікому з наших зарубіжних партнерів. Працювати на зміцнення авторитету і влади Зеленського в Україні давно почали як в Європі, так і за океаном. І несподіванки їм не потрібні. Неприємні несподіванки, втім, можуть спіткати Президента Зеленського в Україні. Причому винен у цьому буде сам глава держави.

ПРО «ПОСТРІЛИ В НОГУ»

Перед парламентськими виборами Президентові необхідно залучити для підтримки «Слуг народу» тих, хто в квітні голосував за нього, а на виборах до Верховної Ради збирається підтримати «Опозиційний блок» або «Опозиційну платформу — За життя». Зрозуміло, що так звану «партію миру» до лав «слуг народу» можуть повернути заходи і заяви певного роду. А вибір тут невеликий і теж за-грожує втратами. Частина електорату Зеленського досі складається з патріотів, які «мир» на російських умовах не сприймають.

В офісі президента, зрештою, вибрали не «мир», а демонстрацію миру. Вирішили скасувати військовий парад у річницю Дня Незалежності України на Хрещатику. Але цей нібито компроміс викликав таке обурення серед різних верств населення, що відлуння від нього довго не вщухне. Образилися не тільки військові, для яких проходження в парадному строю — демонстрація гідності і честі. Образилися не тільки ті, хто на фронті і в тилу захищає Вітчизну. Образилася навіть влада, яка протягом п’яти років забезпечувала такий захист.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав у День Незалежності всіх громадян вийти на Хрещатик й пообіцяв особисто там бути. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який з багатьох питань підтримує політику Зеленського, обурився не менше Парубія й розпорядився знайти кошти для фінансування військового параду. Чим закінчиться скандал, спровокований рішенням Зеленського про скасування параду в День Незалежності, сказати важко. Але вже зараз зрозуміло, що це рішення — політичний «постріл в свою ногу».

Менш гучним, але не менш значущим став «постріл в свою ногу», здійснений у грудні 2016 року українським олігархом Віктором Пінчуком за океаном. У статті, опублікованій Wall Street Journal, зять Кучми запропонував «компроміс», який полягає у відмові України від членства в ЄС і НАТО в обмін на мир на Донбасі. При цьому питання про анексію Криму не мало стати перешкодою на шляху до «оборудки».

Цю статтю прокремлівські українські ЗМІ витягли зараз з нафталіну і подають за свіжу новину, зважаючи на вплив Пінчука, який він нібито отримав останнім часом на оточення президента Зеленського. Два з половиною роки тому п’ятий Президент України й український МЗС «компроміс» відкинули з порога. Але в 2019 році, напередодні планованого візиту Зеленського у Вашингтон, чому б не повернутися до розмови? Президент Трамп, як відомо, любитель оборудок. А оборудка з Росією за рахунок України — чому б і ні?

На завершення огляду варто було б згадати про ще один скандал. Якби план його органі-заторів удався, спільну ідею «партії миру» в Україні можна було б вважати сформованою. Йдеться, зрозуміло, про телеміст «Треба поговорити», який у п’ятницю, 12 липня, збиралися спільно провести телеканал «Росія-24» та український NewsOne. Відверта провокація, спрямована на наших громадян перед виборами, на щастя, не вдалася. Під тиском української громадськості «телеміст» не відбудеться. Окупантам у Москві доведеться розмовляти самим із собою.

Якби вони застрелили самі себе, українці зітхнули б з полегшенням.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.


Газета: Чорноморські новини
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.