АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2026.
Top.Mail.Ru


 Скасування математики на НМТ? Що про це думають одеські вчені та викладачі


Сьогодні, 19:00 |

Чи залишиться математика обов’язковою на НМТ-2027, чому її пропонують зробити предметом на вибір та як це може вплинути на освіту — розповідають одеські науковці, освітяни та викладачі.

Математика знову опинилася в центрі суперечок навколо НМТ. Для одних школярів це необхідна перевірка базових знань, для інших — зайва перепона на шляху до омріяної професії, особливо якщо вона далека від точних наук.

«Одеське життя» вирішило подивитися на цю суперечку саме з одеської перспективи. Журналістка Світлана Комісаренко поговорила з науковцями, викладачами та освітянами Одеси — і почула доволі різні аргументи. Одні переконані: без математики неможливо сформувати освічене суспільство. Інші нагадують про талановитих вступників на творчі спеціальності, яким високий бал з математики може завадити вступити.

То чи потрібна математика всім без винятку — і що про це думають одеські фахівці?

НМТ-2027: чи залишиться математика обовʼязковою

Після завершення поточного навчального року математика, найімовірніше, збереже статус обовʼязкового предмета національного мультипредметного тесту. Перед початком навчального року Міністерство освіти і науки подало до парламенту законопроєкт про умови вступу у 2027 році, які не відрізняються від чинних.

Проте дискусія у суспільстві не вщухає. У парламенті зареєстровано альтернативний законопроєкт, автори якого пропонують залишити обов’язковими лише українську мову та історію України, а математику перенести до переліку предметів на вибір. Крім того, тривають збори підписів під петиціями з вимогою скасувати обов’язковий іспит з математики хоча б на період воєнного стану.

Історія питання сягає 2018 року, коли міжнародне дослідження PISA зафіксувало: понад 30% 15-річних українських підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності. Тоді ж з’явилися перші заклики зменшити роль предмета. Серед аргументів називали складність програми, наслідки пандемії COVID-19 та війну, через яку звичний навчальний процес став розкішшю.

Позиція Міносвіти залишається незмінною: головне завдання школи – навчити дитину писати, читати та рахувати, тому математика має бути серед базових обовʼязкових дисциплін на тестуванні.

Щоб зрозуміти, чим загрожує або чому сприяє скасування обовʼязкового іспиту, ми звернулися до відомих одеських науковців, освітян та експертів.

Математика – універсальна мова сучасного світу

Лариса Іванченкова, докторка економічних наук, професорка, ректорка Одеського національного технологічного університету:

– Математика – це значно більше, ніж формули, задачі та оцінка в атестаті. Це мова, яка допомагає описувати реальний світ, знаходити закономірності, прогнозувати результати та приймати обґрунтовані рішення. Саме тому сьогодні важко уявити повноцінну підготовку інженера, IT-фахівця, економіста чи технолога без ґрунтовної бази.

Лариса Іванченкова, ректорка Одеського національного технологічного університету

– Для майбутніх студентів результат НМТ демонструє готовність до навчання у виші. Уміння аналізувати умови, мислити логічно та перевіряти результати стають життєвими інструментами. В ОНТУ ми прагнемо випускати фахівців, здатних застосовувати знання на виробництві, у бізнесі та науці. Тому я раджу вступникам сприймати НМТ з математики не як перешкоду, а як фундамент для професійного розвитку.

Відмова від точних наук веде до суспільної деградації

Павло Віктор, Народний вчитель України, викладач фізики Рішельєвського ліцею, кандидат фізико-математичних наук:

– Відмова від математики – це рух шляхом найменшого опору, шлях до деградації від освіченого суспільства до неосвіченого стада. На жаль, сучасні освітні тенденції часом спрямовані на примітивізацію. Це комфортно для батьків, бо діти не скаржаться на складність. Але за тимчасовим комфортом приходить пітьма невігластва і нездатність аналізувати реальність.

Наслідком такої тенденції стає беззахисність перед маніпуляціями – як для окремої людини, так і для країни загалом.

 Павло Віктор, Народний вчитель України

Математична грамотність як щит проти маніпуляцій

Сергій Курочкін, начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку, кандидат біологічних наук:

– Я розумію аргументи противників: через війну та онлайн-навчання школярі зазнають колосального навантаження, а гуманітаріям складно демонструвати високі бали з точних наук. Проте скасування обовʼязковості – хибне рішення. Математика на тесті перевіряє не абстрактні формули, а числову й логічну грамотність: уміння працювати з відсотками, графіками та статистикою, оцінювати ризики. Для України математична освіта важлива також із погляду відбудови, оборони, інженерії, інформаційних технологій і розвитку науки. Крім того, вилучення математики з переліку обов’язкових предметів може знизити увагу до неї у школах.

 Сергій Курочкін, начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку

Замість скасування варто вдосконалити тест: зробити завдання практичнішими та встановити диференційовані коефіцієнти для різних спеціальностей.

Особливий підхід для творчих спеціальностей

Юхим Коган, заслужений працівник культури України, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, керівник зразкового художнього колективу ансамблю танцю «Дитинство»:

– Дерево науки міцне своєю цілісністю, але для творчих професій – хореографів, музикантів, художників – існують свої специфічні виклики. Останніми роками талановиті танцівники через невисокий бал з математики інколи втрачають шанс вступити на профільні спеціальності, попри те, що творчий конкурс становить 70% успіху.

Можливо, для творчих вишів варто переглянути вагу результатів НМТ з математики або не враховувати їх взагалі при зарахуванні на мистецькі спеціальності.

 Юхим Коган, керівник зразкового художнього колективу ансамблю танцю «Дитинство»


Як логіка рятує від інформаційного хаосу

Сергій Степаненко, головний науковий співробітник Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, доктор фізико-математичних наук:

– Шкільна алгебра чи тригонометрія рідко знадобляться у побуті в чистому вигляді. Але головне завдання математики – не запамʼятовування формул, а формування інтелектуальної автономії. У світі, переповненому фейками, саме логічне мислення допомагає відрізнити правду від маніпуляції.

 Сергій Степаненко, головний науковий співробітник Інституту ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

– Цифри створюють ілюзію обʼєктивності, але ними маніпулюють не менш вправно, ніж словами. Математично грамотна людина здатна критично оцінити дані.

Математика привчає думку до порядку логічного мислення. Вона вчить бачити, що з чого випливає; розрізняти причину і наслідок, умову і висновок. Саме так формується логічне мислення. Крім того, математика привчає відокремлювати відоме від припущення і, головне, вимагати доказу. У математиці недостатньо сказати: «мені здається, що це правильно». Правильність твердження потрібно обґрунтувати. Така звичка до доказового логічного мислення у сучасному світі потрібна так само інженеру чи вченому, як і історику, лікарю, юристу або музиканту.

Тому тест з математики на НМТ потрібен, але варто розділити його на рівні: один для природничих, інженерних, економічних тощо спеціальностей, а другий – для гуманітарних. Але він повинен бути!

Світлана Комісаренко


Газета: Одесская жизнь
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.