"АМАЗОНКИ" З ТАТАРБУНАР

"Краса може дати вiдсiч". Пiд таким гаслом дiють у мiстi Татарбунари — районному центрi Одеськоï областi — курси самооборони для жiнок та дiвчат.

УСЕ ПОЧАЛОСЯ З "КАВИ"

Коли у Єфросинiï Мукiєнко народилася донька, вона ще краще стала розумiти, що таке безпечне середовище. Взяти хоча б вулицi, дороги. Через ïï мiсто Татарбунари проходить траса, якою щодня курсують десятки автобусiв до основних населених пунктiв пiвдня Одеськоï областi — Iзмаïлу, Кiлiï, Ренi, Вилково, Болграду... Мiж тим вулицi Татарбунар освiтлюються лише у центральнiй частинi мiста, та й то частково. На пiшохiдних переходах часто-густо немає освiтлення, тому пересуватися вулицями вечорами, тим бiльше уночi, просто небезпечно. Навiть на швидкiснiй трасi з Одеси, що проходить мiстом, поки не встановлено жодного свiтлофора. Малеча ж, як вiдомо, любить гасати, iнколи забуваючи про небезпеку.

Про цi проблеми Єфросинiя неодноразово писала у мiсцевiй газетi. Спiльними зусиллями громадськостi та журналiстiв вдалося добитися, щоб депутати мiськради видiлили кошти на встановлення свiтлофора. Але якраз тодi виникли у мiстi проблеми з водопостачанням, i цi грошi термiново перекинули на iншу статтю витрат...

Тож коли у лютому 2017 року в Татарбунарах на базi мiсцевого осередку Комiтету виборцiв Украïни створили Координацiйний офiс безпеки, Єфросинiя Мукiєнко стала однiєю з перших активiсток. Скоро вона дiзналася, що громадська органiзацiя "Iнститут миру та порозумiння" розпочинає програму для лiдерiв громад. I зголосилася взяти участь у програмi.

— Це була чудова школа, — розповiдає Єфросинiя. — Я навчилася визначати сприятливi та блокуючi фактори у запровадженнi безпекових iнiцiатив, шукати зацiкавленi сторони, окреслювати перелiк змiн, яких хочу досягнути, визначати цiльовi аудиторiï та створювати медiйнi продукти своєï дiяльностi.

Одна з форм дiяльностi Координацiйного офiсу — неформальнi зустрiчi "Кава з полiцейським". Пiд час однiєï з них мiсцевi жiнки поскаржилися, що не вiдчувають себе на вулицi у безпецi. Особливо це стосується дiвчат, якi вечорами просто бояться виходити з дому. На жаль, покладати великi надiï на правоохоронцiв не доводиться; у Татарбунарському вiддiленнi полiцiï — хронiчний дефiцит кадрiв (втiм це загальна проблема).

— На цiй зустрiчi хтось запропонував органiзувати курси самооборони для жiнок та дiвчат, — згадує Єфросинiя. — Менi ця iдея дуже сподобалась. Адже такi курси — чудовий спосiб донести до соцiуму, що за свою безпеку ми несемо спiльну вiдповiдальнiсть. А жiнки та дiвчата, якi навчаться давати вiдсiч нападникам у темному провулку чи спробам домашнього насильства, зможуть бiльш успiшно дiяти i в складних життєвих обставинах. Так я стала координаторкою проекту, який отримав назву "Татарбунарськi амазонки".

Поняття "амазонки" походить ïз давньогрецькоï мiфологiï. Так нiбито називали войовниче плем'я жiнок, яке навiть мало власну державу на чолi з царицею. Саме слово "амазонка", ймовiрно, походить вiд "ha-mazan" — жiнка-воïн. Чи iснувало таке плем'я, достеменно невiдомо, але красива легенда вже не одне тисячолiття надихає жiнок, додає ïм вiри та упевненостi у своïх можливостях.

Разом з керiвником Татарбунарського Координацiйного офiсу Леонiдом Семененко Єфросинiя розробила детальний план дiй. I почалася робота.

Спершу вiдвiдали Татарбунарське професiйно-технiчне аграрне училище, де навчається багато дiвчат, розповiли про курси, запропонували долучитися. У студенток iдея викликала iнтерес, було багато додаткових запитань. Особливо сподобалося дiвчатам гасло: "Краса може дати вiдсiч". Кiлька студенток одразу висловили бажання стати учасницями проекту, тим бiльше, що для них вiн був безкоштовним. Ганна Хiтрова згадує, що прийняла таке рiшення, тому що вiдчувала себе фiзично слабкою, i коли до неï хтось чiплявся, не могла дати вiдсiч, а просто тiкала. Дiвчинi захотiлося стати iншою.

Старт надихнув, позитивна реакцiя студенток засвiдчила, що вони рухаються у правильному напрямку. Потiм Єфросинiя з Леонiдом вiдвiдали мiсцевi школи, державнi установи, навiть мiсцевий ринок, тобто тi мiсця, де працюють переважно жiнки. Розповiдали про проект, залишали листiвки з необхiдною iнформацiєю, всюди вiдчували зацiкавлення.

КРАСА ВЧИТЬСЯ ДАВАТИ ВIДСIЧ

Якнайкраще вдалося вирiшити чи не найскладнiшу проблему — тренерську.

— Зараз, на жаль, нечасто зустрiнеш людей, якi готовi безкоштовно дiлитися своïми вмiннями та знаннями, — каже панi Єфросинiя. — Але нам пощастило. Керiвник фiлiï Макотокай карате (WKMO) у Татарбунарському районi, iнструктор iз рукопашного бою та самооборони Вадим Короленко погодився працювати з учасницями курсiв на безоплатнiй основi. Пан Вадим чудово вмiє вести тренувальний процес, до того ж просто обожнює свою справу. А це викликає у дiвчат та жiнок додатковий iнтерес до занять.

Пiд час тренувань Вадим Короленко постiйно наголошував на тому, що в будь-якiй складнiй ситуацiï потрiбно тримати себе в руках, в жодному випадку не впадати в панiку та виявляти страх. А щоб вiд несподiваноï агресiï не "впадати у ступор", треба постiйно вдосконалюватися, а для цього бажано не пропускати занять. На кожному тренуваннi вiн навчав новим прийомам м’язовоï пам’ятi, бо така пам’ять автоматично пiдказує, як треба реагувати на небезпеку.

Також тренер пiдкреслював, що у критичних ситуацiях треба дiяти смiливо, несподiвано для нападника чи нападникiв, якi, як правило, не очiкують, що жiнки здатнi на цiлком професiйну вiдсiч. Учасницi курсiв вже вмiють це робити: вивiльняти руки з захвату, вiдволiкати увагу нападника та знешкоджувати його.

— Навички, якi я здобуваю на курсах самооборони, безперечно, знадобляться менi у подальшому життi, — вважає студентка Iрина Дмитрiєва. — Життя непередбачуване, i ситуацiï бувають рiзнi, але вже зараз я вiдчуваю себе набагато впевненiшою, нiж кiлька мiсяцiв тому, до початку тренувань. А ще я зрозумiла, що дiвчата, так само, як i хлопцi, можуть успiшно вчитися захищати своє життя та здоров’я, якщо виникне небезпечна ситуацiя.

Координаторка постiйно спiлкувалася з учасницями проекту, намагаючись прищепити ïм розумiння того, щоб вiдчувати себе сильною, треба не лише займатися спортом.

— Поступово спiльними зусиллями ми разом iз учасницями курсiв самооборони виробили певнi критерiï поняття "сильна жiнка", — розповiдає Єфросинiя Мукiєнко. — Якщо узагальнити, то це людина, яка постiйно прагне до позитивних змiн своєï особистостi, працелюбна та наполеглива у досягненнi результату. Лише завдяки постiйному самовдосконаленню ми будемо наповнюватися силою, будемо впевненi у своïх дiях.

— Ми дiйшли згоди, що бути "сильною дiвчиною" набагато простiше, якщо не обмежуватися словами, а постiйно докладати зусиль задля досягнення мети, — розвиває цю тезу школярка Арiанна Самойлова. — А курси самооборони — це один iз варiантiв, щоб змiцнити своï життєвi позицiï, стати в один ряд з тими, хто хоче i досягає успiху.

А ще учасницi курсiв почали набагато ширше розумiти саме поняття "безпека".

— Для мене безпека — це впевненiсть, що я можу вiльно та безпечно пересуватися, i це має бути нормою, — каже Арiанна Самойлова. — Це, коли я бачу, що водiï нiчого, крiм керма, в руках не тримають, бо зараз майже кожний другий пiд час руху або палить, або спiлкується по телефону. Це коли вулицi освiтлено, взимку дбають про очищення тротуарiв вiд снiгу та посипають ïх пiщано-сольовою сумiшшю, щоб кожний крок був безпечним. Це коли лiнiï електропередач сховано пiд землею, щоб ми не залишалися вiдключеними вiд благ цивiлiзацiï, коли погiршуються погоднi умови. Але я чудово розумiю, що саме по собi середовище не стане безпечним, i кожна людина має докладати до цього певнi зусилля.

Своєрiдно вiдзначили "Татарбунарськi амазонки" Мiжнародний день боротьби за права жiнок. Вони взяли участь у конкурсi мотивацiйного вiдео "Рiвнiсть i безпека кожного дня", який проводив Координацiйний офiс безпеки в Татарбунарах. Цей конкурс мав на метi привернути увагу до забезпечення гендерноï рiвностi, розширення прав i можливостей жiнок, а також популяризувати школу самооборони.

БИЙ ВIРУС, ПОКИ НЕ ВПАДЕ КОРОНА

Щосереди та п’ятницi збиралися дiвчата о 18.00 у залi дитячо-юнацькоï спортивноï школи.

Карантин став для них i несподiванкою, i викликом.

— Такий поворот вибив нас з колiï, — зiзнається Єфросинiя Мукiєнко, — але на короткий час. Ми взяли за основу девiз: "Бий вiрус, поки його корона не впаде". У цей перiод проводили з дiвчатами онлайн-заняття на теми: як бути максимально зiбраною в стресовiй ситуацiï, як управляти негативними емоцiями, як вирiшити конфлiктнi ситуацiï за допомогою комунiкацiï i загалом — як будувати ефективну комунiкацiю.

До вiртуальних розмов долучили медiаторку Центру громадського правосуддя у Татарбунарах Свiтлану Гудь.

— Особливо цiнною для нас стала розмова про конфлiкти пiд час рiзних взаємодiй, — розповiдає Єфросинiя Мукiєнко. — Головне, що ми засвоïли: потрiбно розвивати вмiння вирiшувати конфлiкти мирним шляхом. А також чути iншу сторону, формулювати своï думки, аргументи, прохання таким чином, щоб ïх почули, задовольняти своï потреби, враховуючи потреби iнших тощо.

Курси самооборони "Татарбунарськi амазонки" отримали високу оцiнку навiть на нацiональному рiвнi. Зокрема, помiчник Голови Нацiональноï полiцiï, експерт iз протидiï домашньому насильству Андрiй Ткачов так прокоментував цей проект: "Не потрiбно вчити кожного захищати iнших, але потрiбно кожному вчитись захищатися. Курси самооборони для жiнок та дiвчат допомагають ïм не лише захиститися вiд нападу, але й надають впевненостi в собi, а тодi стає легше протистояти насильству фiзичному й психологiчному. Подiбнi курси роблять жiнку незалежною, впевненою, така жiнка вже не допустить насильства над собою".

А самiй Єфросинiï Мукiєнко участь у цьому проектi допомогла прийняти важливе рiшення. Вона подала заяву до Нацiональноï полiцiï. Вирiшила безпосередньо брати участь у формуваннi в своєму мiстi безпечного середовища. Зараз Єфросинiя проходить спiвбесiди й тестування. Каже, що найбiльше зрадiла цiй новинi ïï п’ятирiчна донька: вона вже мрiє побачити маму у полiцейськiй формi.

Олександр ГАЛЯС.

Матерiал створено в межах проекту "Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики", що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми, що фiнансується Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) i виконується Мiжнародною органiзацiєю Internews.