Посол ЄС: "Ця зима не буде приємною, особливо у Києві, Харкові та Одесі. Але ми готуємо допомогу"
26-09-2024, 19:00 |
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова почала роботу у Києві рівно рік тому – у вересні 2023 року, і за цей рік довела, що розуміє нашу державу, напевно, найкраще серед високопосадовців ЄС. За цей рік вона також вивчила українську настільки, що вже не потребує перекладу – що можна побачити у відео.
Та перш за все – вона відчуває, що відбувається тут, у Києві. У тому числі з наближенням зими.
В інтерв’ю на річницю її роботи на посаді ми обговорили передусім зиму 2024 року, яка обіцяє бути дуже непростою. Також ми поговорили про вступ України до Євросоюзу до 2030 року, про експорт електрики з ЄС до України.
А ще посол розповіла про маловідому схему постачання зброї до ЗСУ коштом заморожених російських активів.
А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстову версію інтерв’ю з незначними скороченнями.
"Ви зламали європейську матрицю"
– Рік тому, у першому інтерв’ю на посаді посла, ви казали, що маєте три завдання: щоб Україна виграла війну, щоб Україна виграла мир, і третє завдання – спілкуватися в Україні з усіма. Давайте оцінимо прогрес.
– Війна триває, тобто тут перемоги ще немає. Утім, я ставила дещо менш амбітну мету, ніж перемога у війні. Моя задача – зробити все можливе для підтримки України у війні. І я вважаю, що Євросоюз тут дійсно зробив дуже багато(детальніше про це далі в інтерв’ю. – ЄП).
А ще ми досягли величезного прогресу в інтеграції України до ЄС.
У грудні 2023 року лідери ЄС дали політичне зелене світло для початку переговорів – і це було дійсно досягненням. А вже у червні-2024 переговори були офіційно відкриті, і це для ЄС насправді дуже стислі терміни.
І третя мета, яку я ставила – спілкуватися з моїми партнерами у G7, з країнами ЄС, із громадянським суспільством, з людьми, з медіа. Я дійсно робила все, щоб пояснювати українцям, що таке ЄС. Багато подорожувала до різних частин України (хоча цього ніколи не достатньо). Словом, намагатися зробити так, щоб українці "відчули Євросоюз".
– Що стосується вступу до Євросоюзу – ви розраховували, що швидкість буде такою?
– Коли Україна за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення подала заявку про вступ до ЄС і ми побачили цей політичний імпульс в Україні – це створило в Євросоюзу такий відгук...
Ви тоді "зламали матрицю" в ЄС!
І я дуже сподіваюся, що ми з вами продовжимо це робити.
Бо я вважаю, що мета, яку поставив президент Шарль Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття – є реалістичною.
– Тобто 2030-й – це реально?
– Так, я вважаю, що це реально.
Але необхідно усвідомити, що вступ до ЄС – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. Це потребує також політичного рішення та ратифікації в усіх країнах-членах, і це також завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року.
"Ми вже працюємо над підготовкою України до зими"
– Під час війни складно робити довгострокове планування. 2030 рік – це дуже далеко, коли стоїть задача пережити зиму. Що ЄС очікує від цієї зими в Україні?
– Так, зима в Україні буде нелегкою. Це кажуть усі наші українські партнери, і це збігається з нашою оцінкою.
Але як ви "зламали матрицю" зі швидкістю інтеграції до Євросоюзу – те саме, на мою думку, відбувається зі стійкістю України. Ви здобули такий рівень стійкості, що допоможе пройти зиму, не відчувши супервеликих проблем.
– Очевидно, що буде і допомога Євросоюзу.
– Насправді ми вже кілька місяців досить активно працюємо над підготовкою до зими.
Перш за все, ведуться активні переговори з ENTSO-E, оператором Європейської континентальної електромережі, про збільшення потужності з'єднання з Україною навіть без побудови нових ліній електропередачі.
Річ у тім, що існує регуляторне обмеження експорту до України на рівні 1,7 гігавата, хоча є технічна можливість отримувати понад 2 гігавати. Тому зараз ведуться дискусії про збільшення цього ліміту в межах існуючих ліній. Очевидно, побудова нових ЛЕП – це буде взагалі інша історія. Але це лише для наступних зим, а не цієї.
Також ми виділили 200 мільйонів євро як гранти для України. Половина піде через секретаріат енергетичного співтовариства у Відні, інша половина – через німецьку установу KFW. Один грант піде на підтримку "Укренерго", інший – на ремонт українських ТЕС.
І на додаток, певні кошти підуть на ремонт відновлюваних джерел енергії.
Також ми створили логістичний канал для постачання великого енергетичного обладнання в Україну (не тільки з ЄС, а й від багатьох інших ваших партнерів) через Механізм цивільного захисту ЄС. Ми створюємо шляхи, якими велике обладнання доставляється сюди, і платимо за нього. Все це – ще близько ста мільйонів. Цей механізм вже дозволив відправити в Україну вже більше тисячі великих промислових генераторів.
А просто зараз ми допомагаємо доправити до України великі турбіни, які також допоможуть вам бути готовими до зими.
– Ви згадали про "Укренерго". В Україні звучить запитання, наскільки збережеться підтримка наших західних партнерів після того, як держава поламала корпоративну структуру управління "Укренерго" і був звільнений Володимир Кудрицький, який мав бездоганну репутацію і привів Україну в ENTSO-E. Яка тут позиція ЄС?
– Ми дуже чітко висловилися. Я разом із бізнес-омбудсменом, колегами з ЄБРР та IFC підписала лист про необхідність дотримуватися правил корпоративного управління як умови продовження нашого фінансування.
– А після того Україна поламала ці правила...
– Тому зараз триває дискусія з першим віце-прем'єром та її командою, а також з Міненергетики. Це дуже добра дискусія, і не вдаючись у деталі, можу запевнити: схоже, ми знайшли міцну основу, щоб домовитися про перезавантаження наглядової ради "Укренерго" – точніше, її незалежної частини.
У вас є три незаповнені вакансії незалежних членів наглядової ради. І термін ще останнього, четвертого незалежного члена закінчується на початку грудня.
Тож є гарна можливість перезавантажити цю частину наглядової ради.
"Я не думаю, що катастрофічний сценарій можливий"
– Попри всю допомогу ЄС, будуть продовжуватися і удари РФ по українській енергетиці. За вашими прогнозами, наскільки буде важкою зима через це? За песимістичним сценарієм електрики не буде по 8 годин на день, по 12, по 14?
– Я, звичайно ж, очікую, що відключення електроенергії будуть. Але усі обговорення, усі сценарії свідчать, що ситуація не буде катастрофічною.
Так, буде складно. Так, ця зима не буде приємною.
Особливо вразливими є три великих міста – Київ, Харків та Одеса.
Також у зоні ризику – інші міста з централізованим опаленням, це також є вразливим місцем цієї зими. Та все одно, я не думаю, що катастрофічний сценарій можливий. Сподіваюся, що я не помиляюся.
Та поза тим, очікування від цієї зими знову доводять, наскільки важливо інвестувати в розподілені, децентралізовані джерела енергії по всій країні.
Тобто пріоритет має бути саме на малу генерацію по всій країні.
Тож треба зацікавити у цьому місцеві громади, місцевий бізнес. Це те, що можуть робити не тільки великі енергетичні компанії та держава, а й бізнес з інших секторів.
Вам потрібна суміш генерації – біомаса, геотермальна енергія, акумулятори, відновлювані джерела енергії, тобто сонячні електростанції та вітряки. Суміш різних джерел електроенергії зробить систему найбільш стійкою.
– Не всі дипмісії в Україні настільки оптимістичні. Доводилося чути, що ООН підготувала дослідження, за якого може бути потік біженців з України через холодну зиму, до 5 мільйонів людей. Чи готується Євросоюз до такого?
– Я дійсно сподіваюся, що катастрофічного сценарію не буде, але немає жодних сумнівів, що у нас буде важка зима.
Я буду тут, у Києві, тож відчую це особисто.
Але Євросоюз довів свою здатність адаптуватися. Ми показали, що готові підтримати мільйони біженців, які перетнули кордон через війну – у 2022 році ми для цього вперше в історії задіяли директиву про тимчасовий захист, щоб дозволити людям працювати і мати гідне життя, чекаючи на можливість повернутися в Україну.
Тож – так, ми розглядаємо різні сценарії, і я вважаю, що ми будемо готові.
"Це – така вишукана справедливість"
– Звичайно, найважливіше питання для нас – це не енергетика, а війна. Тут основну допомогу Україні надає не Євросоюз, а окремі держави. Якою є роль саме Євросоюзу у підтримці ЗСУ?
– Якраз тут ситуація – дуже позитивна. І цей успіх ЄС є навіть дещо несподіваним.
Треба особливо подякувати високому представнику Жозепу Боррелю, який дуже швидко після повномасштабного вторгнення запустив Європейський фонд миру – механізм, який заохочував держави ЄС постачати зброю і відшкодовував частину витрат.
– Але Угорщина його потім заблокувала.
– Поза тим, ми встигли виплатити понад 6 мільярдів євро за зброю, яка надійшла до ЗСУ. 6 мільярдів – це не мало! А загалом на постачання зброї від ЄС та країн-членів пішло близько 45 мільярдів євро.
Є також нова схема, яка зараз починає працювати, і про неї, наскільки я знаю, медіа в Україні не писали.
Ми в ЄС вже пів року тому ухвалили закон, який дозволяє використовувати відсотки, що "капають" на заморожені російські активи, і ми вже виплатили перші 1,4 мільярда місяць тому, в серпні. Тоді кілька країн-членів отримали фінансування нових постачань озброєнь, оскільки це не потребувало одностайного схвалення. Ці кошти вже виділені з бюджету ЄС, їх отримали кілька країн-членів.
Але набагато важливіше те, що 400 мільйонів з цієї суми пішли до українських підприємства оборонної промисловості.
Цю схему придумала Данія, і вона стала першою країною, яка уклала контракт і оплатила виробництво гаубиць "Богдана" для ЗСУ.
Отже, Данія бере 400 мільйонів від заморожених російських активів, отримані від ЄС (погодьтеся, це значні кошти), додає власні кошти, і розміщує велике замовлення на українському воєнному заводі.
– Це за рахунок цих відсотків від російських заморожених активів?
– Так, і це – така вишукана справедливість, правда ж? За кошти російських заморожених активів українські заводи виготовляють гаубиці.
І ми плануємо, що з наступного траншу доходів від російських активів ще більша сума піде безпосередньо на українську оборонну промисловість. Тому що ви виробляєте продукцію тієї ж якості за менші гроші, робите це швидше, транспортні та логістичні витрати у вас менші, і на додаток – виробники платять податки в Україні та допомагають підтримувати українську економіку.
Це те, чим я особливо пишаюся, бо я була одним з найпалкіших захисників цієї ідеї. Тому я дуже рада, що тепер ця система реально запрацювала.
"Розуміння прийшло до ЄС тільки з повномасштабною війною"
– Урсула фон дер Ляєн офіційно оголосила склад Єврокомісії, де з’явився комісар з питань оборонної промисловості. Що це за посада?
– Це дуже добре, що буде такий комісар.
Звісно, Єврокомісія не отримує повноважень в оборонних питаннях. Це і далі є в руках країн-членів ЄС і залежить від домовленостей між ними. Але комісар може відігравати вирішальну роль у стимулюванні європейської оборонної промисловості.
Не секрет, що є труднощі із запуском європейської промисловості для виробництва достатньої кількості боєприпасів, артилерії тощо...
– ЄС обіцяв виготовити мільйон снарядів – і його немає.
– Зокрема, це!
Тож роль комісара буде вирішальною у побудові системи.
– Інша новина: у новій Єврокомісії, на відміну від попереднього її складу, буде комісар з питань розширення. Перед цим назва посади звучала як комісар з переговорів про розширення. Тобто Єврокомісія розраховує, що переговори дійдуть завершення?
– Сергію, ви є справжнім знавцем брюссельського жаргону – нюанс, який ви вловили, є дійсно важливим.
Колись так само йшлося про гендиректорат та комісара з питань розширення. Потім, коли розширення ЄС зняли з політичних планів – з’явився комісар з переговорів про розширення. А тепер ми повертаємося до розширення ЄС.
Це відображає появу політичного консенсусу про те, що розширення ЄС неминуче! Воно наближається.
На жаль, це розуміння прийшло тільки після повномасштабне вторгнення і всього, що відбулося далі.
Отже, з’являється повноцінний комісар з питань розширення. А гендиректорат, який досі об’єднував Балкани, Туреччину, "Східне партнерство" та Північ Африки, буде розділений. Південні сусіди ЄС тепер будуть окремо, під керівництвом нового комісара з питань Середземномор'я.
– Чого ми чекаємо у процесі вступу України до ЄС, якими будуть наступні кроки?
– Зараз ми проходимо так званий скринінг – тобто порівняння стану українського законодавства, інституцій і практики у конкретній сфері з тим, що передбачене правом ЄС.
Зараз відбувається скринінг розділів 23 та 24, які стосуються фундаментальних прав, верховенства права, боротьби з корупцією і подібних складних для кандидатів питань.
Скринінг триватиме всю осінь, поки ми не пройдемо усі глави, тоді ми отримаємо реалістичне бачення щодо того, якими є прогалини між українською системою законодавства, інституціями – та тією системою, що є в ЄС.
Я сподіваюся, що на початку наступного головування, а це буде головування Польщі, ми перейдемо до відкриття і додаткових кластерів.
– Український уряд каже, що ми хочемо відкрити всі кластери. Це реально?
– Скринінг покаже, що реально зробити, а що ні.
Але я постійно повторюю – і тут у Києві, і у Брюсселі, і в інших столицях: я переконана, що Україна однозначно готова до переговорів.
– А чи можна взагалі стати членом Євросоюзу, поки війна не завершилася?
– По-перше, я хочу відзначити, що проведення реформ в Україні під час гарячої війни – це те, що вражає. Тому я заохочую наших українських колег продовжували цей процес.
Але попри те, що для вашого питання є всі підстави, воно є занадто теоретичним. Є багато технічної, законодавчої, інституційної роботи, яку потрібно виконати – і тоді ми зможемо обговорити це, в одному з наших наступних інтерв'ю. Вже за рік я знатиму більше.
– Давайте визначимо KPI: які ваші плани на наступний рік?
– Надати всю можливу підтримку переговорному процесу, переговорам про вступ. Для цього ми зараз запускаємо велику програму допомоги з питань європейської інтеграції Офісу віцепрем'єра, Верховній Раді та галузевим міністерствам.
Я думаю, що це найбільша програма, яку ЄС коли-небудь готував для такої всебічної підтримки, і сподіваюся на її успіх.
А моя мета… Я дуже сподіваюся, що нам вдасться відкрити принаймні половину кластерів.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Посол ЄС: "Ця зима не буде приємною, особливо у Києві, Харкові та Одесі. Але ми готуємо допомогу"
