Лінгвістичний аналіз інаугураційної промови Дональда Трампа

В англійській мові, з її логічністю і структурністю, кожне слово - це цеглинка потужної психологічної конструкції. Саме таким було президентське звернення Трампа, де 10% тексту - це свого роду лінгвістична вибухівка.

Такої кількості «піднесеної лексики» (elevated vocabulary) від сучасної людини можна почути рідко, якщо не ніколи. З загального обсягу промови в 4000 слів самих героїчних епітетів-120, 95 слів-це міфотворча лексика, під визначення метафор величі підпадає аж 80 слів, і 110 слів-це емоційно забарвлені конструкції. Загалом Трамп в своїй промові використав 405 піднесених слів, що складає 10-11% всього тексту промови.

В такій кількості піднесені слова використовуються лише в Біблії, з масштабними метафорами світла та темряви і в надзвичайно емоційних промовах Адольфа Гітлера. Для порівняння: промови Черчиля містять 8-9% піднесеної лексики, Мартіна Лютера Кінга-7-8%. Промова нового президента США не просто перегукується, а відкрито копіює риторику промов Рузвельта, Мартіна Лютера Кінга, Черчиля, та пізніх промов Рейгана. Тут і месіанська риторика порятунку Америки, і героїзація боротьби, і міфологізація американської демократії, і метафори про сонце: "...sunlight is pouring over the entire world, and America has the chance to seize this opportunity like never before."

Цікаво поглянути і на пул найпопулярніших в промові слів. Слова "We will" зустрічаються приблизно 20 разів,"Our" - понад 25 разів,"Power" (включаючи похідні) - 9 разів,"Nation" - 10 разів,"Thank you" - 13 разів,"Restore" - 5 разів. Це не просто слова, а потужні емоційні якорі, здатні миттєво активізувати колективне несвідоме. Також Трамп часто вживає імперіалістичне «we» для створення колективної єдності, використовує риторичні повтори («Thank you, Thank you»), гіперболізує та апелює до історичної величі США.

Таким чином, використовуючи усі ці засоби, він навмисно створює образ героя-рятівника, емоційно маніпулює страхами і очікуваннями людей, малює спільні наративи для консолідації зі слухачами.

Метафори світла, які нагадують біблійні тексти, риторичні прийоми Черчилля та Гітлера, месіанський наратив порятунку - все це зшито в унікальну комунікативну тканину.

Найцікавіше? Слухачі навіть не помічають, як їхня свідомість м'яко перебудовується. Мова стає не просто засобом комунікації, а інструментом глибинного впливу.

Ludmilla Kapatoura