АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2025.
Top.Mail.Ru


 Верхівка айсберга. Скільки абортів зробили українки за час великої війни та про що свідчить ця статистика


Сьогодні, 15:00 |

Чому аборти – це не тільки про "небажання народжувати", як на перебіг вагітностей вплинула повномасштабна війна та які тенденції ілюструє офіційна статистика – "УП. Життя" розпитала гінекологиню Вікторію Бугро.

У 2021 році в Україні зафіксували понад 55 тисяч абортів, а вже наступного року кількість впала до понад 44 тисяч, повідомили "УП. Життя" в Центрі громадського здоровʼя МОЗ.

Радіти зменшенню показників рано: від початку повномасштабної війни українські медики не можуть вести лік усіх переривань вагітності через окупацію, міграцію пацієнток та активні бойові дії.

Водночас на тлі загострення демографічної кризи важливо розуміти, як змінюється зареєстрована кількість абортів, навіть якщо офіційні показники не враховують левову частку випадків.

Чому аборти – це не тільки про "небажання народжувати", як на перебіг вагітностей вплинула повномасштабна війна та які тенденції ілюструє офіційна статистика – "УП. Життя" розпитала гінекологиню Вікторію Бугро.

Не лише бажання жінки: чим насправді є аборт

Як пояснює гінекологиня Вікторія Бугро, в суспільстві поширене надто спрощене уявлення про аборт. На практиці значна частина випадків має набагато складніший бекграунд.

Багато хто вважає абортом навмисне переривання вагітності, здебільшого зроблене за бажанням жінки, але насправді це поняття також включає викидні та видалення плоду з матки внаслідок завмирання вагітності.

Ще одна категорія абортів – за медичними показаннями: якщо є важкі вади розвитку плоду, які призведуть до загибелі чи інвалідності дитини, або загроза життю матері.

З досвіду лікарки, такі випадки становлять 10-15% від усіх переривань вагітності. Якщо говорити про пізні аборти (після 13-14 тижня), то більшість із них – саме медичні.

Наприклад, показаннями для аборту можуть бути:

  • важкі серцево-судинні захворювання у вагітної;
  • злоякісні пухлини;
  • ниркова чи печінкова недостатність;
  • декомпенсовані ендокринні розлади;
  • ускладнення самої вагітності, як-от тяжка прееклампсія або інфекції, що можуть мати фатальні наслідки.
"Чому спрощене уявлення про аборти є хибним? Бо воно стигматизує жінку, зводячи складний вибір до "просто не захотіла". У дійсності – це часто рішення, ухвалене після тяжких обстежень, консультацій і внутрішньої боротьби. Для багатьох жінок це не легкий крок, а психологічно травматичний досвід, пов’язаний із відчуттям втрати, провини, страху", 

– пояснює гінекологиня.

Частина абортів дійсно проводиться за бажанням жінки (до 12 тижнів), але причини такого рішення можуть бути найрізноманітніші: від матеріальної скрути до психологічної травми внаслідок сексуального насильства.

"Вагітність в сучасних реаліях містить багато викликів і може бути небажаною з багатьох причин. Ми маємо враховувати соціально-психологічні фактори, наприклад, вагітність у дуже юному віці або вагітність унаслідок сексуального насильства"

 коментує лікарка.

Серед інших причин – відчуття ізоляції та відсутність підтримки з боку партнера, сім’ї, матеріальні обставини, багатодітність.

Не можна ігнорувати й психічні розлади, при яких жінка об’єктивно не здатна доглядати дитину.

Скільки абортів зробили українки: офіційна статистика


 

2021 рік

У 2021 році в Україні було зареєстровано 55 156 абортів.

Найбільшу частку фіксували серед жінок віком 20-34 роки (37 045), проте десятки й сотні випадків реєстрували серед підлітків: до 14 років – 57, у 15-17 років – 594, у 18-19 років – 1807.

14 436 абортів було проведено внаслідок завмирання вагітностей: 13 294 – до 12 тижня, від 12 до 22 тижня – 1142.

Серед дівчат віком до 14 років, які зробили аборт, 8 мали завмерлу вагітність. Серед підлітків 15-17 років було 112 таких випадків, серед жінок 18-19 років – 392, а серед жінок від 20 до 34 – 9490.

Серед усіх абортів 10 461 були спонтанними, причому переважна більшість (8015) сталися до 12 тижнів.

Загалом саме цей період залишається найбільш критичним: жінкам перервали вагітність на ранніх термінах у 49 548 випадках, тоді як на 20-22 тижні – лише у 1082 випадках.

17 442 аборти зробили у сільській місцевості, причому один з них – кримінальний (тобто зроблений поза межами лікарні тим, хто не має права проводити відповідні процедури).

Смертей, пов’язаних із перериванням вагітності, не зафіксовано.

2022 рік

У 2022 році кількість абортів скоротилася майже на 10 тисяч – до 44 931. Серед них 8604 були спонтанними.

Найбільше абортів фіксували у віковій групі 20-34 роки (29 777), однак серед підлітків також були сотні звернень: до 14 років – 35, 15-17 років – 380, 18-19 років – 1494.

Абсолютна більшість абортів відбулася до 12 тижня (40 562), а на пізніх термінах від 20 до 22 тижня – лише 788.

Серед усіх випадків понад 11 тисяч повʼязані із завмерлою вагітністю (10 339 до 12 тижнів і 919 після 12 тижня).

2023 рік

У 2023 році тенденція до зниження тривала: у ЦГЗ зареєстрували 42 683 аборти.

Серед них 8612 були спонтанними, а 12 264 сталися внаслідок завмерлої вагітності. Більшість завмерлих вагітностей зафіксовано до 12 тижнів (11 414).

Найбільша частка переривань вагітностей, як і раніше, у віковій групі 20-34 роки (27 479). Водночас 29 абортів зафіксували у дівчат віком до 14 років, 411 – 15-17 років, 1336 – 18-19 років.

У 2023-му зафіксовано аж 9 кримінальних абортів, 4 з яких – у сільській місцевості.

Також того року вперше після тривалої перерви зареєстрували 2 смертельні випадки, коли жінки зробили аборт поза медичними закладами. Одна зі смертей сталася в сільській місцевості.

2024 рік

У 2024 році статистика абортів зросла до 43 616 випадків.

Переважна більшість, як і раніше, відбулася до 12 тижнів (39 211 випадків), а від 20 до 22 тижнів – лише 759.

8424 аборти були спонтанними, а 12 953 – повʼязані із завмерлими вагітностями.

За віковими групами показники абортів були такими: до 14 років – 33 випадки, 15-17 років – 385, 18-19 років – 1383, 20-34 роки – 27 646.

Зафіксовано аж 13 кримінальних абортів, 1 з яких у селі, але водночас – 0 смертельних випадків.

Оскільки звітність за рік подається на початку наступного року, показників за 2025 рік у статистиці не наведено.

Регіональний вимір

 

За даними ЦГЗ, у 2021-2024 роках найбільшу кількість абортів провели у Дніпропетровській області, місті Києві та Одеській області.

Найменшу кількість абортів за 2021-2022 роки зафіксували у Тернопільській, Луганській, та Чернівецьких областях.

А за 2023-2024 роки найнижчі показники були в Херсонській, Донецькій та Тернопільській областях.

Які тенденції помітні за останні роки

За 2021-2024 роках кількість абортів в Україні зменшилася на 21%, із різким падінням у 2022-му.

Серед основних змін:

  • загальне зменшення кількості абортів на 21% (2021-2024), з різким падінням у 2022 році;
  • зростання частки жінок 35+ років (з 28% у 2021 до 32% у 2024) серед пацієнток, яким роблять аборти;
  • стабільна частка спонтанних абортів (19-20%) та збільшення частки медичних (з 43% до 46%);
  • більший відсоток абортів у сільській місцевості (з 32% до 35%);
  • зменшення "неуточнених" випадків, що свідчить про покращення реєстрації;
  • низький рівень абортів серед підлітків (4-5%) з тенденцією до зменшення;
  • нульова смертність після абортів.
"Я не практикую очно з весни 2022 року, але консультую онлайн і постійно спілкуюся з колегами. У практиці колег по країні кількість звернень за абортами зменшилася, але не настільки різко, як показує офіційна статистика. До 2022 року кількість була стабільною – приблизно 20 випадків на місяць. Після лютого 2022-го вона впала на 30-40%, особливо в перші місяці через евакуацію пацієнток і закриття закладів", 

– ділиться досвідом Вікторія Бугро.

Проте вже у 2023-2024 роках ситуація стабілізувалася: жінки почали повертатися, а кількість звернень знову зросла, переважно за медикаментозними абортами. Це узгоджується зі статистикою: частка медичних абортів піднялася з 43% у 2021 році до 46% у 2024-му.

Також зросла кількість викиднів.

"Колеги відзначають приріст на 15-20%. Крім того, серед пацієнток стало більше жінок старше 35 років, що теж відповідає офіційним даним", 

– додає лікарка.

Контрацепція залишалася доступною попри війну, хоча й з труднощами. Частина лікарень була зруйнована, лікарі мобілізовані, території окуповані. Водночас медикаментозний аборт лишався відносно доступним, що пояснює його стабільну частку у структурі.

Свою роль відіграла і пандемія COVID-19, яка ще до війни зменшувала кількість вагітностей і абортів: у 2020-2021 роках падіння сягало 15% щороку.

Як війна впливає на кількість викиднів

Хронічна тривога знижує сексуальну активність, підвищує ризик викиднів і відкладання вагітностей.

"Війна є потужним стресовим фактором. Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу, що порушує гормональний баланс, викликає спазми судин плаценти й знижує імунітет. Це збільшує ризик викидня на 20-50%. Постійна тривожність також підвищує ризик передчасних пологів, розвитку гіпертензії вагітних і плацентарної недостатності.

Втрата житла, вимушене проживання в укриттях погіршують харчування і санітарні умови, [обмежують] доступ до пренатальної допомоги. Це теж підвищує ризики. У мирний час частота викиднів становить 10-15%, тоді як під час війни може зростати до 25-30%, за даними досліджень із конфліктних зон", – каже гінекологиня.

"Сліпа зона" офіційної статистики

На думку гінекологині, загальна статистика демонструє стійкість системи навіть у надзвичайно складних умовах, але водночас вказує на приховані проблеми та значну "тіньову" частину, яку цифри не охоплюють.

Наприклад, сотні тисяч жінок репродуктивного віку виїхали за кордон, і аборти, проведені там, не враховуються в українських даних.

"З початку повномасштабного вторгнення понад 6 мільйонів українців, переважно жінок і дітей, стали внутрішньо переміщеними особами або біженцями.

Переїзди часто призводять до того, що жінки звертаються до медичних закладів у нових регіонах, де дані не завжди синхронізуються з центральною базою, особливо якщо це приватні клініки чи тимчасові пункти допомоги.

Небажання фіксувати випадок – окрема проблема: частина пацієнток уникає офіційної реєстрації через стигму, страх осуду чи бюрократію, особливо якщо вагітність є наслідком сексуального насильства. Жінки з окупованих територій нерідко просять анонімні консультації без внесення даних у реєстр", – каже Вікторія Бугро.

Міжнародні організації, зокрема IPPF та Human Rights Watch, підтверджують: в Україні після 2022 року зросла кількість незареєстрованих абортів через міграцію та обмежений доступ до послуг. Це може занижувати реальні цифри щонайменше на 20%.

Також за даними міжнародних організацій UNFPA та WHO, в зонах бойових дій офіційна статистика може недооцінювати реальні показники на 20-30%, оскільки жінки уникають звернень через страх або через проблеми з логістикою.

"Офіційна статистика ЦГЗ, як і будь-яка державна звітність, є корисним інструментом для моніторингу тенденцій, але в умовах війни її надійність знижується.

Дані відображають загальну кількість перерваних вагітностей. Це узгоджується з опублікованими звітами МОЗ та OpenDataBot, де у 2023 році фіксують близько 45 тисяч абортів, тобто зменшення на 4% порівняно з 2022.

Однак війна вводить системні похибки: статистика базується лише на даних з підконтрольних територій, де медичні заклади можуть звітувати. Вона не враховує випадки на окупованих територіях (наприклад, частини Донецької, Луганської, Херсонської областей), де медична система зруйнована або перебуває під контролем окупантів",

– каже Вікторія Бугро.

Крім того, не фіксуються аборти, проведені в приватних клініках без офіційної реєстрації, чи самостійні спроби, кількість яких, ймовірно, зросла через стрес і брак доступу до повноцінної медичної допомоги.

У практиці також трапляються випадки, коли жінки проводять медикаментозний аборт удома, отримавши препарати через інтернет чи від знайомих лікарів. Такі випадки практично не відображаються в офіційній звітності.

Отже, довіряти статистиці можна лише як орієнтиру для відстеження тенденцій, але не як абсолютним цифрам – це радше "верхівка айсберга", пояснює лікарка.

Загалом, на думку лікарки, кількість абортів у певні роки зменшилась не через зміну репродуктивної поведінки.

"Падіння [кількості абортів] у 2022 році на 18% швидше відображає логістичні та демографічні проблеми, ніж зміну поведінки. Якби це була лише поведінкова зміна, динаміка була б поступовою. Тут же бачимо різкий обвал, що збігається з масштабним вторгненням, масовою міграцією та руйнуванням системи охорони здоров’я.

Дослідження (PubMed, RBMO) показують: у зонах конфлікту доступ до репродуктивної медицини може зменшуватися на 50%, і це призводить до серйозної недооцінки даних.

Водночас є й поведінкові зміни: пари рідше планують дітей, жінки активніше користуються контрацепцією. Але без даних з усіх регіонів, включаючи окуповані, робити висновок про "позитивну" зміну репродуктивної поведінки зарано", 

– каже Вікторія Бугро.

Джерело

 


Газета: Слово
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.