Новий Митний кодекс пройшов перше читання: бізнес переведуть на правила ЄС

Верховна Рада 19 серпня підтримала в першому читанні проєкт нового Митного кодексу України №15450. Документ має перебудувати правила роботи митниці за моделлю Євросоюзу та змінити низку процедур для українських імпортерів і експортерів.

Про ухвалення проєкту за основу повідомляє Укрінформ. Йдеться про урядовий проєкт Митного кодексу №15450, зареєстрований у Верховній Раді наприкінці липня.

Документ є одним із ключових законопроєктів у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу за розділом 29 "Митний союз". Новий кодекс має максимально наблизити українські митні правила до Митного кодексу ЄС та пов'язаного з ним європейського законодавства.

Що змінюється для бізнесу

Проєкт передбачає повний перехід на митну термінологію ЄС та перебудову системи митних процедур. Зокрема, за європейським підходом мають працювати правила ухвалення рішень митними органами, декларування товарів, визначення та погашення митного боргу, надання гарантій і звільнення від сплати мита.

Змінюється і система авторизацій, які використовують підприємства для отримання митних спрощень. При цьому автори документа передбачили перехідний період, щоб компаніям не довелося одномоментно переоформлювати вже отримані дозволи.

Як пояснює Міністерство фінансів, чинні авторизації мають продовжити діяти після переходу на новий кодекс. Безстрокові дозволи зберігатимуть свою дію, а строкові - до завершення встановленого строку або відповідних операцій.

Так само для бізнесу планують зберегти безперервну роботу механізму "Єдиного вікна для міжнародної торгівлі". Це має дозволити компаніям перейти на нову нормативну базу без зупинки звичних митних процесів.

Реформа передбачає й подальший розвиток електронних систем митниці - для імпорту, експорту, міжнародного транзиту, попереднього інформування та централізованого митного оформлення. За задумом уряду, українські системи мають дедалі тісніше інтегруватися з цифровою митною інфраструктурою ЄС.

До другого читання кодекс змінюватимуть

Ухвалений 19 серпня документ поки є лише редакцією першого читання. Тому нові правила не починають діяти одразу, а сам проєкт ще має пройти підготовку та голосування в другому читанні.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше повідомляв, що під час підготовки проєкту комітет окремо визначив низку положень, які потрібно переглянути.

Зокрема, дискусія стосується надання митниці додаткових правоохоронних та оперативно-розшукових повноважень. Гетманцев виступав проти їх запровадження до завершення реформи Держмитслужби та підвищення довіри бізнесу до митних органів.

Комітет також підтримував необхідність доопрацювати механізм відбору голови Державної митної служби - конкурс пропонують проводити за участі міжнародних експертів. Крім того, обговорюється запровадження щорічного незалежного зовнішнього аудиту ефективності роботи митних органів.

Навіщо Україні повністю новий кодекс

Новий Митний кодекс складається із сотень статей і фактично має замінити чинну нормативну основу роботи митниці, а не лише внести до неї окремі поправки.

Його структура побудована за логікою європейського митного законодавства: основні розділи відповідають структурі Митного кодексу ЄС, окремі частини імплементують європейські регламенти, а перехідні положення визначають порядок роботи системи до вступу України до Євросоюзу.

Для компаній, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, реформа має означати поступове зближення українських і європейських процедур. Це особливо важливо для експортерів та імпортерів, які одночасно працюють з митними системами України та країн ЄС.

Водночас остаточна модель стане зрозумілою лише після другого читання, оскільки до документа можуть внести значну кількість поправок. Після остаточного ухвалення також передбачатиметься перехідний період для адаптації бізнесу та митних органів.

Курс України раніше писав, що підготовка та ухвалення нового Митного кодексу входить до переліку реформ, пов'язаних із виконанням Україною зобов'язань перед Європейським Союзом та отриманням європейського фінансування.

За матеріалами: Укрінформу, Данила Гетманцева, Міністерства фінансів України

Джерело