Ворожість, відсутність житла та роботи: у ЄС посилилися проблеми з українськими біженцями через те, що війні не видно кінця

Багато країн виявилися не готовими до такого тривалого розміщення українців.

Цілих 3 мільйони українських біженців вже повернулися до рідної країни, і серед причин повернення було те, що життя біженця виявилося тяжким. Про це пише Вашингтон Пост.

Станом на середину жовтня статус тимчасового захисту має 4,5 млн українців. Це у 2,5 рази більше, ніж під час кризи біженців у 2015-2016 роках.

Статус тимчасового захисту, який надається українським біженцям, не став «золотим квитком» для людей: їм доводиться переїжджати з місця на місце і шукати роботу. Матері з маленькими дітьми кажуть, що біженцям, які здебільшого складаються з жінок і дітей, особливо важко знайти час, щоб пройти співбесіду або записатися на мовні уроки.

Одна українська біженка зазначила, що її родина стикається з зростаючою ворожістю у Чехії, а українських дітей часто виганяють із дитячих майданчиків чеські діти, оскільки ті розмовляють українською мовою. Раніше ми писали, що у Чехії сутенери втягують у проституцію жінок з України, які втекли від війни разом з дітьми та опинилися без грошей

Працевлаштуватися можуть не всі

Нинішня хвиля біженців виявилася дещо «удачливою» щодо працевлаштування, оскільки саме в цей період країни ЄС зіткнулися з нестачею робочої сили. Однак працевлаштування головним чином заважає мовний бар'єр.

Згідно з останніми опитуваннями Kantar Public, близько третини українських біженців у віці 16 років і старших, які втекли до ЄС, були працевлаштовані. При цьому як причини, з яких люди не могли знайти роботу, відсутність догляду за дітьми та мовні обмеження згадувалися набагато частіше, ніж відсутність можливостей працевлаштування. Найбільше українських біженців працевлаштовано у Польщі – близько половини, найменше – у Франції (близько 15%), і головним визначальним моментом став саме мовний бар'єр.

При цьому біженці зазначають, що навіть звичайного знання мови може бути недостатньо: наприклад, роботодавці не вважали рівень знання мови однією з біженок достатнім для роботи в IT, через що вона не могла працевлаштуватися протягом кількох місяців.

Низькокваліфікована робота для освічених людей

Урядові дані та опитування показують, що серед тих, хто працює в ЄС, багато хто або має нестандартну зайнятість, або надто кваліфіковані для того, чим займаються. Українські біженці у Польщі, наприклад, здебільшого працюють у секторах із нижчою заробітною платою: логістиці, виробництві, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі, хоча багато з них мають вищу кваліфікацію.

А, наприклад, багато хто з тих, хто знайшов роботу в Німеччині, не заповнює нестачу робочої сили в економіці в цілому, а допомагає Німеччині реагувати на приплив біженців на посади, які часто не вимагають або вимагають невеликого знання німецької мови.

Із житлом теж дуже складно

Багато українських біженців досі живуть у тимчасових квартирах: у центрах для біженців, у готелях, у сім'ях, що приймають. У недавньому опитуванні УВКБ ООН лише чверть респондентів заявили, що орендують власне житло.

Зараз термін дії деяких із цих тимчасових домовленостей спливає. Організації з надання допомоги кажуть, що вони спостерігають зниження інтересу з боку приватних осіб, які бажають прийняти у себе біженців, адже одна справа, коли люди пропонували вільну кімнату на кілька місяців, та зовсім інша справа, коли війні не видно кінця.

Тим часом навіть деякі країни та муніципалітети відмовляються від надання біженцям житла. Так, у Латвії заявили, що в країни закінчилися гроші для розміщення людей, а в Польщі почали закривати та скорочувати центри для біженців.

Але найскладніша ситуація в Празі, де і без того був один із найгарячіших ринків житла у світі. Після прибуття до Чехії 450 тис. українців населення Праги збільшилося на 7%, ринок оренди став вкрай напруженим, а державного житла не вистачило на всіх.

До того ж, багато українців живуть у дуже стиснутих умовах, їм не вистачає приватності, власної кімнати, немає навіть особистого ключа від приміщення, щоб мати банальну можливість замкнути двері.

Доступ до освіти обмежений

До середини жовтня понад 671 тисячу українських дітей було інтегровано до шкільних систем ЄС, проте не зараховано ще сотні тисяч дітей через те, що їм банально не вистачає місць.

А деякі біженці не наважувалися реєструвати своїх дітей у школах, оскільки знали, що їхня ситуація з житлом має тимчасовий характер, і не знали, куди їх переселять наступного разу. Ситуація ускладнюється тим, що дітям старшого віку складніше вивчати місцеву мову та вступити до нової школи.

Також ми писали про те, що українських біженців у Брюсселі просять залишити центри тимчасового житла, І розповідали, що у Польщі вирішили згорнути систему пільг для українців через махінації.