Одеса — місто науки. Доводить академік Віктор Кузьмін
6-08-2024, 13:00 |
Спочатку нагадаємо новину, яку наша газета повідомила у номері за 2 травня. В інформації йшлося про те, що відбулася сесія загальних зборів Національної академії наук України, під час якої обирали нових дійсних членів (академіків) НАН України та членів-кореспондентів.
За напрямом «Хімія» академіком став директор Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України Віктор Євгенович Кузьмін. Безумовно, ця новина несе в собі колосальний позитивний і життєстверджуючий заряд.
По-перше, Одеса вкотре підтвердила звання одного із головних наукових центрів країни. За всієї поваги до курортно-розважальної сфери, що стає візитівкою нашого міста, обрання Віктора Кузьміна академіком НАН України продемонструвало високий інтелектуальний і науковий потенціал одеситів.
По-друге, визнання дослідницьких досягнень директора Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України — це зайвий привід, проїжджаючи Люстдорфською дорогою, звернути увагу на солідну будівлю вищеназваного наукового центру. Перший в Одесі академічний інститут, створений у 1977 році на базі лабораторій Інституту загальної та неорганічної хімії і дослідного заводу, який очолив видатний вчений, знаменитий одесит Олексій Всеволодович Богатський, не просто зберігся, а тут, як і раніше, вирує дослідницька думка. І якщо в інформаційний простір дуже рідко прориваються новини науки зі стін інституту, то претензії, в даному випадку, не до одеських вчених. Вони працюють, продовжуючи формувати імідж міста як наукового осередку.
І по-третє. Одеський Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського працює і під час війни. До речі, на відміну від багатьох інших науково-дослідних центрів країни. І це при тому, що фінансування науки, яке до війни і так було не дуже, з початком повномасштабних військових дій передбачувано скоротилося. Вирішене питання з безпекою співробітників — повноцінне бомбосховище дозволяє спокійно ходити на роботу.
У кабінеті директора, академіка НАН України Віктора Кузьміна (на керівній посаді він з 2021 року, а працює тут майже з року заснування інституту) скромна, як для керівника академічного інституту, обстановка. Нічого зайвого. Відразу привертає увагу великий портрет Олексія Богатського. Пам’ять про великого вченого в інституті шанують. Цікаво, що коли у 1980 році молодий вчений Віктор Кузьмін захищав кандидатську дисертацію, його головним науковим керівником був сам Олексій Богатський, а безпосереднім — академік Герберт Камалов, якого Віктор Євгенович називає своїм учителем.
Зізнаюся, перед інтерв’ю з новообраним академіком відчував невелике хвилювання. Адже не щодня доводиться спілкуватися із вченим такого масштабу. А тут ще пам’ять виявила страшні порожнечі у знаннях зі шкільної програми з хімії.
Але Віктор Кузьмін виявився чудовим співрозмовником, який одразу схилив до себе щирістю відповідей і доступністю їх для розуміння.
Наприклад, тільки наприкінці розмови раптом з’ясувалося, що син академіка, айтішник за фахом, давно на фронті: воює у складі аеророзвідки бригади морської піхоти під Херсоном. Погодьтеся, промовистий факт для сьогодення.
Серед співробітників також є ті, хто зараз на передній лінії фронту. Взагалі війна завдала серйозного удару по кадровому потенціалу Фізико-хімічного інституту. У кращі часи тут працювало близько 450 співробітників. Наразі залишилося 140. Частина з них із початком повномасштабного вторгнення виїхала із країни. Серед тих, хто зараз за кордоном, є молоді та перспективні вчені, на яких до війни робилася ставка як на майбутнє одеської науки. Чи повернуться вони додому після перемоги — ніхто не знає.
Для інтерв’ю з Віктором Кузьміним я підготував, по суті, два питання. Перше: як взагалі стають академіками? Друге ще більш дилетантське. А саме: яка наука зараз потрібна суспільству — прикладна чи фундаментальна?
— Я все життя займаюся теоретичною хімією, — Віктор Кузьмін почав відповідати на перше запитання. — Після закінчення Одеського університету працював на кафедрі органічної хімії, займався органічним синтезом. Захоплювався квантовою хімією, будувати математичні моделі — це моє. І ось уже понад тридцять років моїм головним науковим напрямом є хемоінформатика — симбіоз хімії та інформаційних технологій.
Через рік, коли молодий вчений захистив кандидатську дисертацію, йому довірили керувати лабораторією теоретичної хімії. «Мої можливості Богатський знав краще за мене, — зауважив Віктор Євгенович. — Більше того, у роботі мені дали карт-бланш, а це дуже мотивує». Згодом лабораторія трансформувалася у відділ медичної хімії та хемоінформатики, в якому працюють хіміки-синтетики, які синтезують нові речовини, а фахівці з хемоінформатики займаються прогнозуванням їх властивостей. Цікаво, що свого часу Віктор Кузьмін читав курс лекцій в університеті та політехнічному інституті «Конструювання ліків».
З підготовкою докторської, зізнається вчений, серйозно затяг. Захистився лише у 2004 році. Встигнувши до цього підготувати 8 кандидатів наук. І кандидатську, і докторську Віктор Євгенович захищав з органічної хімії.
Доленосним стало знайомство з університетом американського міста Джексон (столиця штату Міссісіпі). Кузьміна, який тоді був заступником директора Фізико-хімічного інституту, запросили туди працювати. Кинути Одесу майбутній академік не хотів. Але із задоволенням став із американським університетом співпрацювати. Після публікацій праць в іноземних наукових джерелах міжнародний рейтинг українського вченого Віктора Кузьміна суттєво зріс.
Будучи професором, балотувався у члени-кореспонденти Національної академії наук України. І був обраний ... з четвертого разу. Загалом непросто отримувати найвищі визнання у світі науки. Натомість академіком НАН України Віктор Кузьмін став із першої спроби. Багато факторів виявились визначальними. І наукові успіхи Фізико-хімічного інституту. І високий індекс Хірша, який фіксує частоту цитованості праць вченого. І робота в експертній раді департаменту атестації кадрів МОН України. І успішні доповіді на засіданнях Академії наук в присутності президента Бориса Патона.
— У підсумку з десяти академіків дев’ятеро проголосували за мою кандидатуру,
— каже Віктор Кузьмін.
Що ж до призначення науки в сучасному світі, то академік переконаний: має бути і прикладна, і фундаментальна.
— Фундаментальна наука створює нові знання, а прикладна реалізує ці знання у конкретні речі: препарати, пристрої,
— каже академік Віктор Кузьмін.
Свого часу саме завдяки ініціативі Олексія Богатського інститут увійшов до Всесоюзної програми «Макроциклічні комплексони та їх аналоги». Для тих, хто забув хімію, нагадаємо. Комплексони — це органічні речовини, що утворюють комплексні сполуки з іонами металів. Сфера застосування — величезна. Наприклад, комплексони використовуються для пом’якшення води. Так ось, за вищезгаданою програмою Одеський фізико-хімічний інститут був провідним у країні.
Звання лідера збережено і до сьогодні. Наразі інститут є провідним в Україні за напрямом «медична хімія», зокрема, хімія лікарських препаратів. Цікаво, що медичною хімією активно займався другий директор Фізико-хімічного інституту імені О.В. Богатського академік Сергій Андронаті, якого, на жаль, вже немає з нами.
Щоб було зрозуміло, про яке лідерство йдеться, нагадаємо, що перший вітчизняний транквілізатор Феназепам створений у стінах одеського інституту. Потім з’явився Гідазепам. Нині ж клінічні випробування проходить інноваційний препарат Пропоксозепам. Це аналгетик, який не тільки знімає гострий біль, але й позбавляє хронічного.
І тут треба сказати про чудове партнерське та дуже продуктивне співробітництво, що склалося у Фізико-хімічного інституту імені О.В. Богатського з компанією «ІнтерХім», яка була створена трохи більше тридцяти років тому на базі дослідно-експериментального виробництва інституту. До асортиментного портфеля цього підприємства входять вісім фармацевтичних субстанцій: Аміксин, Гідазепам, Клоназепам, Клофелін, Левана, Прозерин, Транквілар і Феназепам.
— Втім, інакше й бути не могло, адже керівник «ІнтерХіму» Анатолій Редер був останнім аспірантом Олексія Богатського, це дуже талановитий хімік та організатор виробництва, — говорить Віктор Кузьмін. — У керівництві компанії «ІнтерХім» — також вихідці з нашого інституту, заступники директора та мої учні, Ігор Стельмах та Дмитро Позигун.
Взаємини між Фізико-хімічним інститутом та компанією «ІнтерХім» Віктор Кузьмін охарактеризував як «сімейні». У тому сенсі, що партнери йдуть життям разом і в одному напрямку, всіляко допомагаючи один одному. Як результат — Фізико-хімічний інститут імені А. В. Богатського успішно пережив нелегкі часи, працює навіть під час війни, адаптувавши тематику низки наукових досліджень до військових запитів. А компанія «ІнтерХім» за тридцять років перетворилася на одне з найбільших фармацевтичних виробництв в Україні, де власні наукові розробки втілюються у готові лікарські засоби.
На жаль, багато з нашої розмови з академіком Віктором Кузьміним не потрапило до цієї публікації. Про це треба розповідати окремо. Про те, наприклад, що свій родовід вчений знає з ... XIV століття. Предки Віктора Євгеновича по маминій лінії брали участь у Грюнвальдській битві. А троюрідними братами академіка є Лех та Ярослав Качинські.
Віктор Євгенович народився у Полтаві 1951 року, але у 1958-му родина переїхала до Одеси. Навчався у 26-й школі, що на Старопортофранківській вулиці, в одному класі з братом почесного громадянина Одеси Михайла Пойзнера. Отже, Віктор Кузьмін — справжній одесит.
Серед близьких родичів академіка було багато тих, хто присвятив своє життя медицині (до речі, його дід — одесит). Але Віктор Євгенович Кузьмін не пішов їх стопами. Він вибрав хімію.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Одеса — місто науки. Доводить академік Віктор Кузьмін
