У 2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи Нової Української Школи (НУШ). Після 9-го класу учні вступатимуть в академічний ліцей, обираючи профіль і предмети, та поглиблено готуватимуться до здобуття фаху. Інший шлях — заклад професійної освіти або коледж.
Кожна область формує проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначає та відокремлює ліцеї (10—12-і класи) від початкових шкіл (1—4-і класи) і гімназій (5—9-і класи).
Реформа профільної середньої освіти невідворотня, наразі ще обговорюються в освітянських колах нюанси. Зокрема, йшлося про це на традиційній серпневій конференції директорів закладів освіти міста Одеси, і, логічно, з початком навчального року працюють над втіленням засад реформи безпосередньо в закладах освіти.
Ми поспілкувались на цю важливу тему с директорами двох одеських закладів: директоркою ліцею № 65 Наталією Завойко і директором економічного ліцею Олександром Слєсаренко.
— За підсумками серпневої конференції директорів закладів освіти м. Одеси в нашому ліцеї були обговорені нагальні питання щодо визначення профільності закладу.
І семестр — це час, який ми використовуємо для аналізу попиту учнів та батьків з вибору профільних предметів, аналізу професійного рівня педагогічних працівників, забезпечення умов навчання,
— розповіла Наталія Олександрівна.
Наталія Завойко, директорка ліцею № 65
Є Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р. № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти», який буде застосований з 1 вересня 2027 р. В цьому документі визначені пріоритетні напрямки роботи навчальних закладів щодо організації профільної освіти. Але, як зазначила директорка ліцею №65, «зараз треба робити те, що можна і треба робити». Наприклад, вивчати досвід інших. Саме для цього велика група директорів, включаючи і наших співрозмовників, їздила до київського ліцею №240, у якому є вагомі здобутки в роботі по допрофільній орієнтації учнів і організації профільної освіти.
— А коли повернулись, почали планувати свою роботу на цей навчальний рік, — продовжує Наталія Олександрівна. — Освітня траєкторія для кожного учня — як її створити, якщо учнів у школі 1200? Можливо! Провели анкетування серед учнів, спитали, який саме предмет, вони хотіли б вивчати для того, щоб поглибити свої знання, і таким чином сформували чотири основні групи: математика, українська мова, англійська мова, інформатика. Тепер ми знаємо, кому і по якому предмету треба допомогти удосконалити свої знання і навички, і даємо таку можливість протягом додаткового учбового часу. Така система запроваджена з 5-го по 11-й класи. І це не репетиторство. Наприкінці першого семестру підіб’ємо підсумки.
Як розповіла директорка ліцею, особливу увагу приділять учням 7-го класу, адже це НУШ, і через три роки вони підуть у нову українську школу вже профільного напрямку. Тому важливо, які предмети вибирають і яку саме професію планують вибрати собі. До цієї роботи будуть залучені і учні, і психолог, і навіть батьки. Участь останніх важлива з тієї причини, що часто є розбіжності в уподобаннях дітей і батьків щодо майбутньої професії, тому вчасно обговорити їх не завадить.
Цікаво, що у ліцеї вирішили не обмежуватися «Днями відкритих дверей» у вищих навчальних закладах раз на рік, а запропонувати вишам спільні практичні заняття, лабораторні роботи, залучання школярів до студентських конкурсів. Обізнаність як учнів, так і батьків про нові спеціальності, умови, врешті-решт, зарплату — це дуже важливо, вважає Наталія Завойко.
Олександр Слєсаренко також їздив до київського ліцею у складі групи одеських педагогів, і, як зазначив під час нашої розмови, «багато чого з побаченого в Одеському економічному ліцеї 15 років тому запроваджено і працює». Цей заклад приймає на навчання у 10—11-і класи, і тільки два роки, як тут приймають у 7—8-і класи. Індивідуальні заняття практикують — додатковий час для цього виділено. Щодо профілів освіти, їх в економічному ліцеї п’ять: математичний, економічний, біологічний, правовий, іноземної філології.
Здобутками профільної освіти Одеський економічний ліцей в змозі ділитися з колегами — є про що розповісти тим, хто тільки підступається до цієї роботи. Це і спосіб вивчення здібностей учнів — спостереження, анкетування, співбесіди, і відомий захід — економічна гра спільно з Одеським національним економічним університетом, довготривалі стосунки з вищими навчальними закладами, а особливо щорічна практика ліцеїстів на їх базі.
За словами Олександра Володимировича, дуже важливо щороку проводити аналіз, яку професію обрали школярі, і які саме спеціалісти потрібні державі.
Готуючись до розмови з педагогами, поцікавились опублікованими коментарями відносно майбутньої профільної середньої освіти: якою вона буде?
Трирічною — в усіх розвинених країнах, загалом, та в усіх європейських, зокрема, освіта 12- або 13-річна; відокремленою — учні повинні мати справжній вибір, куди вступати після 9-го класу — у ліцей з одним спрямуванням, в інший ліцей, піти в професійну освіту чи в коледж, адже це — окремі заклади; яка даватиме вибір, що вивчати; оснащеною; із фаховими сучасними педагогами. Наразі йде обговорення проєкту реформи і бажано б радитися, вносити пропозиції, ділитися досвідом. Долучайтесь до розмови.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Профільна середня освіта. Готуємось
