О восьмій ранку 10 серпня 2020 року на постійну роботу на щойно збудованому пункті перетину кордону заступили перші зміни прикордонної та митної служб України й Румунії. Упродовж двох днів служби обох країн відпрацювали всі технічні питання взаємодії та принципи роботи, і 12 серпня зранку пішли перші рейси порому з вантажним транспортом. У той день їх було зроблено два. А за кілька місяців пором уже здійснював по 8—10 перевезень на день. Сьогодні ж на лінії цілодобово, кожні 30 хвилин, курсують два пороми.
Ідея з’єднати два береги Дунаю у місці, де жителі двох сіл можуть бачити один одного неозброєним оком, здається, увесь час лежала на поверхні… Але чомусь її ніхто не брався реалізовувати.
Водночас, аби дістатися до Румунії, тим самим жителям сіл та міст на березі Дунаю доводилося добиратися транзитом через Молдову.
«Мене завжди дивувало, чому на українській ділянці Дунаю протяж-ністю 187 км не було жодного пункту пропуску», — розповідав у 2023 році в інтерв’ю виданню «Центр транспортних стратегій» депутат Одеської обласної ради VI та VII скликань Юрій Дімчогло. Небайдужий до долі рідного краю — Буджаку, він вирішив це виправити й, об’єднавшись зі своїми земляками — виноробом Володимиром Маслєнковим і власником агробізнесу на півдні Одещини Олегом Сулаковим, розпочав знакове для регіону будівництво.
Уже до осені 2022 року за підтримки Одеської обласної військової адмі-ністрації та Міністерства інфраструктури поромний комплекс отримав статус морського терміналу. А ще — його включено в акваторію Ренійської філії ДП «Адміністрації морських портів України», завдяки чому партнери продовжили розбудову, перетворюючи об’єкт на повноцінний порт.
Сьогодні в порту і на поромному комплексі працюють 137 співробітників. Щорічно ці підприємства поповнюють державний та місцеві бюджети на десятки мільйонів гривень. Так, за 2024-й у бюджети всіх рівнів комплекс «Орлівка» сплатив 20 млн грн, а порт «Орлівка» — 23 млн грн.
Але повернімося у вже майже далекий 2020 рік. Саме у той час діяв режим пандемії. Тому пункт пропуску працював тільки для вантажного транспорту. І лише у лютому 2021-го рух поромною переправою був відкритий і для легкового транспорту та пішоходів.
Можливість швидкого перетину кордону — автобусом, власним транспортом чи навіть пішки — стала рятівною для десятків тисяч наших співгромадян у перші дні та місяці повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну. Тоді поромний комплекс «Орлівка» перетворився на головний гуманітарний хаб на півдні нашої країни, на кордоні з ЄС, а в румунській Ісакчі було створено штаб, де українці, які рятувалися від російських атак та окупації, могли відразу ж отримати статус біженця в Євросоюзі за внутрішніми документами, а в деяких випадках — навіть за копіями українських посвідчень.
Під час війни поромний комплекс значно спрощує та посилює роботу волонтерів і волонтерських організацій, як українських, так і закордонних, які вже четвертий рік невтомно перевозять гуманітарні вантажі для наших захисників та звичайних жителів України, що опинилися у важкій ситуації через воєнні дії.
У зв’язку з блокадою портів Великої Одеси у 2022 році потік вантажівок через переправу зріс удвічі порівняно з минулим періодом. У 2023-у основну частину автотранспорту, який перетинав тут кордон, складали контейнеровози із зерном, що прямували до порту Констанца. Якби цей потік ішов через Молдову, то собівартість доставки одного контейнера із зерном зросла б на 200—300 доларів. Це вже не кажучи про те, які затори створювали б вантажівки на під’їзді до кожного з кордонів.
Однозначно Україна відчувала б труднощі з транзитом через Молдову сільськогосподарської та тваринної продукції, а також вантажів подвійного призначення. А в умовах війни — це неприпустимо та згубно.
І хоч зараз нам здається, що поромна переправа була завжди і сприймаємо її існування як належне, але від ідеї, яка виникла у 2013 році, до її втілення минуло чимало часу й виконано титанічну роботу. Важко уявити, що було б, якби переправу не збудували до повномасштабного вторгнення…
Зазначимо, що перший директор поромного комплексу «Орлівка» Віталій Нікула, який також брав участь у проєктуванні, будівництві та експлуатації самого комплексу і річкового порту «Орлівка», сьогодні очолює ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт».
Зараз поромна лінія Орлівка—Iсакча працює у цілодобовому режимі 24/7. Із 08.00 до 20.00 між двома пунктами курсують два пороми в режимі нон-стоп — з відходом від кожного з берегів орієнтовно що 30—40 хвилин. Із 20.00 до 08.00 працює один пором з інтервалом орієнтовно щогодини.
Нагадаємо, що поромний комплекс «Орлівка» тричі був атакований російським агресором. Та завдяки зусиллям усього колективу швидко відновлювався й знову працював у звичному режимі. Його роль настільки значуща, що навіть години простою переправи після атак давалися взнаки на інших пунктах пропуску — відразу формувалися багатокілометрові черги.
Тож не буде перебільшенням зазначити, що стратегічне бачення ідеолога проєкту «Орлівка—Ісакча», депутата Одеської обласної ради VI та VII скликань Юрія Дімчогло, його досвід, завзятість і далекоглядність відіграють значну роль в економіці регіону та всієї України.
Діана ГЕРГІНОВА
Переправа, яка врятувала тисячі життів та економіку Поромний комплекс «Орлівка» відзначає свою п’яту річницю
