За прогнозами учених, різке зниження захворюваності на COVID-19 в Україні очікується десь із 18–20 травня, а цілковите завершення епідемії — 8–10 червня. Це за умови, що інтенсивність контактів між людьми зберігатиметься на відповідному рівні, що ми стійко й до кінця витримаємо випробування, яке самоправно коригувало всі наші плани.
А за те, що хвороба серед нас не набрала великої згубної сили, як те сталося в Європі та США, найперше дякуймо тим, хто добровільно усамітнився й добросовісно виконував і продовжує виконувати всі застережні карантинні заходи. За витримку і відповідальність ми нагороджені досить оптимістичним прогнозом: коронавірус відступає, хоча й не упускає шансів, потрапивши у сприятливе середовище, проявити свою згубну силу. Он як у Поді-льську, де хворий пішов до лікарні замість того, щоб телефоном викликати лікаря. Результат безвідповідальності й необачної поведінки — закрите на карантин місто, десятки заражених, серед яких чимало медиків, летальні випадки, величезні матеріальні збитки, страх і відчай.
Терпець уривається, і це можна зрозуміти. Та не здатися б на фініші, бо ж в останні тижні зросла кількість тих наших співгромадян, які дедалі частіше починають виходити на вулицю під час карантину, запровадженого через спалах коронавірусу, що доводять результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» упродовж 24–25 квітня. Так, 29% респондентів відзначили, що виходять з дому кілька разів на день, ще 23% — раз на день. У той же час 37% заявили, що виходять тільки раз на кілька днів, а 11% — взагалі намагаються не виходити з дому (це переважно жінки, найстарші за віком та малоімущі громадяни).
До слова, більше 70% українців планують провести травневі вихідні також удома. Як це зробили мільйони свідомих громадян, котрі після Великодня не пішли на цвинтарі, а чекатимуть поминальних днів, перенесених на 6 червня, на Троїцьку батьків-ську поминальну суботу.
Водночас, поліція відстежила не менше 13 тисяч осіб, які знехтували засторогами. Відтак невідомо, де й коли через них може рвонути і викосити людей, відтермінувавши пом’якшення карантину, а то й посиливши його.
Якщо можете — зупиняйте таких необачних, яким, можливо, захочеться на початку травня зорганізувати якісь паради, якусь пішу ходу чи автопробіг, скликати загал на мітинги, протести або ж закортить зібрати компанію й насмажити на узбережжі чи в найближчій лісосмузі шашликів.
Це неприпустимо, адже медики сьогодні виборюють у хвороби кожне людське життя, без поді-лу на вік чи інші умовності. Це дорого, епідемія обійшлася кожному з нас у вагому копійчину, як і державі в цілому. Зміліли родинні бюджети. Із державної казни вже витрачено 420 мільйонів гривень на боротьбу з коронавірусом, а з місцевих — ще 720 мільйонів. Відповідні дані опублі-ковані Рахунковою палатою. Уточнюється, що загалом на протидію епідемії коронавірусу наразі вже витрачено 1,18 мільярда гривень. І це ще далеко не край. Найбільші суми були витрачені Центром обслуговування підрозділів Національної поліції і та Центральним госпіталем МВС. Поліціянти сьогодні, як і медики, там, де найтяжче, де небезпечно, де найпроблемніше.
Якщо буде вкрай сутужно, нам неодмінно допоможуть. Скажімо, рада директорів Світового банку ухвалила рішення про виділення Україні додаткового фінансування в розмірі 135 мільйонів доларів на реформу сектора охорони здоров’я, про що 29 квітня повідомила пресслужба організації. Гроші нададуть у рамках проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».
«Це додаткове фінансування допоможе Україні в оновленні приблизно 40 відділень екстреної медичної допомоги та інсультних відділень, що забезпечить можливість лікарням проводити складні медичні процедури з використанням високотехнологічного обладнання та відповідних протоколів лікування», — повідомив виконувач обов’язків директора Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Алекс Кремер.
Щодо особистої безпеки громадян. Під натиском підприємців, що почали страйкувати, з 29 квітня дозволено працювати агропродовольчим ринкам, роботу яких контролюватиме Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Умови суворі: щодня надаватиметься дозвіл на роботу на наступний день. Якщо ринок порушить правила — наступного разу зможе відкритися тільки через тиждень. Порушенням може стати, наприклад, скупчення людей, які планують бігти скуплятися, сподіваючись, що все буде дешевим. Собі на збиток, знайте, ніхто не торгує.
Сьогодні мало хто розкошує, більшість «увімкнула» режим суворої економії, але за якусь копі-йчану вигоду, дармівщинку, далеко не кожен ладен втратити людську подобу. Це я про недавній випадок у Чорноморську, зафільмований і поширений в інтернеті. Там місцеві, переважно люди дуже поважного віку, прийшли на площу до міської ради, де благодійна організація мала роздати захисні маски. Організатори вчинили неправильно: могли просто роздати ті маски перехожим на вулицях. Але ж ні — зібрали людей, які купою накинулися на хлопчину, штурхали його і хапали за рукави, намагаючись вихопити наобіцяне дармове з його рук. Той розгубився і втік, а власником торбини з масками став дужий чолов’яга, який зі здобиччю швиденько дременув від натовпу.
Люди, не ганьбіться!
А ось бути обережним, щоб не стати легкою здобиччю для злочинців, не зайве кожному.
Телефонує знайома: побили діда. Старенький, попри умовляння рідних сидіти вдома, вирішив прогулятися до найближчого магазину й заодно зняти трохи грошей з пенсійної картки. Біля банкомата його підстерегли. Дочекавшись, коли в руках старого опинилося кілька сотень гривень, вдарили ззаду по голові, відібрали гроші, торбину з продуктами й зірвали з шиї золотий ланцюжок.
Ще розповіли телефоном такий випадок. Під двері квартири, де мешкала самотня пенсіонерка, прийшли якісь люди з «гарною новиною», що всі борги за комунальні послуги держава списує і якщо вона погоджується, то має підписати відповідного акта. Пильній жінці вистачило розуму не відкрити двері незнайомим «благодійникам», а подзвонити черговому по району (такі працівники чергують цілодобово і номери потрібних телефонів мусить знати кожен, про всяк випадок), який і спростував «новину».
Багато хто, сама чула, сподівається, що борги з «комуналки» будуть таки списані, однак цього ніхто ніде не підтвердив і навряд чи так буде. Навпаки, комунальні підприємства, які надали нам певні послуги й не отримали за це оплату, просять споживачів розрахуватися, бодай частинами. Поки ми рятуємося від зараження в самоізоляції, хтось працює, щоб ми мали воду, світло, газ…
Щодо ситуації із злочинністю на Одещині, то за час оголошеного карантину, за словами начальника обласної поліції Олега Беха, вона істотно притихла. Але, застеріг, влітку можливий сплеск… Так, помітно скоротилася кількість тяжких злочинів. Пригасла й вулична злочинність, особливо це стосується кишенькових крадіжок. Це пояснюється тим, що в період карантину на вулицях поменшало людей, менше їх і в громадському транспорті. Коли ж запрацюють базари — злодюжки кинуться туди.
Натомість значно зросло число випадків шахрайства, особливо через інтернет. Зокрема, громадяни попадаються на придбанні ліків, які нібито убезпечують від зараження коронавірусом, або купують засоби індивідуального захисту за завищеною ціною і за повною передоплатою. Видуривши гроші, шахраї, як правило, зникають.
Почастішали випадки телефонного шахрайства. Якщо раніше зловмисники дзвонили й повідомляли, що в родича виникли проблеми із законом (потрапив у ДТП, збив перехожого, затримала поліція), то тепер лякають, що близька людина перебуває у тяжкому стані через зараження коронавірусною інфекцією і для її порятунку терміново потрібні гроші.
Олег Бех наголосив також на тому, що з травня криміногенна ситуація на Одещині може погіршитися: наїдуть усілякої масті «гастролери». Люди розслабляться, повиходять з помешкань, за-працюють магазини й ринки… А це найсприятливіший час для злодійських промислів.
Ще одна важлива проблема, яка торкається практично кожної родини: як цього року навчатимуться і складатимуть іспити школярі та студенти, що чутно про випускні та вступ до вишів.
Вищі навчальні заклади, як і загальноосвітні школи, завершать навчання дистанційно у зв’язку із загальнонаціональним карантином, заявили у профі-льному міністерстві. Попри дистанційну форму, навчальний рік планується закінчити вчасно. Щодо сесій, то, ймовірно, іспити також проведуть дистанційно. Якщо епідеміологічна ситуація зміниться на краще і буде знято обмеження щодо можливості відвідання закладів вищої освіти, то, безперечно, там зможуть організувати сесію в аудиторіях.
У Міносвіти рекомендують відмовитися від проведення випускних та останніх дзвоників, бо вони є масовими заходами. Втім, імовірність їх проведення залежить від епідеміологічної ситуації в країні й термінів закінчення карантину, бо сьогодні першочергове завдання — забезпечення здоров’я випускників, їхніх батьків і вчителів.
Зміни щодо ЗНО можливі тільки в термінах його проведення. Сам процес тестування буде стандарт-ним — давати простіші завдання або ж скасовувати складання якихось предметів через карантин не будуть. Усі діти матимуть однакові умови.
Як прогнозувалося раніше, початок нового навчального року визначатиметься залежно від термінів завершення карантину. Поки що йдеться про 15 вересня (при завершенні карантину у травні) і про 2 листопада (якщо обмежувальні заходи продовжать до червня).
Навчання в університетах для студентів другого, третього, четвертого курсів може розпочатися 1 вересня.
Важливо: всі зміни щодо графіку навчального процесу буде застосовано тільки до навчального року 2020—2021.
Учні 4-х і 9-х класів не писатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА) в кінці навчального року. Тобто на профтехосвіту випускники-дев’ятикласники зможуть вступати лише зі шкільним атестатом.
Залежно від того, коли закінчиться карантин, конкретні школи зможуть самостійно визначати, чи приймати документи для зарахування першокласників онлайн, чи ж перенести термін прийому. Правила прийому першачків можуть також встановити на рівні адміністративно-територіальної одиниці (міста або села).
Внаслідок секвестру державного бюджету МОН вдалося зберегти фінансування на закупівлю нових парт, меблів та іншого обладнання, необхідного для Нової української школи.
Стосовно доплати молодим вчителям. Проєкт передбачав, що більше 73 тисяч вчителів зі стажем менше 10 років в кінці року мали отримати доплату в розмірі 21 тисячі 20 гривень. Але через карантин таке рішення, на жаль, скасували.
Є й інші фінансові труднощі.
Втім, усе ще може скоригуватися, змінитися на краще, якщо ситуація з епідемією поступово вирівнюватиметься і вийде на довгоочікувану фінішну пряму. Від нас вимагається ще трохи витримки і ще більше відповідальності, щоб не здатися, доходячи до цього фінішу, й не нажити ще більших проблем, аніж маємо.
Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
НЕ ЗДАТИСЯ Б НА ФІНІШІ