ТРИ КОНВЕРТИ ДЛЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО

ПЕРШИЙ КОНВЕРТ

Справи пішли погано. Відкрив новий начальник перший конверт. Там — записка. Написано: «Звалюй все на мене». Звалив. Люди заспокоїлися. Але справи пішли ще гірше. Відкриває другий конверт. Всередині — «Кажи, що молодий і недосвідчений». Сказав. Люди пробачили. Та справи — геть кепські. Довелося третій конверт відкривати, а там: «Терміново готуй три конверти».

Досі начальство всіх рівнів (не тільки в Україні) у своїй кар’єрі не виходило за межі старого анекдоту. Але за провального правління не поспішали розкривати третій конверт. Вірили, що терпіння людей нескінченне. І локшину на вуха можна вішати громадянам, поки у них не відваляться вуха.

Важко сказати, як обраний президент Володимир Зеленський розпорядиться довірою п’яти мільйонів своїх виборців, але в письмовому столі на Банковій три конверти для нього вже приготували. Питання в тому, коли доведеться розкривати перший конверт. Судячи з усього, скоро. Люди з оточення Зеленського ще до інавгурації заявляють, що у глави держави нема конституційних повноважень, аби виконати свої обіцянки у сфері боротьби з корупцією, припинення війни на Донбасі і підвищення добробуту громадян.

Таких повноважень не було і в Порошенка, але, користуючись підтримкою у Верховній Раді, в уряді і в правоохоронній системі, можна було якийсь час керувати країною в ручному режимі. Домагатися конкретних успіхів (таких як відродження армії, отримання безвізу, томосу для україн-ської церкви і дипломатичної підтримки Заходу). Й одночасно з цим зводити хитку конструкцію з обіцянок, які не можна виконати принципово. Як-от перемоги у війні, повернення Криму і швидкого вступу до Євросоюзу.

Але 21 квітня недобудована конструкція завалилася. А для спорудження нової у нового архітектора нема будівельних матеріалів, нема технологій і нема виконробів.

Заручитися підтримкою більшості олігархів для фундаменту нової конструкції Зеленський, ймовірно, зможе. Але тоді президентові доведеться користуватися їхніми кресленнями. Одне слово, не зводити нову, а відновлювати і зміцнювати стару систему. Починаючи з риття котловану і закладки першого каменя. При тому, що мільйони людей, які віддали свої голоси, очікують справедливості вже сьогодні. Очікують викорінення корупції з показовими процесами і посадками, вилучення награбованого за всі роки незалежності та молочних річок з масляними берегами для народних мас.

Такі очікування не могло б ви-правдати навіть Політбюро ЦК КПРС в свої кращі часи, але ж питати будуть, і питатимуть з Володимира Олександровича. Віджартуватися навряд чи вийде. Доведеться відкривати перший конверт і співати українську народну пісню про «папєрєдніка». Який вкрав і з’їв в нашій країні весь шоколад і цукерки.

ДРУГИЙ КОНВЕРТ

До цього часу в Україні підоспіють парламентські вибори. Ті, хто думає, що до Верховної Ради дев’ятого скликання Зеленському вдасться провести достатньо прихильників, щоб сформувати потужну фракцію, дуже помиляються. Фракцію «прихильників справедливості» у парламенті не вдалося сформувати навіть у жовтні 2014 року, коли жива була пам’ять Майдану. Революціонери, що потрапили в зал під куполом, про свої переконання забували буквально наступного дня після обрання. Зате добре пам’я-тали про власні інтереси.

Перспективи партії «Слуга народу», партії без чіткої політичної орієнтації і надійного «даху» наразі туманні. Треба буде шукати союзників, щоб зібрати щось на зразок Блоку Петра Порошенка. Подоба при цьому буде умовною. Якщо владу глави держави, як пропонує Зеленський, обмежити, то обмеженим буде і доступ прихильників президента до державного «корита».

А от олігархи всіх мастей в оновленій Верховній Раді свій вплив різко посилять. І зрозуміло, яким цей вплив буде. Під час виборчої кампанії на боці Зеленського грала практично вся «партія реваншу». Від вітчизняних Медведчуків, Вілкулів і Бойків до втікачів Азарових і Портнових. А прес-секретар Януковича на Фейсбуці від імені шефа навіть привітав Зеленського з перемогою.

Співачка Лоліта Мілявська, вітаючи новообраного президента, не криючись заявила, що «Mы, конечно, все рассчитываем на свой маленький кусочек пирожка». Мабуть, цей розрахунок поширюється не стільки на повернення російської естради на українську сцену, скільки на повернення «ери Януковича» в україн-ську політику. У тому числі — в український парламент.

Можна передбачити, що на бенкеті реваншу саме Верховна Рада дев’ятого скликання, а не український президент, гратиме першу скрипку. І навіть не другу, якщо зважити, що судова система, традиційний оплот реваншу, в результаті непродуманої реформи отримала повну незалежність, а суди ухвалюють рішення, ігноруючи не лише здоровий глузд, а й інтереси держави в цілому, завдаючи неприпустимого збитку Україні.

І все ж, саме главі держави в непростий період доведеться зіткнутися з хвилею невдоволення своїх численних виборців. Доведеться терміново розкривати другий конверт, хоча на людей, що почуватимуться обдуреними у своїх найкращих почуттях, навряд чи подіють посилання на молодість і недосвідченість. Тоді Зеленському доведеться забути про принципи, якщо вони у нього є, і боротися за збереження залишків влади будь-яким способом.

Конституційні повноваження президента дозволяють йому зберігати владу навіть в обставинах, коли втрачено довіру народу. Але, як показав досвід, довго так тривати не може. Якщо невдачі Зеленського торкнуться зовнішньої політики або, ще гірше, становища на фронті, наслідки будуть жахливими. Володимир Олександрович, мабуть, не встигне дістатися до письмового столу і розкрити третій конверт.

Подібний сценарій, звісно, не фатальний. Обраному главі держави зараз готові допомогти, готові підставити плече кваліфіковані й розумні українські управлінці. Але треба хотіти і вміти на це плече спертися.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.