Нині ж, під час війни, усі ми перебуваємо у стресовому стані, щоправда, ці стреси різного ступеня тяжкості. Але батькам ще складніше, оскільки вони повинні піклуватися не тільки про себе, а й про дітей. Додаються й нові умови життя, постійна тривога, адаптація, спільне проживання з рідними або чужими людьми тощо. Багато проблем звалилося на плечі батьків (частіше — мам), саме тому свою злість та роз-дратування вони починають скеровувати найчастіше на дітей, хоча й розуміють, що чинять не правильно.
Як перестати зривати своє роздратування на дітях? Що може реально допомогти швидко взяти себе в руки і не сказати, не зробити того, про що потім доведеться дуже шкодувати?
Симптоми емоційного вигорання батьків: постійна втома, небажання щось робити або виконання звичних дій «на автоматі», плаксивість, апатія, навіть байдужість до власної дитини, дратівливість і безпричинна агресія, втрата інтересу до спілкування із сім’єю, родичами, друзями, стан постійної тривоги і депресії, ночі без сну, а дні — без радості.
Що робити, якщо ви емоційно вигоріли? Найперше, визнайте проблему. Пам’ятайте, що в умовах постійного стресу — це цілком нормальна реакція організму на ненормальні події, а не те, що ви такі погані.
Перестаньте звинувачувати себе. Ідеальних людей взагалі не буває, і кожному потрібен відпочинок, бо ж у стресі кожен може надломитися.
Не соромтеся просити допомоги у психологів, розмовляйте з подругами, з рідними. Найкраще — телефоном і не зачіпаючи тяжких тем. У жодному разі не слухайте трагічних новин і не передавайте іншим побачене або почуте в інтернеті чи по телевізору. Діліться буденними новинами, планами.
Відшукайте свій власний ресурс. Запитайте у себе, що вас заряджає і допомагає відновитися. За можливості, виконуйте невеликі фізичні активності: гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся творчістю або будь-якими улюбленими справами.
Дайте собі розкіш відпочити, щоб відновити свій емоційний і фізичний ресурс.
Пам’ятайте, що діти відчувають ваш емоційний стан. Коли батьки спокійні, то й вони спокійні, й навпаки. Тому насамперед потурбуйтеся про власний емоційний стан. Діти не винні, що вам погано, бо ж їм від того ще гірше. Якщо треба — просіть у них вибачення, що нагримали чи навіть вдарили. Останнє взагалі недопустимо, але ж ми всі живі люди, тож трапляється різне.
Якщо відчуваєте, що ваш стан є критичним, то краще звернутися до фахівця. Усі медичні заклади обласного центру та області працюють у звичному режимі.
За матеріалами Одеського
обласного центру
громадського здоров’я.
Емоційне вигорання у батьків: як не зриватися на дітях
