Через кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії в Україну Іван Русєв помітив нове і тривожне явище: море почало викидати на пляжі велику кількість мертвих дельфінів. Таке явище не є чимось винятковим. Але коли вчений знаходив мертвих тварин у минулі роки, багато з них мали на тілі сліди рибальського спорядження, в якому вони, вочевидь, заплуталися. Тепер таких слідів не було.
Пан Русєв керує національним парком «Тузлівські лимани» на Одещині, що неподалік від кордону з Молдовою. За його словами, упродовж року він, зазвичай, виявляв трьох-чотирьох мертвих дельфінів уздовж 44-кілометрової берегової лінії парку.
«Якщо тварина втрачає здатність самостійно орієнтуватися, вона може розбитися об скелі»,
— каже вчений. Дельфіни та деякі інші морські ссавці використовують ехолокацію для навігації та спілкування. Тепер дослідники мають чимало доказів того, що застосування гідролокаторів травмує слух китоподібних.
У 2000 році після масового викиду морських ссавців на Багамах ВМС США вперше визначили, що причиною стало використання морських гідролокаторів під час навчань. Військово-морські тренування спричинили і найбільшу загибель ссавців у Великій Британії, яка сталася у 2008-у біля Корнуолла.
Військова таємниця часто перешкоджала дослідженню цієї проблеми.
Багато експертів вказують на те, що зв’язок між загибеллю дельфінів у Чорному морі і повномасштабної російської агресії проти України не є випадковим.
«Масове викидання тварин на узбережжя почалося майже одразу після російського вторгнення, — зауважує Павло Гольдін з київського Інституту зоології імені Шмальгаузена. — Ми серйозно ставимося до гіпотези акустичної травми. Ми багато років вивчали це явище».
Після початку великої війни більшу частину берегової лінії закрили військові. Але навіть на тих п’яти кілометрах узбережжя, до якого у вчених залишився доступ, із 24 лютого до кінця серпня 2022 року вони виявили 35 мертвих морських ссавців. За даними, які дослідники отримали від колег в інших чорноморських країнах, крім росії та Грузії, а також окупованих територій півдня України, до травня 2022-го на берег викинуло близько 2500 мертвих дельфінів.
Як пояснює Іван Русєв, більшість мертвих дельфінів залишається на дні моря, а тому реальна цифра загиблих тварин може бути в рази більшою.
Зростання числа мертвих тварин помітили й інші природоохоронні організації, серед яких — румунська асоціація екологів Mare Nostrum.
Причиною цього явища, як твердить пан Русєв, є втрата тваринами орієнтації за ехо-сигналами. Російські військові використовують гідролокатори на високому рівні децибелів, а це шкодить слуху дельфінів. Сповна оцінити шкоду, завдану екосистемам Чорного моря, неможливо, поки не закінчиться війна.
Одна справа підозрювати, що причиною смерті дельфінів може бути акустична травма, а зовсім інша — довести це. Пошкодження внутрішнього вуха китоподібних можна виявити лише протягом 24 годин після смерті тварини. Пізніше вже не можливо відрізнити пошкодження чутливих волосків внутрішнього вуха від посмертного розпаду.
Трупи дельфінів виносить на берег зазвичай набагато пізніше, коли вони вже почали розкладатися. Після цього зразки ще потрібно відправити до лабораторій в Італії чи Німеччині.
Порушення ехолокації не вбиває дельфінів одразу. У деяких випадках їх може викинути на берег ще живими. На українському узбережжі Чорного моря було, принаймні, два таких випадки. Через добу тварини одужали й повернулися у море. Як свідчать дослідження, іноді пошкодження від звукової травми можна усунути.
Російський чорноморський флот набагато більший за український. Королівський інститут об’єднаних служб зазначає, що шість російських підводних човнів у Чорному морі «суттєво перевершують підводні активи» інших ВМС у регіоні. Ракети, якими росія обстрілює Україну з підводних човнів, двигуни вертольотів, підводні вибухи і міни — все це шкодить слуху морських тварин.
«Якби якась із ракет, які росія випускає зі своїх кораблів, впала у море, вона витіснила б китоподібних з цього регіону»,
— каже Дімітар Попов, керівник проєкту зі збереження китоподібних у болгарській організації Green Balkans.
Навесні 2022-го він і його колеги зафіксували найвищу за шість років щільність і чисельність китоподібних біля узбережжя Болгарії.
«Тварини… розподіляються за певною схемою, — пояснює пан Попов. — Ця схема була порушена, і вони рухаються далі, на південь. Ось чому в болгарських водах була така висока щільність китоподібних».
Це також сприяє поширенню хвороб серед них.
Острів Зміїний, який росія захопила у перший день вторгнення, розташований буквально за 50 км від узбережжя Тузлівського природного парку. У квітні Україна потопила флагман російського Чорноморського флоту «москву», а в червні повернула Зміїний.
Іван Русєв хоче створити морський національний парк у Чорному морі біля острова Зміїний, щоб захистити китоподібних
Іван Русєв хоче, щоб Україна визнала заповідною зоною саме цю територію площею близько 5 тисяч квадратних кілометрів, де будуть охоронятися дельфіни. Міністерство екології підтримало його пропозицію. У відомстві думають, як відновити популяцію дельфінів і створити центр реадаптації чорноморських афалін у Тузлівському національному парку.
До російського вторгнення в Україну відновлення популяції китоподібних у Чорному морі вважали екологічним успіхом. Тут мешкають три основних види дельфінів: звичайний, бурий та афаліна.
До 1960-х років популяція зменшувалася. Вчені припускають, що у 1900 році в Чорному морі було від мільйона до двох мільйонів особин різних видів дельфінів. До 1945-го, за різними оцінками, їх кількість скоротилася приблизно до 100 тисяч. Найбільшою загрозою було полювання на цих тварин, але у 1966 році його заборонили у Радянському Союзі, Болгарії та Румунії. Туреччина наслідувала цей приклад у 1983-у.
Інші загрози, як-от випадковий вилов та забруднення, залишилися.
Однією з особливостей Чорного моря є те, що на глибині 180 м воно практично мертве: кисень не проникає до його глибин, і морське життя зосереджене у верхній товщі води.
«87% води у Чорному морі не мають кисню, до того ж це море є дуже чутливим до антропогенного впливу через величезну площу водозбірного басейну та через те, що воно є внутрішньоматериковим»,
— ідеться в заяві Програми ООН із навколишнього середовища.
За оцінками найавторитетнішого на сьогодні опитування, проведеного компанією Accobams у 2019 році, у Чорному морі мешкає близько 253000 китоподібних: 118328 з них — це звичайні дельфіни, 94219 — бурі та 72369 — афаліни.
Дослідження охоплювало майже все Чорне море, за винятком території навколо окупованого росією Криму. Попри часткове відновлення чисельності, всі три види залишаються в червоному списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення, який веде Міжнародний союз охорони природи (МСОП).
Принаймні на папері деякі частини Чорного моря вже охороняються: існує 13 ділянок, визначених МСОП як важливі території для морських ссавців. У Болгарії близько 15 морських територій перебувають під охороною ЄС, ще три — очікують на затвердження, у Румунії охороняються дві території. Туреччина, яка офіційно є кандидатом на членство в ЄС, також має шість територій, визначених Рамсарською конвенцією. Однак на практиці бракує механізмів захисту видів.
«Проблеми Чорного моря ускладнюються браконьєрством у регіоні, з яким тут дуже важко боротися тут»
, — каже Павло Гольдін.
Вплив війни відчувають не лише морські ссавці. За словами рибалок, у Чорному морі поменшало і риби.
Навіть якщо Івану Русєву вдасться заручитися офіційною підтримкою своєї ідеї про морський національний парк, труднощі залишаться. Дельфіни мігрують на великі території, а ділянки, які охороняються екологами, не такі великі.
Іншою важливою проблемою є корупція, яка перешкоджає зусиллям зі збереження Чорного моря. Болгарія та Румунія разом з Угорщиною мають найнижчий рейтинг серед країн ЄС, а в Україні справи ще гірші: вона посідає 122-е місце зі 180 країн у відповідному рейтингу.
Втім Іван Русєв висловлює оптимізм, що війна змінить ставлення до корупції у суспільстві:
«Я бачив, як деякі охоронці давали дозвіл браконьєрам, і ті виловлювали тонни риби… Сподіваюся, що після війни це буде абсолютно недопустимо».
Повний масштаб шкоди, завданої Чорному морю та його природі, стане очевидним лише після закінчення війни. Зараз екологи не можуть проводити дослідження через небезпеку — на узбережжі залишається чимало нерозірваних снарядів, для очищення моря від мін можуть знадобитися десятиліття.
Mare Nostrum призупинила деякі зі своїх досліджень, які планували впродовж кількох років. І навіть коли вчені зможуть відновити роботу, у їхніх даних залишаться прогалини. Це невтішна перспектива для дослідників, які витратили роки на створення картини складних і різноманітних екосистем, пов’язаних із Чорним морем.
«Я дуже боюся, що найсерйозніші загрози, ви виявимо, коли закінчиться війна, — каже пан Гольдін. — Я дуже боюся, що завтра чи післязавтра ми побачимо найстрашніші наслідки цієї війни».
Алекс КРЕГЕР
Про що мовчать дельфіни?
