Порт Рені знову опинився на узбіччі транспортних потоків

Швидше живий, аніж мертвий – такою фразою можна визначити поточний стан містотворчого підприємства Рені. Ренійський порт цього року планує перевалити близько мільйона тонн вантажів. Приблизно такий обсяг роботи було виконано у 2021 році, до початку великої війни, і цього вистачало лише для «підтримки штанів».

Коли на початку великої війни порти Великої Одеси були заблоковані, вантажопотоки ринули в порти на Дунаї – Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ.

– Вони врятували економіку Одещини, дали можливість продати зерно наших аграріїв, – каже депутат Ізмаїльської райради Сергій Арабаджи, та наводить статистику, що відображає роботу Ізмаїльської та Ренійської гаваней.

Нинішнє падіння обсягів роботи в портах на Дунаї пов’язане з тим, що вантажопотоки повернулися до портів Великої Одеси. Особливо погані справи на причалах порту Рені.

Основна проблема цього підприємства у тому, що до порту немає залізниці. Точніше, вона є, але її частина проходить територією Молдови, і тарифи сусідньої держави збільшують вартість перевезення – відправникам вантажу невигідно.

Сергія Арабаджи підтримала депутатка Валентина Єпітроп, яка працює на одному з підприємств порту. На минулій сесії Ренійської міськради вона закликала колег у будь-який спосіб лобіювати інтереси містотворчого підприємства.

В історії міста Рені вже був прецедент, коли у 1998 році органи місцевого самоврядування заплющили очі на рішення Києва передати Молдові частину берега Дунаю в обмін на ділянку землі під Паланкою. В результаті у Ренійського порту з’явився потужний конкурент – молдавський порт Джурджулешти, який знаходиться на кілька миль вище за течією річки. Судячи з динаміки роботи, цього року він перевалить у шість разів більше вантажів, аніж Ренійський порт.

Антоніна Бондарєва