Наприкінці 1792 р. в Аджидері почалося спорудження гавані з фортецею. Офіційне закладення першого каменю у фортецю відбулося 15 червня 1793 р., саме цей день вважається днем народженням міста.
У 1795 році за указом Катерини II місто назвали Овідіополем на честь римського поета Публія Овідія Назона (43 рік до н. е.—18 рік н. е.), який, як тоді вважали, під час свого заслання перебував у даній місцевості. Зараз відомо, що Публій Овідій Назон перебував у районі сучасного міста Констанци (Румунія).
З історичних джерел відомо, що найдавніша згадка про Аджидер — це османський документ, який опублікував у 2014 році одеський історик О.Г. Середа, завдяки якому вік Аджидера збільшився. Йдеться про виписку з портового журналу (так званого дефтера), у якому зафіксовані 23 торгових судна, відправлених з вантажем пшениці з пристані Аджидер в період з вересня по листопад 1756 р., тобто до замерзання Дністровського лиману.
До цієї знахідки найбільш раннім документом, в якому вперше з’явилася згадка про Аджидер, був лист коменданта фортеці Святої Єлизавети генерал-майора Ф. Юста на ім’я генерал-лейтенанта І.І. Хорвата, датований жовтнем 1758 року. У ньому йшлося про те, що «турки, татары крымской, ногайской и буджакской орды, а также греки и волохи покупали пшеницу и суржик [смесь пшеницы и ржи], [за что] платили [за] четверть киевскую по два рубли еще и соизлишеством и отдавали до городов разных, яко до Очакова, Бела Города [Аккермана] да Гаджидеры, до Бендер, до Килии, до Смаилова [Измаила] и до волосского города Яс в тамошние магазейны [склады] в прошлых месяцах, то есть мае, июне, июле и августе, которая до сих пор в этих городах находится…».
Тож чи можна вважати днем народження міста 15 червня 1793 р., коли Аджидер-Овідіополь існував ще у 1756 році?!», — сообщает УІНП: Південь.
Фото УІНП:Південь и из открытых источников