Протидія булінгу в дитячому середовищі

В умовах сьогодення тривожною та небезпечною тенденцією, особливо для сучасного дитячого та молодіжного середовища, є булінг (цькування). На жаль, повномасштабне вторгнення в нашу країну агресора, перешкоди і обмеження, які диктує війна, тільки загострили цю проблему.

З 2018 року в Україні за булінг передбачена адміністративна відповідальність. Про це ми говорили з заступником керівника Одеської обласної прокуратури Юрієм Шарніним.

— На законодавчому рівні поняття «булінг» визначене як діяння, — відповідає Ю. Шарнін. — Тобто булінг — це дії чи бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, еконо-мічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповно-літньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

— А які ознаки булінгу?

— Їх декілька: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними; перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, жарти, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів.

Крім того, в умовах, коли освітній процес здебільшого відбувається дистанційно, набуває поширення такий вид цькування як кібербулінг. До нього можна віднести виготовлення та поширення фотографій, відео, які принижують честь та гідність дитини, домагання у повідомленнях, неетичні, принизливі коментарі під публіка-ціями, нецензурні висловлювання та наявність матеріалів фізичних або психологічних знущань, тощо.

— Хто може потерпати від булінгу?

— Найбільш вразливими до булінгу є діти, які в силу різних, у тому числі економічних, соціальних, факторів замкнуті в собі, закриті для спілкування, а також сором’язливі, зі зразковою поведінкою. Найчастіше вони піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, а також через різні життєві обставини тощо.

В той же час, за даними опитувань, майже чверть українських школярів вважає себе жертвами булінгу, а близько 40% з тих дітей, хто зіткнувся з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. При цьому 44% з тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.

Тому, в першу чергу, необхідно розуміти важливість впровадження в життя шляхів та засобів попередження та протидії зазначеному ганебному явищу.

— Які служби чи посадові особи повинні протидіяти проявам булінгу?

— Відповідно до чинного законодавства суб’єктами реагування у разі вчинення бу-лінгу (цькування) в закладах освіти є: служба освітнього омбудсмена; служби у справах дітей; центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; органи місцевого самоврядування; керівники та інші працівники закладів освіти; засновник закладу освіти або уповноважений ним орган; територіальні органи Національної поліції України.

Ураховуючи, що національним законодавством визначено охорону дитинства стратегічним національним пріоритетом, ювенальні прокурори Одещини також приймають активну участь у проведенні інформаційних та просвітницьких заходів у закладах освіти з метою формування безпечного освітнього середовища, вільного від проявів насильства та булінгу, правосвідомої поведінки у дітей, попередження вчинення неповнолітніми адміністративних та кримінальних правопорушень.

Загалом заходами охоплено більш ніж 2500 малолітніх та неповнолітніх здобувачів освіти у навчальних закладах базової середньої та профільної середньої освіти Одеської області.

Вказані просвітницькі заходи прокурорами проводяться із залученням секторів ювенальної превенції районних управлінь ГУНП в Одеській області, спеціалістів служб у справах дітей, спеціалістів із безпеки управління освіти, сім’ї, молоді та спорту сільських, селищних рад, класних керівників, завучів та директорів навчальних закладів.

Під час бесід та лекцій дітям повідомляється про правила правосвідомої та відповідальної поведінки, на прикладах роз’яснено про види відповідальності та недопустимість вчинення правопорушень.

Особливо під час заходів наголошено про способи захисту своїх прав та отримання юридичної та психологічної допомоги, можливості неповнолітніх щодо повідомлення до відповідних органів про факти вчинення будь-якої форми насильства, а також про органи і служби, які можуть надати допомогу, у разі виникнення негативних ситуацій.

— Ну і, нарешті, яку відповідальність за булінг встановив закон?

— У випадку виявлення булінгу чи підозри на його вчинення реагування здійснюється на підставі пункту 3-1 статті 1 Закону України «Про освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», статті 173-4 Кодексу України про адмі-ністративні правопорушення та Національної стратегії розбудови безпечного і здорового ос-вітнього середовища у новій українській школі.

Важливо знати, що вчинення булінгу стосовно неповнолітньої чи малолітньої особи або ними стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Булінг, який вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення ад-міністративного стягнення, карається штрафом у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

Законодавцем також передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу. Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення складаються уповноваженими особами органів поліції та передаються на розгляд до відповідного суду за місцем вчинення правопорушення.

Наголошуємо, що формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, емпатії до оточення, а також актуалізація проблеми цькування серед молоді сприятиме викоріненню проблеми насильства та булінгу в шкільному середовищі.

Записав Олег Станіславів