Енергетична безпека Одещини та перспективи молоді в енергетиці

Вирішення гострих проблем енергетичної безпеки нашого регіону шляхом відновлення будівництва Одеської АТЕЦ знаходить все більше прихильників. Так, 7 липня на підтримку цієї ідеї висловився міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.

На зустрічі з міністром ректор НУ «Одеська політехніка» Геннадій Оборський порушив питання кадрового та науково-технологічного забезпечення планів будівництва нових енергетичних потужностей, життєво необхідних для розвитку Одеської області. Доповіддю «Енергетична безпека Одеського регіону. Запити майбутнього" тематику підтримав Володимир Кравченко — д.т.н., професор, завідувач кафедри АЕС — бази професійної підготовки атомної галузі. Професором Кравченком було доведено необхідність нарощування енергетичного потенціалу регіону. Будівництво під Одесою атомної ТЕЦ — найважливіший крок у вирішенні цього завдання — таким був головний висновок доповідача. Особливо було наголошено на важливості кадрового забезпечення введення в експлуатацію нових атомних потужностей.

Фундаментальне значення енергетики для економіки регіону є очевидним! Навіть отримання стабільних урожаїв на багатих чорноземами, але посушливих землях Одеської області потребує енерговитратного штучного зрошення, і його обсяги потрібно збільшувати за зростанням температур, зменшенням кількості опадів та загальних обсягів водних ресурсів, що зрушують регіон у зону опустелювання. Крім зрошення, високо енергоспоживання в інфраструктури зберігання, підготовки, переробки аграрної продукції, а також при виробництві добрив. Енерговитратність дозволяє визначити продовольство як перетворену форму енергії. Тому статус аграрного регіону вимагає від Одещини підтримки статусу енергозабезпеченого регіону. Прогноз зменшення водних ресурсів говорить і про необхідність підготовки до невідворотної перспективи введення потужностей опріснення води. Питома електрична потужність надійних мембранних опріснювальних систем, за розрахунками фахівців, становить 2,2 кВт на 1 м3/годину опрісненої води. При нормативному витраті води 0,33 м3 на особу на добу та прогнозованих до 2035—2040 років. 1,5 млн. жителів Одеської агломерації встановлена ​​потужність опріснювальних установок має становити 1 089 MВт. Через нестачу води в Одесі вже давно назріло впровадження системи вторинного її використання із підвищенням ступеня очищення господарсько-побутових стоків. Їх обсяг для 1,5 млн. населення становитиме приблизно 500 тис. м3/добу. При питомій потужності системи очищення стоків до стану придатного для поливу в 1,2 кВт на 1 м3/годину, витрата енергії становитиме близько 600 МВт.

Нагадаємо, що у нашому регіоні сконцентровано базовий інфраструктурний ресурс транзитного потенціалу держави. Портовою галуззю до 2035-40 років. має бути вирішено завдання збільшення вантажообігу до 250—300 мільйонів тонн вантажів на рік. Виняткові умови розвитку транспортно-логістичної інфраструктури поєднуються в Одесі з необхідними ознаками ефективної дислокації припортових промислових виробництв та їхньої забезпеченості трудовими ресурсами. Тому в прогнозі зростання енергетичних потужностей агломерації, крім портів, мають бути враховані припортові підприємства та інші супутні споживачі. Сумарна споживана потужність електропостачання Одеської агломерації до 2035—2040 р. при оптимістичному сценарії розвитку світової економіки, демографічній ситуації та кліматичних трендах, за розрахунками команди професора Кравченка, повинна становити 2 223,5 МВт, що тягне за собою -3000 МВт.

Ця потужність гарантує вирішення нагальних завдань: приготування їжі, наявність чистої води, тепла та електрики у квартирах для простих одеситів та реалізацію можливостей соціального та економічного розвитку, які турбують керівників області. Наразі потужності, які забезпечують Велику Одесу енергією, або розташовані поза межами області (Південноукраїнська АЕС), або перебувають за кордоном України (Молдавська ДРЕС).

Причому ЮУАЕС, яка працює і на Одеську, і на Миколаївську області, у перспективі найближчих років має вивести з експлуатації всі три свої реактори через закінчення проектного терміну їхньої служби. А експорт електроенергії, що довго практикувався, з Молдавської ГРЕС скоро стане неможливим через технічний зношування обладнання цієї станції, побудованої в далекому 1964 р.

Власні потужності гостро потрібні! Але чому спеціалісти наполягають на атомній технології? А вітер? А сонце? Їх у Одесі вистачає! Але збільшення частки сонячних та вітрових електростанцій у виробленні електроенергії ставить під загрозу енергобаланс системи, яка вже не зможе здійснювати безперебійну подачу електроенергії споживачам та компенсувати добові та сезонні піки споживання через зростаючу залежність від умов зовнішнього середовища. Зупинка кількох атомних блоків, «захоплення» альтернативною енергетикою з перевищенням допустимої 10-відсоткової частки «зеленої» генерації в енергобалансі України викликали зростання ціни кВт/год, яка стала найвищою в Європі. Збільшення ж частки АЕС дозволяє реалізувати в Україні головну мету енергетики — стабільне постачання людей та економіки недорогою енергією, адже атомна генерація в 6 разів дешевша за «зелену» і в 3 рази дешевша за теплову. Наша атомна енергетика — єдина високотехнологічна галузь вітчизняної економіки, яка зберегла свої позиції останні десятиліття. Позитивним є і прогноз розвитку АЕС, що спирається на світові тенденції та об'єктивні чинники. Завдяки мінімальній емісії вуглецю, передбачуваної та низької собівартості атомної електрогенерації, постійно зростаючої безпеки атомних станцій, до 2040 року збільшення світового виробництва електроенергії на АЕС має становити від 28% до 62% з подальшим зростанням цього показника. Очевидно, і Україні, і Одеській області слід швидше підключатися до глобального тренду розвитку.

Компактність розміщення споживачів тепла в Одеській агломерації, велика ефективність централізованого теплопостачання змушують повернутися до планів будівництва Одеської атомної теплоелектроцентралі, яка дозволить регіону генерувати і власне недороге, незалежне від постачання вуглеводнів, тепло та електроенергію. Для проектування нової енергетичної інфраструктури та для експлуатації Одеської АТЕЦ необхідні молоді кадри. Тому ректор НУ «Одеська Політехніка» Геннадій Оборський та професор-атомник Володимир Кравченко не втомлюються переконувати у необхідності вдосконалення підготовки інженерів-енергетиків та використання наукового потенціалу вищої школи для зміцнення енергетичної безпеки країни та регіону. У відповідь на пропозиції науковців керівники Одеської області запросили НАЕК «Енергоатом» взяти участь у вирішенні завдань забезпечення енергетичної безпеки області та зміцнення наукової та освітньої бази ВНЗ. Атомники відгукнулися на прохання одеситів, і у квітні цього року, на замороженому колись майданчику будівництва Одеської АТЕЦ, поряд із містом Теплодаром, відбулася робоча зустріч фахівців основної проектної організації ДП НАЕК «Енергоатом» — «Атомпроектінжиніринг» під керівництвом заступника директора начальника управління головних спеціалістів Романа Стовбуна із заступником директора департаменту життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОДА Анатолієм Лупашком, мером Теплодара Олександром Чуйком, директором Наукового парку Одеського політехнічного університету Ігорем Козловим та Володимиром Кравченком. Попередній технічний аналіз та огляд спеціалістами майданчика будівництва підтвердили перспективність повернення до ідеї будівництва Одеської АТЕЦ. Схоже, одесському атомному проекту бути! Але наскільки молоді одесити готові стати спочатку студентами, а потім фахівцями-енергетиками, які гарантують у прямому розумінні світле майбутнє Одеси та України?!

7 липня до прихильників енергетичного розвитку Одеського регіону приєднався міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. Сподіваємося, що схвалення міністра обернеться для студентів-енергетиків можливостями цікавого та комфортного навчання.Зі свого боку, викладачі кафедри АЕС допоможуть допитливим молодим людям стати справжніми фахівцями, а технологічна та економічна міць НАЕК «Енергоатом» дозволить випускникам конвертувати отримані знання у щасливе, наповнене творенням життя!

Світлана Косаренко